Email: rmaik@cable.netlux.org
Реферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пошук | Індівідуальне завданняСередній бал в період навчання в університеті 5.0. Вільно володію російською, українською мовами.
У об'ємі, достатньому для читання і листування, володію англійською. Маю базові знання німецької
мови.
Маю досвід роботи з СУБД MS Access, MS SQL Server 2000, MS FoxPro 7.0, розробки з використанням
Borland C++ Builder програмування на Pascal, C/C++, Visual Basic, VBA, Visual C++. Маю загальне
уявлення і прості навики конфігурування в системі «1С:Предприятие 7.7»; навики Web-програмування
з використанням JavaScript і PHP
Основной досвід роботи з ОС MS Windows, в рамках учбової програми працював з ОС Linux.
Я народився 10 травня 1986 року. Писати про сонце, дощ, вітер і інші погодні умови, які супроводжували моє народження, не маю можливості, оскільки не пам'ятаю, на відміну від половини всіх магістрів ДонНТУ. Єдине що знаю, що народився тижні на три раніше, ніж чекали. Ну вже як склалося.
Далі, кажуть, я ріс, і перші три місяці батькам спокою не давав – плакав. А чом би і не плакати – за цей час мені зробили 4 операції: якась пляма з дикою латинською назвою була на руці. Щось я про раннє дитинство знаю, але все з розповідей батьків Рубцова Віктора Алімовіча і Рубцової Ольги Олександрівни і, можливо, інших родичів.
Потім був дитячий садок. Як називається – історія не зберегла. Але місцезнаходження точне - через дорогу. Зараз його викупила компанія «АРС». Ходити до садка, кажуть, спочатку не хотів. Теж не пам'ятаю. З дитячого садка пам'ятаю тільки уривчасті картинки. Пам'ятаю, як збирали яблука, які проїзросталі на яблунях на території садка. Але, може, це і пізніші спогади.
Потім була школа. Теж через дорогу. Школа №16. Туди я відходив 3 роки, а потім мати зустріла мені на біду свою одногрупницю, і та їй розповіла, що 16 школа погана, а ось 35 – хороша. Так я потрапив в п'ятий клас в загальноосвітню спеціалізовану фізико-математичну школу №35. Спочатку я був дуже проти переходити в іншу школу, але що робити? А потім мені там сподобалося. Правда, в 10 класі нам влаштували перерозподіл особового складу, внаслідок чого в класах з'явилися «наші» і «не наші». Але цю різношерсність колективу компенсували класною керівницею Тетяною Миколаївною, яка нас швиденько всіх зібрала в купу. У школі я захоплювався, як це не сумно, навчанням. Краще всього виходило захоплюватися математикою, фізикою і інформатикою. До решти предметів відносився прохолодно, але якось склалася репутація відмінника, на якій я з успіхом катався до кінця школи. Школу закінчив з «срібною» медаллю (підкачала українська).
Доречі. Паралельно із загальноосвітньою я відвідував музичну школу №4. По класу скрипки. І закінчив таки! І мені навіть стало подобатися грати на скрипці. Правда, сподобалося мені тільки в сьомому (випускному) класі (у загальноосвітній це був восьмий клас). І я залишився ще на рік «для себе». І почав вчитися грати на гітарі. Все в тій же музикалці №4. Не кидаючи скрипку. І це була помилка, оскільки я не зумів донести до викладачки по класу гітари, чого ж я хочу. В результаті вона стала вчити мене чомусь у дусі «во саду ли, в огороде». У нас вийшла розбіжність бачення методики викладання, і я втік. Але на гітарі грати навчився. Не класично, ну та і чи треба воно мені? Але про це докладніше в індивідуальному завданні, оскільки туризм і гітара нерозділими. Ось ці два захоплення і утворюють моє хобі.
А ось скрипку з тих пір в руки жодного разу не брав.
«Закінчив я школу. А потім вступив до університету.» Це стандартна послідовність. А я вступив до університету за рейтингами. Виходить, до того, як закінчив школу. Рейтинги були подією. Особливо, якщо враховувати, що саме нашому року набору пощастило складати не тільки математику, але і фізику. Але я досить таки успішно подолав рейтингові випробування: був в списку на першому місці.
Про вибір спеціальності говорити важко. Ще з шкільних захоплень зробив висновок піти в ДПІ на комп'ютерну спеціальність. Став вибирати поміж Факультетом комп'ютерних інформаційних технологій та автоматики (КІТА) і Факультетом обчислювальної техніки та інформатики (ФОТІ). На ФКІТА була спеціальність Автоматизовані систему управління (АСУ), яка мені однозначно подобалася (правда, не знаю чим). А ось на ФОТІ я не міг конкретно зрозуміти, яку спеціальність можна вибрати. До того ж я не розумів, в чому різниця між ВТ і КИТА. Вольовим зусиллям примусив себе думати, що на КІТА менше «программача» і більше «заліза» і пішов на Інформаційні системи управління (ІУС)– в такого звіра перейменували спеціальність АСУ (напевне, через популярний жарт) . Зустрівшись з Мокрим Г.В. я зрозумів, як я помилявся з приводу «программача», але, крім того, зрозумів, що в школі у мене була прекрасна вчителька інформатики.
У інституті мені подобалося однозначно, я зрозумів, що з вибором спеціальності я не помилився: мені подобалося вчитися, мені й досі подобається. Я спробував знову захоплюватися навчанням, як в школі, але до середини другого семестру одногрупники мене перевиховали, за що честь ним та хвала. І з тих пір я вмудрявся гуляти на «відмінно» і вчитися на «відмінно». На другому курсі я пішов на другу спеціальність Економіка і фінанси і навчився на «відмінно» «косити» другу спеціальність. Але там вчитися на «відмінно» вже не вийшло (та і не особливо хотілося). Вийшла купа «трійок» і купа «хвостів», які відпадали і відрощувалися аж до 14 лютого 2008 року. Цього дня у мене був бакалаврський іспит, який я склав, не повірите, на «відмінно» (я сам досі не вірю цьому, «п'ятірки» отримали лише декілька студентів). Бакалавра на «основній» я отримав ще влітку 2007го, але там я був упевнений в собі (можливо надмірно самовпевнений?).
Зараз я отримую ступінь магістра за фахом ІУС, а також ступінь фахівця за фахом Фінанси, але влітку планую спробувати поступити на заочну магістратуру за фахом Фінанси.
Тема моєї магістерської роботи Розробка моделей процесів діспетчіювання виготовлення і збірки виробів в машинобудуванні. Тему мені запропонував мій науковий керівник. Оскільки тема ця надійшла до нашого університету за госзамовленням, я вирішив, що вона доволі актуальна.
Я вже згадував, що туризм є моїм хобі. Крім того, я захоплююся бадмінтоном: з першого курсу відвідую секцію ДонНТУ, числюся в другій збірній. З другого курсу займаюся в тренажерному залі. Спорт цей по-російськи називається «троеборие», а по-англійськи – powerlifting. Хто зацікавиться - http://powerlifting.org.ua/
Кожним з цих видів спорту я займаюся на любительському рівні.
Туризмом захоплююся з другого курсу. Ось з причини походів і згадалося давнє захоплення гітарою. Правда, дуже образливо бути єдиним гітаристом в компанії. А в минулому поході я познайомився з дівчиною, з якою ми разом ось вже майже рік. На даному етапі я другий раз збираюся вести в похід «власну» групу. Якщо повернемося, допишу автобіографію… жарт дуже чорного гумору. На мій подив, повернулися