| |
Про себе:
Середній бал в період навчання в ДонНТУ – 4,67. Вільно володію російською і українською мовами. У об'ємі, достатньому для читання і листування англійською мовою. Під час навчання в університеті опанував необхідним для інженера комплексом комп'ютерних програм: Adobe Photoshop, Corel Draw, Macromedia Flash, Microsoft World, Microsoft Exel, Microsoft Access, HTML та ін. Маю досвід праці з ІТ та інтернетом, вважаю себе упевненим користувачем ПК.
Автобіографія:
Я народився 05 серпня 1986 року в місті Донецьк, Донецька область, Україна, в сім'ї службовців.
Склад сім'ї:
Батько – Комишан Анатолій Іванович, 1966 року народження, офіцер міліції.
Мати – Комишан Наталія Миколаївна, 1964 року народження, бухгалтер.
Дитинство:
Перший рік мого життя проходив під дбайливим наглядом моєї мами. Коли ж мені виповнилося три роки батьки розвелися, тому всі проблеми мого виховання лягли на мою мати. Як вона все встигала робити: і працювати, і мене виховувати – не розумію! Ну не дивлячись на всі ці сімейні негаразди, дитиною я ріс нормальною, аутизмом не страждав. Говорити почав рано, близько року. У півтора року знав весь алфавіт і вже неабияк базікав, чим дивував всіх оточуючих. Справжньою школою життя для мене була вулиця, на якій я був наданий сам собі. Легко знаходив загальні інтереси з місцевою дітворою, тому пригод мені, та проблем моїй мати завжди вистачало! Коли ж мені виповнилося рік і один місяць, я почав ходити в садок, і до семи років чотири рази встиг їх поміняти. У семирічному віці прийшов час йти до школи, і вибір пав на ЗОШ №72, зараз гімназія.
Шкільні роки:
Свій шкільний період життя можу поділити, мабуть на два етапи: "несвідомий" і "свідомий". Перший почався в 1993 року, починаючи з першого класу він тривав аж до 9 класу, саме тоді я зрозумів, що так безтурботно жити далі не можна, тому взявся за розум. Навчання проходило без особливих зусиль. Великого старання від мене добитися було складно, але не дивлячись на це, я завжди залишався твердим “хорошистом”. Були лише деякі складності з вивченням мов, а саме російської. Починаючи з 10-го класу я поставив собі мету стати відмінником, і майже її добився, якщо не рахувати 9 балів з російської мови. У принципі весь вчительський склад нашої школи я любив і поважав. Тому, за те, що вони дали мені реалізувати свої завдатки і надали необхідний багаж знань – величезне їм спасибі!!!
Слід також відзначити, що в школі я став захоплюватися баскетболом і шахами. По шахам маю перший розряд. Регулярно брав участь в змаганнях по шахам, і маю безліч нагород за перші місця. У позаурочний час відвідував шахматно-шашечну школу №1 м. Донецька, де моїми вчителями були Ваніна Л.І. і Приходько А.П., котрий за щасливим збігом обставин потім викладав у мене вищу математику в нашому університеті, роблячи це цікаво та дуже профессійно!!!
Університет:
У 2003 році успішно склавши випускні іспити в школі і отримавши "дублікат безцінного вантажу" – атестат про повну середню освіту, поперед мене "виросло стіною" питання про подальший вибір учбового закладу і спеціальності. Тому, керуючись тим, що у мене була більш тяга до технічних предметів, я вирішив поступати до Донецького національного технічного університету, який є одним із самих старих вузів нашої області і славиться високим рівнем підготовки фахівців, що випускаються. З вибором спеціальності були деякі складнощі, з-за моєї невизначеності, я довго не міг вирішити яку спеціальність вибрати. Знайомі порадили йти на спеціальність «Шахтне і підземне будівниство», котра дозволяла б працювати зі всім спектром будівельних робіт, що було мені до снаги. Тому, я вибрав гірничо-геологічний факультет, спеціальність «Шахтне і підземне будівництво», де готували гірничих інженерів-будівельників. І за підсумками співбесіди, я був зарахований на I курс гірничо-геологічного факультету (ГГФ), де почалося моє студентське життя.
Вливатися в новий для себе "всесвіт" було не легко. Потрібно було в корені перебудуватися і змінити свій підхід до навчання, проявити наполегливість у вивченні багатьох складних предметів. В університеті став займатися баскетболом, виступав за збірну факультету, проте особливих результатів не добився. В період навчання в університеті я брав участь в міжнародних студентських конференціях і семінарах. В цілому про студентське життя у мене залишилися яскраві і позитивні спогади.
Закінчивши чотири роки навчання в університеті, склавши державні іспити, я отримав свій перший диплом – диплом бакалавра про базову вищу освіту за напрямом «Гірнича справа». Надалі, я вирішив поступати в магістрат, щоб по Болонській системі освіти отримати диплом європейського зразка, підвищити свій рівень знань і продовжити свою науково-дослідницьку роботу за темою: «Обґрунтування параметрів випереджаючого бетонного кріплення при будівництві підземних споруд». Моїм науковим керівником став к.т.н., проф. Лисіков Борис Артемович.
Близька та далека перспектива:
У плани на майбутнє входить захист магістерської роботи, розширення знань, особливо практичних в галузі будівництва, більш глибоке вивчення англійської мови і графічних програм таких як: Ліра, Скад, Компас, AutoCad та ін. Також планую знайти гідну мене, цікаву роботу, пов'язану зі всіма видами будівництва.
Ну а що стосується планів на далеке майбутнє, то як будь-який справжній чоловік, я повинен:1) "побудувати" дружину; 2) "відростити" живіт; 3) "посадити" печінку =)
|
|
