Снисар Микола Олександрович

Автобiографiя

       Середній бал за період навчання в університеті складає 4.85. Маю навички роботи з персональним комп’ютером на рівні користувача та простого системного адміністрування в операційних системах Windows, Linux та MacOS. Володію багатьма математичними та СAD сиcтемами. Маю досвід розробки інтерфейсних програм на Java та практичні навички програмування мікроконтролерів на C та Assembler.

      Я, Снисар Микола Олександрович, народився 17 червня 1986 року у м. Макіївка Донецької області України.
      До шкільного віку я майже не ходив до дитячого садку, мене виховували вдома мої батьки та бабуся, що сприяло формуванню у мені багатьох правильних рис характеру з самого дитинства. Ніхто не має більшого авторитету у дитини ніж її батьки, саме тому риси характеру, які у мені виховували, мали можливість закріпитися, переборовши звичайні “не хочу” “не буду”, властиві кожній дитині, що, мабуть, було б неможливим за межами умов домашнього виховання. Саме бабуся навчила мене читати та рахувати, для мене цей процес був невимушений та органічний, тому я сприймав його як дуже цікаве заняття, схоже на гру.
      У 1991 році я пішов до школи, де був зарахований до експериментального класу з поглибленим вивченням англійської мови, якою ми почали займатися з перших класів. Деякі з вчителів у школі назавжди прив’язали мій інтерес до своїх предметів, вони мене захоплювали і я полюбляв ними займатися. Одним з таких предметів була економічна теорія, тому, закінчивши восьмий клас школи, у 2000 році, я поступив до Донецького ліцею “Iнтелект” до економічної групи.
      Так розпочалася нова епоха у моєму житті: повністю змінилося моє оточення — нові викладачі, нові однокласники, до того ж, ліцей знаходився у іншому місті, отже, виникла зовсім нова для мене атмосфера -- самостійності, а отже й відповідальності. Ліцей формував у мені не тільки знання, а, мабуть, найголовніше, самосвідомість, світогляд та розуміння власного місця у світі. Якісно новий рівень взаємодії з викладачами ще більше розширив коло моїх інтересів - я розпочав більш детально займатися багатьма дисциплінами. Саме у ліцеї я вперше почав займатися програмуванням (не враховуючи маленьких програм на своєму першому комп’ютері ZX Spectrum, які я писав у дитинстві), це захоплення далеко вийшло за коло інших інтересів, і, завдяки моїм викладачам, стало одним з приорітетних напрямків моєї освіти на той час. Паралельно з навчанням у ліцеї, я навчався у заочній школі “Ерудіт” на секції “Iнформатика”, там ми розглядали різні складні задачки та алгоритми. Навчання у школі я закінчив одночасно з закінченням ліцею у 2003 році.
      Знання, які я здобув у ліцеї, були достатні для вступу у різні вищі навчальні заклади Донецьку, але я не продовжував освіту за двома основними для себе напрямками - економікою та програмуванням. У класичній економічній теорії на той час я не бачив конкретної сфери застосування крім бухгалтерії, що, звичайно, мене не влаштовувало. Тільки значно пізніше я почав розуміти важливість та взагалі значення економічних законів на якісно новому рівні, але було вже пізно: я вже рухався зовсім у іншому напрямку.
      Мені завжди подобається займатися усім новим, мені не подобається рухатися тільки у одному напрямку - це поступово набридає та знищує здатність до творчого мислення. Через це, а також тому, що я вважав, що зможу займатися програмуванням власноруч, я обрав напрямок електроніки, бо хотів навчитись створювати якісь реальні, фізично існуючі пристрої, відійти від абстракцій та віртуальних середовищ.
       Таким чином, у 2003 році я поступив за рейтингами до ДонНТУ на спеціальність “Електронні системи” факультету КIТА. Так розпочався наступний етап мого життя: навчання, творчі пошуки та все інше, чим цікаве студентське життя.
      У інституті картина моєї особистості продовжує малюватися - деякі елементи виділяються, інші замальовуються, десь виявляються білі плями, які я старанно видаляю, що змінює усю композицію - це безперервний процес, який, сподіваюся, ніколи не закінчиться.
       :)