Алейніков Євген Олександрович

        Якось улітку я відчув, що щось не так. усе навкруги дихало змінами. Було якось непособі. Раптом щось трапилось, це було начебто увісні, так що я нічого не розумів. Мене засліпило яскраве світло, я побачив людей у білих халатах та з пов'язками на обличчях. Це мене засмутило і я почав кричати. Ось так я народився, це було 19 липня 1984 року.
         Через деякий час після народження мені набридло бути дома, я зібрав свої речі та відправився у дитячий садок. Побував у трьох з них, в останньом я вирішив зупинитисяна бьльш тривалий час - дуже смачна там була їжа.
         Життя у дитячому садку було дуже веселе, тому час пролетів швидко.
         Після садика мій шлях та моїх друзів розійшлись. Ктось пішов на роботу, ктось одружився, а я в 1991 году пішов до школи. Це була ЗСШ №17 города Тореза Донецької області. Перше, що мене вразило - велика кількість книг, з яких за весь час я прочитав три: першу, синю та буквар. Життя у школі проходило теж цікаво, якщо не брати до уваги різних концертів та КВНів, у яких доводилося брати участь, або, що ще гірше, дивитися їх. Взагалі проводження часу у школі має багато недоліків, але є один великий плюс - канікули. Іноді доводилось самому робити ці плюси.
         Відбув назначений срок у школі, в 1999 році я з радістю вийшов з її дверей, зная, що більш туди не повернусь.
         В цьому ж році поступив до ЗОШ №8 города Тореза, де обучався 10 и 11 класи. Тут було зовсім не до навчання: постійні спортивні змагання, музикальні концерти, репетиції допіздна. А навчались за нас дівчата. Взагалі життя протікало бурхливой рікой фривольно та широко. Так тривало б ще довго, але нам видали дипломи та відправили подалі з глаз. Все це закінчилось випускним вечьором, котрий розтягнувся на декілька днів, але найголовніше було попереду – вибір та вступ до університету.
         Вибор пав на тоді ще на Донецький державний технічний університет, і не випадково, було велике бажання всупити на сугубо технічну спеціальність, а найбьльш потужним висчим учбовим закладом у Донецькому регіоне є ДонДТУ. Я пройшов співбесіду і був зарахован до першого набору спеціальності «БС» «Буріння свердловин» кафедри «Технології тв техніки геологоразвідувальних робіт» горно-геологічного факультету.
         Першого вересня 2001 року почалось мое сиуденчеське життя, але вже в ДонНТУ, за час набору абітурієнтов університет отримав статус національного. Так здавая документи для вступу в Донецький даржавний технічний університет, я став студентом Донецького національного технічного університету.
         О радощах студенчеського життя я умовчу, вважаю усі й так знають як це весело.
         Трохи о навчанні. В 2002 році поступив на факультет підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів ДонНТУ для навчання за спеціальностью «Економіка підприємства». Паралельно навчаясь на двух спеціальностях у 2005 році отримав диплом бакалавра за спеціальностью «Буріння свердловин», після чого вирішив продовжити своє навчання у магістратурі, де навчаюсь і зараз. У 2006 році отримав диплом бакалавру за спеціальностю "Економіка підприємства".
         У літку 2005 року пройшов виробничу практику у Макіївській геологоразвідувальній експедиції на посаді інженера-дублера в виробничому відділку.
         З четвертого курсу під керуванням професора кафедры ТТГР Юшкова Олександра Сіргійовича, я почав займатися науково-дослідною діяльністю. Прийняв участь у I Международній науково-практичної конференції «СУЧАСНІ НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ-2006». Робота ведеться над темою «Розробка технології та пристрою тампонування потайних обсадних колон в геологоразвідувальном бурінні».
         З 1 лютого 2006 року був прийнят на роботу на посаду конструктора до технічного відділка підприємства ЗАТ «Інтертехніка» група «NORD».
         У майбутньому планую закінчити навчання та успішно захистити магістерську роботу. Також є бажання попрацювати за фахом.