Шишкін Євген Сергійович

Спеціальність: Програмне забеспечення автоматизованих систем

Тема випускної роботи: Кластерна система розподіленого моделювання комп'ютерних мереж

Керівник: Ладиженський Юрій Валентинович

Про себе: Середній балл після 4 курсів навчання — 4.97. Вільно володію російською та українською мовами; в обсязі, достатньому для читання та переписки, володію англійською мовою. Маю досвід роботи дизайнером-поліграфістом і системним адміністратором. Розробляв системи генерациї html-коду ті електронні органайзери. Захоплююся грою на гітарі, комп'ютерною графікою та гірським і пішохідним туризмом.

Біография

Мої батьки, мати і батько, Шишкіна Наталія Володимирівна (народилася у 1960 р.) і Шишкін Сергій Миколайович (народився у 1958 р.), виховали меня таким, яким я є зараз. З того часу я можу згадати, що був досить непосидючою дитиною, що, імовірно, приносило багато проблем моїм батькам.

У ранньому дитинстві я був незалежною дитиною, тому не був у дитячому садку, а у 1993 р. одразу ж пішов до середньої загальноосвітньої школи №2 м. Кіровське, що досить довго здивовувало моїх однокласників. У віці біля 7 років я уперше побачив комп'ютер — це був ZX Spectrum. Втім, незабаром після цього я про нього благополучно забув, і згадав тільки у старших класах школи. Паралельно я поступив до музичної школи за спеціальністтю «акустична гітара» і успішно скінчив ії. Звичайну школу я скінчив із золотою медаллю, єдиним призначенням якої було висіти на стіні у мене в кімнаті.

Скажу кілька слов про шкільних вчителів — більшість з них була дуже високого рівня, незважаючи на те, що місто, у якому я жив, не було великим. Хочу цим вчителям сказати окреме «спасибі».

Під час навчання у школі я захоплювався багатьма речами: читанням різних книг (від детективів до довідників з фізики), акваріумістикою, філателією, авіамоделюванням, волейболом, гімнастикою, може ще чимось, вже і не згадаю. Підсумком усього цього був мій незрозумілий, ага, мабуть, різнобічний розвиток.

До Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) я поступив за результатами рейтингів. У ДонНТУ обрав спеціальність «Програмне забеспечення автоматизованих систем», тому що там вже навчалися двоє моїх старших товарищів і, на мій погляд, це було не дуже важко. Свою помилку я зрозумів дещо пізніше, коли поступив на перший курс.

При переїзді до Донецька я поселився у студентському гуртожитку, що відобразилося на моєму характері — я став нахабним і безцеремонним. Перший курс був важким, усі наступні - ще важчі, але до цього я швидко пристосувався і скінчив 4 курс із середнім балом 4.97 з 5, після чого поступив до магістратури.

На 1 курсі згадав, що колись грав на гітарі і взявся за бас-гітару, щоб не забувати про музику. На 2 курсі влаштувався на роботу дизайнером, тому що ще до університету захоплювався компю'терною графікою. Починаючи з 3 курса, почав займатися гірським та пішохідним туризмом. Паралельно виконував невеликі закази, пов'язані з програмуванням та російсько-англійським перекладом.

Темою магістерської роботи обрав тему «Кластерна система розподіленого моделювання комп'ютерних мереж», тому що мені давно було цікало попрацювати з кластером, а технологія моделювання комп'ютерних мереж є достатньо актуальною і цікавою для її реалізації.

У найближчому майбутньому планую влаштуватися на роботу, прямо пов'язану з моєю спіальністтю, і заробляти достатню для нормального життя кількість грошей. Далі, можливо, відкрию невелике підприємство, що дозволить мені реалізувати деякі свої ідеї. За далим збігом обставин, через 15-20 років я стану великим і поважним, і, мабуть, зі сміхом буду згадувати усе те, что написав тут про своє майбутнє.