• Володіння мовами: Російська, Англійська, Українська
• Середниі бал: 4,3
• Професійні навики: C++, MFC, STL, WinAPI, COM, ООП, SQL, проектування БД, тривимірна графіка, DirectX, PHP, mySQL, MS Office, Adobe Photoshop, 3ds Max
• Маю посвідченя водія категорії 'B'
• Захоплення: музика, фотографія, російський більярд, 3d графіка

Коротка біография

Я народився 30 червня 1985 року в Донецьку. Батько Півненко Володимир Іванович — інженер, мати Півненко Олена Анатоліївна — бухгалтер.

Спогад з раннього дитинства залишилось дуже мало. Пам'ятаю як часто літав з батьками до родичів у Росію (але тоді то був СРСР :) ), у місто Пермь. Ходив до дитячого садочку. Не пам'ятаю як він звався, але там було цікаво. Також у цей час батьки віддали мене до секції фігурного катання.

У школу пішов в 1991г, мені тоді було 6 років. У школи був № 12. Там я провчився 1, 2, 3 і 4 класи. Вчитися мені подобалося, хотілося бути краще всіх, від сюди - одні "п'ятірки".

З п'ятого класу я перейшов в іншу школу, школу під номером 61. Перейшов у зв'язку з переїздом. У цей час у мене з'являється перші переваги по предметах: математика й англійський. Відповідно одні "п'ятірки" пропадають. Брав участь в олімпіадах по англійському. Також вирішив займатися спортом - "дзюдо". Займався 2 роки, потім набридло :), видиме тоді вже зрозумів що спортсмена з мене не вийде. У той же час з'являється й перший комп'ютер. Назви він не мав, зате мав можливість підключення касетного магнітофона для завантаження й збереження програм, і підключення друкованої плати з інтерпретатором Ваsіс'а. Цей комп'ютер познайомив мене з такими поняттями як програма, мова програмування. Разом з батьком ми почали освоєння Ваsіс'а й навіть написали кілька простих програм. Приблизно в той же час я відкрив для себе комп'ютерні ігри, які мені безумно сподобалися. Тоді я їх сприймав як розвагу...

Від 61 школи в мене залишилися погані враження. І наступним моїм освітнім щаблем став Донецький Колеж. Про нього я довідався від свого друга й, особливо не роздумуючи, вирішив у нього.

У колежі було багато всього цікавого: навчання по семестрах, залікові книжки й купа "факультативних предметів" (латинська мова, астрономія,...) Проте інформатика для мене стає на перше місце. Самостійно починаю вчити те, що в школі не вчать. В 9 класі я знову вирішую зайнятися спортом і йду в секцію фехтування. Займався я ледве менше року, але спогади залишилися гарні.

В 10 класі разом з батьками почали думати про продовження моєї освіти. Перше й останнє що вони мені запропонували - медичний університет. Майже відразу ж я їм запропонував ДонНТУ й ОТ, просто тому що мені подобалася інформатика й комп'ютери, але ніяк не лікарська справа. Так що університет і спеціальність я вибрав за власним бажанням і цілком задоволений своїм вибором(батьки, до речі, теж).

На третьому курсі я починаю серйозно цікавитися тривимірною графікою. Для мене вона стає самою цікавою областю програмування й проектування. До того ж інтерес до комп'ютерних ігор у мене не пропав, відповідно з'являється думка про написанні власної гри, звичайно тривимірній. І коли прийшов час визначатися з темою своєї випускної роботи, проблем у мене не виникнуло - я точно знав що хочу зробити, а мій керівник мене в цьому підтримав.

Моя перша мета - це втілення в реальність своїх думок із приводу магістерської роботи. Якщо по закінченню я сам буду їй задоволений - проблем із захистом не виникне. Звичайно ж, хочеться займатися тим що подобаеться - тоді й користі більше від цього заняття. А хочеться мені розробити свою комп'ютерну гру...