Чуйков Анатолий Дмитриевич

Автобіографія

Коротка біографія

Народився я у 1984 році в славному місті Воронеж РФССР. На той момент батьки були студентами IV курсу Воронежзького Державного Університету ім. Леніна. Через 3 роки вони переїхали в не менш славне місто Макіївка Донецької області. Мене відразу ж визначили у дитячий садок №9 “Білочка” (сподіваюся, на мені це особливо не відіб'ється:). Чесно говорячи, пам'ятаю я з того часу досить мало, але, за словами батьків: розуміли мене тоді далеко не всі й тим більше не все. Пам'ятаю лише, що як і все рвався в школу, прагнучи стати більше дорослим.

Школа

У 1991 році для мене ознаменувався новим етапом у житті (як і для всієї країни): я надійшов у школу №14. У ті роки особливо навчанням не цікавився (якщо не сказати більше), однак математикові знав. У 1993 році на базі моєї школи був утворений Макіївський міський ліцей. І у 1994 році після закінчення третього класу мені довелося проходити тестування, де властиво знання по математиці мені й придалися, тому що надходив я у фізико-математичний клас. Перехід у п'ятий клас цілком можна вважати переходом у нову школу, тому що з мого колишнього класу залишилося тільки три чоловіки. Чесно говорячи, ліцей тоді зробив дуже вдалий відбір, заклавши основу для його провідних позицій серед загальноосвітніх закладів Донецької області.

Сказати, що я більше став цікавитися навчанням не можу, але даватися вона стала значно легше. Природне бажання читати якнайбільше художньою й історичною літературою стали причиною підвищеного інтересу до літератури, історії й географії. У восьмому класі мені довелося здавати іспити на надходження вже безпосередньо в сам ліцей. Головною проблемою для мене тоді була фізика (не те, щоб я її погано знав, просто від нас як від фізико-математичного класу вимагали досить багато).

У ліцеї більшість із нас брали участь у різних олімпіадах: мені дістався напрямок - історія, географія й правознавство. По цих предметах я посідав перші місця по місту.

У післяучбовий час займався караті-до (із другого класу) і небагато шахами. Потім ми із друзями пристрастилися до настільного тенісу й значну частину часу після уроків проводили з ракеткою в руках.

Університет

IV курс ліцею наступив досить швидко, і стало питання про вибір подальшого місця навчання. На той момент на досить високому рівні я знав алгебру й фізику. Узимку в ДонДТУ проходили рейтинги й, здавши рейтинг по математиці, я надійшов на бюджет за очною формою навчання на спеціальність “АСУ” кафедри КІТУ. На той момент, особливо не розбираючись у нюансах кожної спеціальності, я вибрав спеціальність АСУ лише тому, що на неї був найвищий конкурс. Зараз про тодішній легковажний вибір я анітрошки не жалую, тому що вибір виявився досить таки вдалим.

На другому курсі навчання я надійшов на військову кафедру ДонНТУ, що й закінчив у званні молодшого лейтенанта.

На тім же курсі я вирішив одержати друге вище утворення за фахом “Фінанси”. На даний момент я маю звання бакалавра.

Що стосується спеціальності “АСУ”, то зараз я одержав звання бакалавра із червоним дипломом і навчаюся на магістра.

Магістерська робота

Для одержання звання магістра, на жаль :), треба написати магістерську роботу, тому на четвертому курсі я став перед вибором теми магістерської роботи. Тему підказало саме життя, а точніше її потреби. Ні для кого не секрет, що проблема ефективного енергоспоживання є однієї з найбільш актуальних, особливо для енергоємних підприємств. Тому тему я вибрав наступну: “Створення комп'ютерної підсистеми аналізу й прогнозування споживання енергоресурсів в умовах ММК ім.Кірова”. Науковим керівником по даній темі я вибрав професора кафедри АСУ Спорихіна В.Я.

Майбутнє моєї спеціальності

Вважаю, що дана спеціальність і далі буде розвиватися на високих швидкостях, тому що актуальність автоматизації підприємстві стає все більше очевидною. Особливо це стосується нашого регіону, де кількість цих самих підприємств досить значно.

Плани на майбутнє

Плани на майбутнє річ досить невдячна, однак у короткостроковій перспективі можу сказати, що буду працювати за спеціальністю (правда, не знаю по який:). У всякому разі, займуся тим, що мені подобається. Адже лише там можна досягти вершин, де серце твоє говорить “так”.