RUS UKR ENG

ДонНТУ     Портал магістрів ДонНТУ

Реферат   Бібліотека   Посилання   Звіт про пошук   Індівідуальне завдання



Магістр ДонНТУ Фесенко Євгенія Володимирівна

ФЕСЕНКО ЄВГЕНІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

МАГІСТР ФАКУЛЬТЕТУ

"ЭКОЛОГІЇ ТА ХІМІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ"(ФЕХТ)


Кафедра: "Прикладна екологія та охорона навколишнього середовища" (ПЕ та ОНС)


Спеціальність: "Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів" (ОС)


Тема магістерської роботи: "Дослідження кінетики розчину міді в суміші сірчаної та азотної кислоти з метою зменшення газових викидів"

Науковий керівник:    проф. Масляєв В.С.



E-mail: fesenko.e@gmail.com



      РЕЗЮМЕ

      Мій середній бал – 4,75. Проявляю інтерес до всіх предметів, близьких до моєї спеціальності. Я цілеспрямована й усидлива людина, тому всі початі справи довожу до кінця. В 2005 році брала участь у ІV Міжнародній науковій конференції студентів й аспірантів "Охорона навколишнього середовища й раціональне використання природних ресурсів". Тема моєї доповіді звучала так: "Переробка мідного лома в мідний купорос". Особливих захоплень не маю.




Автобіографія

       Я народилася 22 травня 1984 року в Будьонновському районі міста Донецька. У родині я була другою дитиною. Моя сестра Олена старша за мене на дванадцять років. Мій тато, Фесенко Володимир Олександрович, працював на шахті й утримував всю родину. Мама, Фесенко Тетяна Адольфівна, після мого народження пішла в декрет і сиділа із мною до того моменту, доки мені не виповнилося десять років. У дитинстві я була найщасливішою дитиною. Батьки мене дуже любили. Тато завжди балував різними подарунками й ні в чому ніколи не відмовляв. Сестра теж приділяла мені максимум своєї уваги. Коли я була ще зовсім маленькою, вона укладала мене спати й доглядала за мною, якщо мама утомлювалася; коли я стала дорослішою – скрізь брала мене із собою: на шкільні вечори, на прогулянку із друзями, на танцювальний кружок і в інші місця, які відвідувала сама. Ще з нами жили батьки мого батька – дідусь Сашко й бабуся Надія. Бабусю я практично не пам'ятаю, тому що вона померла, коли мені було три роки. З дідусем ми любили їздити в гості до родичів, гуляти в парку, ходити на ставок, але більш за все я полюбляла, коли дідусь Сашко водив мене на залізничну станцію. Ми довго сиділи на пероні, зустрічаючи й проводжаючи потяги.

      До школи я пішла 1991 року. Марія Іванівна – моя перша вчителька, була жінкою похилого віку з дуже м'яким характером і добрим серцем. У молодших класах я вчилася добре й з цікавістю ставилася до кожного предмета.

       У 1994 році помер мій батько. Ця трагедія багато в чому змінила моє подальше життя.

      У 1998 році я пройшла по рейтингах і вступила в Донецький коледж. Найулюбленішим вчителем у той час була вчителька російської мови й літератури. Саме завдяки цій жінці я довідалася багато цікавого як про літературу, так і про життя в цілому. Уроки літератури стали для мене школою життя. У цей же час я стала писати вірші й захоплююся цим донині. От один з моїх віршів, який я присвятила своїй коханій людині – Котілєвскому Євгенію Дмитровичу.


Ты подарил мне много счастья и любви,

Сумел расправить крылья для полета.

Так круто развернулась линия судьбы,

И вот готова полоса для взлета.


Ты для меня открыл ворота рая,

Согрел теплом и нежностью, и лаской.

И от любви теперь твоей сгорая,

Я понимаю – жизнь мою ты сделал сказкой.


И я могу теперь гордиться даже малым

И преданность всегда хранить тебе:

Любить и быть любимым самым –

Вот высшее блаженство на земле.


      У 2001 році я брала участь у рейтингових випробуваннях, що проводилися у Донецькому національному технічному університеті, і за їх результатами була зарахована на факультет екології й хімічної технології. Свою спеціальність я вибрала не випадково. У дитинстві я мріяла вберегти всіх тварин і рослинність від стихійних лих, але тоді це була лише мрія. Коли я виросла, то захотіла стати екологом і спробувати змінити сформовану в нашій країні екологічну обстановку.

      По-перше, було важко звикнути до нових вимог і великого навантаження. Але вже на другому курсі я зрозуміла, що мені дуже подобається Донецький національний технічний університет і моя спеціальність. Надалі студентське життя виявилося дуже цікавим й захоплюючим. Я любила відвідувати вечори, присвячені дню студента, дню факультету й, так званий, дебют першокурсника, які влаштовувалися нашим університетом в актовому залі дев'ятого корпуса. Нашу групу возили на екскурсію в Донецький ботанічний сад й в анатомічний музей, що перебуває при Донецькому медичному університеті.

      На п'ятому курсі в зимовому семестрі частина нашої групи й ще кілька груп возили на екскурсію в горлівський концерн "Стирол". Для нашого університету концерном "Стирол" був наданий автобус, що відвозив студентів із Донецька в Горлівку й назад. Там нас водили по окремих цехах і показували виробництво, технологію й устаткування. Після цього нас відвезли у виставочний центр і продемонстрували всю номенклатуру наявного товару. Екскурсія виявилася дуже цікавою й залишила багато гарних спогадів.

      На четвертому курсі мені запропонували навчання в магістратурі. Тему для магістерської роботи, що звучить так "Дослідження кінетики розчину міді в суміші сірчаної та азотної кислоти з метою зменшення газових викидів", запропонував мій керівник. На наш погляд, у цей момент тема є актуальною й цікавою для розгляду. Актуальність моєї теми відбивається не тільки в переробці відходів, але й у зменшенні шкідливих викидів в атмосферу. Інтерес обраної теми полягає в тім, що це питання ще ніким не було розглянуте, тому його необхідно детально вивчити, і можливо в майбутньому, буде проводитися подальша реалізація нашого проекту.

      Хочу відзначити, що велике місце в моєму житті займає мій науковий керівник – Віктор Семенович Масляєв. Це дуже цікава людина з великою й захоплюючою історією життя, відмінним почуттям гумору й високою професійною підготовкою. Віктору Семеновичу я зобов'язана багато чим, але в першу чергу, вдячна за його підтримку, розуміння й допомогу.

      На найближчі п'ять років планую наступне. Перш за все, закінчити навчання по програмі магістра на відмінно. Після чого хочу влаштуватися за фахом на перспективну роботу. Також хотілося б піти на курси англійської мови й комп'ютерного програмування. Ще планую за ці п'ять років знайти гідного чоловіка, з яким надалі створю щасливу й міцну родину.

      На найближчі двадцять п'ять років поки особливих планів не маю. Головним моїм завданням, після досягнення запланованих вище цілей, буде не зупинятися на досягнутому. Реалізувати себе як особистість.

      Життя – це рух, тому потрібно діяти й удосконалювати себе, хочеться багато чого встигнути й розкрити всі свої таланти.

ДонНТУ     Портал магістрів ДонНТУ

Реферат   Бібліотека   Посилання   Звіт про пошук   Індівідуальне завдання