Дитячі роки

       Народився я в красивому селищі Миронівський 23 березня 1987 року. Над моїм ім'ям батьки довго не думали - одразу вирішили, що їхнього сина будуть звати Олександр. Можу чесно сказати, що не зростав розпещеним і черезчур упевненим у собі дитиною. За це і, насамперед за те, що мені подарували життя, я вдячний своїм батькам.

       Батько, Сагін Анатолій Олександрович – працює водієм у ТОВ «ВОСТОК ЕНЕРГО». Мій батько – це та людина, якій я можу довірити абсолютно все. Основний внесок у моє виховання вніс саме він.

       Матір, Сагіна Євгенія Зіновіївна – продавець у продуктовому магазині. Я дуже ціную і люблю її. Батьки - мої найкращі друзі. Я знаю, що ці люди ніколи мене не скривдять і завжди допоможуть у важку хвилину.

       У дитинстві я був тямущим і допитливим хлопчиком. Коли мені виповнилося 2 роки, я пішов у дитячий садочок «Светлячек». Дотепер згадую свого улюбленого вихователя Нелю Іванівну, що подарувала нашій групі багато тепла і ласки. З раннього дитинства відрізнявся великою самостійністю: удягався без допомоги дорослих і намагався все зробити сам.

       Дуже багато було яскравих подій у садку, тому я сильно нудьгував за ним у перші роки навчання в школі.

	Шкільні роки

       У 1994 році я пішов у перший клас школи №9. Перші дні були дуже цікавими для мене: нові особи, нові знайомства – це була нова сторінка в моєму житті. Предмети в школі давалися легко, у їхньому вивченні не було ніяких труднощів, але сам факт того, скільки нового (цікавого) необхідно вивчити приводив мене в жах. Але через якийсь час я став розуміти, що не всі так важко як здавалося раніш. І отут пішли мої світлі дні мого шкільного життя: кожна чверть «п'ятірка» за «п'ятіркою», участь у суспільному житті школи, бажання учитися, учитися, учитися! З нетерпінням завжди чекав закінчення канікул, щоб побачити своїх учителів, однокласників і, насамперед , придбати нові знання. Після закінчення 9 класу в кишені було свідодство з відмінністю. 11 клас став вирішальним в моєму житті, дилема: куди вступати? Знав, що в більшому ступені будуть використані знання української мови і математики, що за допомогою моїх улюблених учителів (Мухомедова Ольга Дмитрівна і Якушева Наталя Іванівна) я знав дуже добре. Вільного часу було дуже мало, весь йшов на додаткові заняття, поїздки в інститути на рейтинги – переживанню не було межі. Хотілося усім довести, що 10 років школи за спиною не даремно пройдені.

       Травень 2004 року – я вже студент ДонНТУ, тому що на рейтингу зміг набрати достатню кількість балів для надходження на бюджет. Радість переповняла мене, але попереду підготовка до випускних іспитів, і розслаблюватися було ніколи. І, звичайно ж, моя гордість - золота медаль!

	Університетські роки

       Питання вибору університету було швидко вирішене. Я вирішив навчатися в Донецьку в ДонНТУ (спеціальність «Електричні системи і мережі») . По-перше, точні науки давалися мені легко, по-друге, я вже усвідомлено вирішив для себе, що хочу працювати в енергетиці (тому що багато моїх родичів працюють у цій сфері), по-третє, випускники ДонНТУ – одні з кращих фахівців на підприємствах. Навчатися було складно, але згодом я зацікавився більшістю предметів, тому що зрозумів їхню важливість і необхідність для моєї майбутньої професії. Зклавши першу сесію на стипендію, я відчув сили йти нагору, прагнути до кращого і не здаватися перед труднощями. Уже 3 семестр закінчив на стипендію. 4курс пролетів дуже швидко, після його закінчення я одержав диплом бакалавра. Моє прагнення підвищити свій рівень знань стало головною причиною надходження в магістратуру. Усі викладачі нашої кафедри заслуговують поваги, тому з вибором керівника магістерської роботи було важко визначитися. Усе-таки вирішив, що їм буде Ларін Аркадій Михайлович (доцент кафедри електричних систем), тому що, довідавшись якими темами він займається, сильно зацікавився. Аркадій Михайлович запропонував попрацювати з дуже актуальної, на мій погляд, темою «Аналіз статичної стійкості електричної системи, у якій генератори оснащені АРЗ сильної дії».

	Плани на майбутнє

       Хочеться внести щось нове в галузь енергетики, допомогти рішенню існуючих у ній проблем. Будучи людиною здатною і комунікабельною, хочеться знайти перспективну роботу, що була б мені цікава і сприяла кар'єрному зросту. Але самим головне, завжди залишатися розумним (бути гідним звання «випускник ДонНТУ»), стати гарним чоловіком і люблячим батьком!!!