Лаврушко Анна Сергеевна

Аналіз та наслідки епідемії тютюнопаління у студентському середовищі

Для индивидуального задания я выбрала одну из моих ранее опубликованных статей. Исследования были проведены в 2003 году.
Почему я выбрала именно такую тематику? Потому, что проблема курения среди молодёжи очень актуальна, она должна рассматриваться во всех возможных ракурсах и решатся без промедлений. Будущее страны в руках молодёжи, но какое это будущее будет в руках с сигаретой?

Донбас – край розвиненої економіки та складних екологічних проблем. Цифри, що свідчать про забрудненість атмосфери промисловими викидами та автомобільним транспортом – просто жахливі. До того ж, Донбас за останні десятиріччя перетворився на найбільше звалище промислових відходів ( тут сконцентровано 25% від всеукраїнських відходів при території – 4,4% і 10% населення).

На все це молода людина, що мешкає у Донбасі, вплинути майже не може. Але це тільки на перший погляд. Адже вона може вплинути на якість свого життя і його тривалість, якщо збагне шкідливість такої згубної звички, як тютюнопаління.

Жителі великих міст (а Донецьк є саме таким) змушені через велику кількість промисловості та автотранспорту вдихати до 200 мг бенз(а)пірена на рік, щорічна додаткова доза курця, що випалює до 40 сигарет на день, складає біля 150 мг. Тобто, для місцевих жителів – активних курців, спостерігається подвоєне надходження канцерогену, що відповідно подвоює і ризик захворювання раком легенів.

Про комплексну шкідливість паління тютюну сказано й написано дуже багато. Нагадаємо лише деякі найбільш вражаючі факти:

• якщо людина випалює в день від 1 до 10 сигарет, то вона скорочує своє життя (у середньому) на 4-6 роки порівняно з тією, що не палить;

• встановлено, що люди, які почали палити до 15-річного віку, вмирають від рака легенів в 5 разів частіше, ніж ті, що почали палити після 25 років;

• люди, що довго і багато палять, у 13 разів частіше хворіють на стенокардію, в 12 – на інфаркт міокарда, в 10 разів – на язву шлунку і в 30 разів – на рак легенів;

• у людини немає такого органу, який би не постраждав від тютюну: нирки і січовий міхур, статтєві залози і кровоносні судини, головний мозок і печінка.

Зауважимо також таке – щорічно ті особи, що палять, “випалюють” загалом 720 т синільної кислоти, 384000 т аміаку, 108000 т нікотину, 600000 т дьогтю, більш 550000 т угарного газу та інших складових тютюнового диму. А щоб очистити атмосферне повітря від такої кількості токсинів, потрібні не тільки роки, а й чималі витрати матеріальних ресурсів.

Щоб оцінити, наскільки поширеним є тютюнопаління серед молоді, нами було проведено опитування студентської аудиторії ( ДонНТУ, І-ІІ курси гірничо-геологічного факультету, 2003 р., осінній семестр, всього – 442 персони) щодо початку та інтенсивності паління тютюну та його похідних. У процесі дослідження застосовувалися анкети,зразок яких буде наведений далі.

В ході експерименту було з’ясовано, що палять 53,4% опитуваних:

- парубки – 121 персона (27,4%)

- дівчата – 115 персон (26%)

Дуже сумно, що приблизно половина тих, що палять – дівчата – майбутні дружини та матері.

Доля тих, що палять інтенсивно (~10 і більше сигарет у день) від загальної кількості курців, складає:

- 88,4% з числа парубків;

- 40% у дівчат.

Було встановлено також, що здебільшого, якщо палять батьки, то палять і діти – 72,5% від загальної кількості курців. Але це і не дивно, адже батьки – це перші авторитетні персони для дітей, зразок дорослості і незалежності. Діти починають палити у тому віці, коли ще не спроможні уявити всієї небезпеки, а потім … стають заручниками нікотинової залежності.

Аналіз також виявив, що найпоширеніший вік, коли починають палити – 15-17 років, але ~30% починають ще раніше – 12-14 років, рідко – з 6-8 років.

Аналіз взаємозв’язку успішності у навчанні і тютюнопалінні дозволив виявити чітку зворотно пропорційну залежність між середніми балами за сесію і інтенсивністю паління. Виявилося, що ті студенти, які смалять, мають середній бал за сесію не нижче 4, ті, що палять помірно – 3,8, а ті, що палять інтенсивно – 3,4 бали (малюнок 1).

Малюнок 1. Взаємозв’язок успішності у навчанні і тютюнопаління.

Анкетування студентів щодо прийому вітамінних препаратів (як протидії зниженню імунітету у курців) виявило, що тільки 35% від загальної кількості опитуваних приймають полівітаміни; з тих, що смалять – 66%, хоч таким чином, піклуються про своє здоров’я.

Сподіваймося, що наше маленьке дослідження, що було оприлюднене у студентських аудиторіях ДонНТУ, та викладено на науково-практичній конференції «Розвиток, пріорітети, реалізація та перспективи процесу «Довкілля для Європи», змусить молодь замислитися і вибрати правильний шлях – у здорове майбутнє!

Зразок анкети