Семiсалова Вiра Сергiївна

Я народилася 7 грудня 1983 року в улюбленому місті Донецьку в чудовій родині, який пишалася і пишаюся. Мої батьки – лікарі. Це моя окрема гордість. Мій папа за фахом - лікар-нейрохірург, а мама - терапевт. Папа – доктор медичних наук, професор кафедри нейрохірургії Донецького державного медичного університету, викладає студентам і лікарям, консультує і лікує хворих у нейрохірургічному відділенні ДОК ТМО ім. Калініна. Мама - завідувачка фізіотерапевтичним відділенням у міській лікарні № 2 "Енергетик". Папа в мене всебічно обдарована людина. У юності писав вірші і займався літакобудуванням, вивчав класичну музику і моделювання яхт. Його інтереси і зараз різнобічні. З ним можна розмовляти на будь-які теми. Мама в мене красива, розумна і мудра жінка, професіонал з великої букви. Її ради для мене (і не тільки) завжди важливі і корисні. Ще в мене є старша сестра, з якого старше мене на 10 років. Така різниця у віці не заважає їй бути моєю кращою подругою. Вона філолог, працює перекладачем в Інституті міжнародного співробітництва.

Ще на формування мого світогляду великий вплив зробили мої бабусі і дідусі. У дитинстві і юності я багато часу проводив у бабусі і дідуся в м.Зугресі. Дідусь- Куликовский Едуард Сергійович, працював зам. директором Зуївського енерго-механічного заводу. Це була дуже розумна й інтелігентна людина, яскрава особистість. Він був моїм другом і порадником. З бабусею мені завжди тепло і затишне. З жалеві, я не застала в живих Батька папи, Семісалова Якова Даниловича, я знаю тільки по розповідях моїх рідних. Він був доброю і здатною людиною, працював директором великого коксохімічного заводу в м. Коммунарску. Мати батька була розумною й утвореною жінкою. Я дотепер пам'ятаю, як вона учила з мною уроки. Це була оглядова розповідь про мою родину, у якій я росла. А виховання і клімат у родині, по моєму глибокому переконанню, формує людини.

Тепер про мене. Народилася я в морозний, але сонячний зимовий день, по гороскопі я Стрілець. Може бути саме тому люблю подорожувати і узагалі все незвичайне. На відміну від багатьох я любила ходити в дитячий сад. У групі я була самої молодшої, мене усі любили і балували. Ще садок запам'ятався поїздкою до папи у відділення з розбитою бровою як наслідок розбіжностей з якимсь хлопчиком, так що шрам залишився на пам'ять. Правда наукою для мене це не стало, тому що й у школі я поводився більше як хлопчисько (правда шрамів більше не залишилося, на щастя). Мама говорить, що я по характері більше була схожа на хлопчика. У дитинстві любила збирати конструкторы і допомагати папі в домашніх «чоловічих» справах, а до ляльок була байдужа. Мене цікавило усе, що зв'язано з технікою і механікою.

У школу я пішла в 6 років. Школа була звичайна загальноосвітня, найближча до будинку - № 126. Але в мене була чудова перша вчителька, з яким я спілкуюся дотепер і яка мені дуже багато дала. Клас був «сильний», але не дружний (на жаль). Улюбленими предметами в школі була історія, географія і математика багато в чому завдяки викладачам, що читали ці предмети. Тому й у міських олімпіадах успішно брала участь саме по цих предметах. З позашкільних захоплень можна відзначити спробу опанувати грою на фортепьяно (під впливом папи). Спроби ходити на танці закінчилися ледь почавши – кружок закрили. Але зате довго займалася баскетболом. Ще яскравим шкільним спогадом є похід у турпохід у Славяногорск зі своїм кружком по географії. Учитися мені завжди подобалося і школу я закінчила з золотою медаллю. Ця обставина допомогла мені при надходженні в університет.

З вибором спеціальності виникли проблеми, тому що мені хотілося вивчати і політологію й інформатику. До подиву багатьох знайомих мед. спеціальності в цей список не входили. Але в силу того, що професія програміста більш затребувана і перспективна, у 2000 році надійшла в Донецький національний технічний університет на спеціальність "Програмне забезпечення". Вивчення інформатики в школі особливих знань не дало, оскільки комп'ютери стояли там давно застарілі. Але з появою комп'ютера будинку він став моїм незамінним помічником у навчанні. Адже комп'ютер надає безліч нових можливостей і значно спрощує практично будь-яку роботу. Бажання навчитися використовувати його безмежні можливості й обумовило мій вибір спеціальності. Після відмінного закінчення першого курсу я перейшла на спеціальність "Системне програмування". Додалося багато нових предметів, вивчення яких не завжди давалося швидко і легко. Але учитися цікаво. Крім того, з'явилася можливість вивчити німецьку мову, а вивчення якої-небудь нової мови - це завжди цікаво для мене. Про перехід на цю спеціальність ніколи не шкодувала, тому що вважаю, що навчання на СП дає не тільки знання, але і загартовує характер. До своїх досягнень у ході навчання можна віднести одержання мною червоного диплома бакалавра, доповідь на 3-м з'їзді нейрохірургів України в м. Алушта на тему: «Штучні нейромережі в оцінці розвитку легкої черепно-мозкової травми у великому промисловому центрі», доповідь на кафедральній конференції на тему: «Розробка бази даних для проблемно орієнтованого моделюючого середовища для СОРП». Удосконалюю знання англійської і німецької мови.

У наш комп'ютеризований час моя майбутня професія залишиться актуальний і затребуваної ще довгий час, тому що більшість підприємств прагнуть використовувати нові технології для підвищення якості і продуктивності праці співробітників, використовуючи нові технології, які потрібно впроваджувати і пристосовувати до специфіки роботи кожної фірми.

Тема моєї майбутньої магістерської роботи є «Розробка бази даних для проблемно орієнтованого рівнобіжного моделюючого середовища для СОРП» під керівництвом професора Святного В.А. і консультанта Молдовановой О.В. Моя робота охоплює всі цікавлячі мене теми. Це і створення баз даних, і обробка даних з бази даних користувальницьким додатком, і програмування для Інтернету (оскільки моделююче середовище передбачається інтерактивна).

Моє професійне майбутнє для мене поки виглядає мрячно, але хочу до одержання диплома знайти гідне застосування отриманим знанням. На жаль, досвіду роботи поки не маю, тому що велику частину часу займало навчання. Але точно знаю, що я людина здатний, працьовитий, разноплановий і знайду собі застосування.