Мисик Д.Д., Рубльова Л.І., Крутько І.М., Левандовський В.Ю., Язиков М.О.

СИНТЕЗ І РЕАКЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ 3-(N-МЕТИЛ-N-АРЕНСУЛЬФОНІЛАМІНО) -4-МЕТОКСИБЕНЗЕНЕСУЛЬФОХЛОРИДІВ В РЕАКЦІЇ НЕЙТРАЛЬНОГО ГІДРОЛІЗУ


Донецький національний технічний університет

Вопросы химии и хим.технологии.-2008.- №6.- С 25. (0,5 у.п.л.)

Библиотека

ДонНТУ
Портал магистров
ДонНТУ
Автобиография
Автореферат
Ссылки
Отчёт о поиске
Мои кактусы

УДК 547.541.51:543.878:541.124-145:542.938

  Досліджено процес гідролізу ряду 4-метоксипохідних N-аренсульфоніл-N-метиламінобензенсульфохлоридів в середовищі 70% (об’єм) водного діоксану і інтервалі температур 303-323 К. Показано наявність складного характеру впливу замісника Х в субстраті на швидкість реакції при вариюванні температури. Виявлено, що при интерпретації кінетичних закономірностей процесу треба спиратися на оцінку положення величини температури дослідів щодо ізокінетичної температури. Визначено σ-константи для 3-N-метил-N-аренсульфоніламідного замісника.

    Раніше [1,2] вивчено вплив структурних факторів в аренсульфоніламідному і бензенесульфохлоридному фрагментах молекули на нуклеофільне заміщення у атома сірки за типом SN2 на прикладі реакцій нейтрального гідролізу сульфохлоридів анілідів сульфокислот. Виявлено істотне прискорення реакції в присутності 2,6- и 2,4,6-метильних замісників в бензенсульфохлоридної частині. Викликає інтерес вплив на кінетичні закономірності процесу, що досліджується наявності метокси-угрупування в орто-положенні відносно N-метил-N-аренсульфоніламідного замісника.

    З метою дослідження впливу структури 3-(N-метил-N-аренсульфоніламіно)-4-метоксибензенесульфохлоридів (2) на їх реакційну здатність в реакції гідролізу, виконано синтез субстратів сульфохлоруванням 2-(N-метил-N-аренсульфоніламіно)-анізолів (1)

Сульфохлорування  2-(N-метил-N-аренсульфоніламіно)-анізолів
      1 (а - д)                             2 (а - д )
де Ar: C6H5 (а), 4-СH3C6H4 (б), 4-Cl-C6H4 (в), 4-F-C6H4 (г) 3-NO22-C6H4 (д)

Рисунок 1 - Схема синтезу субстратів сульфохлоруванням 2-(N-метил-N-аренсульфоніламіно)-анізолів

   Сульфохлорування N-метил-N-аренсульфоніламіно-аренів може бути успішним, якщо в орто-положенні до аміно-угрупування знаходиться метил [3] . При його відсутності сполуки типу 1 розщеплюються під дією хлорсульфонової кислоти по зв’язку S-N. Встановлено, що стеричний орто-ефект метоксигрупи також перешкоджає розщепленню сполук 1 по зв’язку S-N та спрямовує сульфохлорування в пара-положення. Це свідчить про те, що ефект спряжіння метокси-групи більшою мірою сприяє напрямку заміщення, ніж такий же ефект N-метил-N-аренсульфоніламіноугруповання, який залежить від наявності та об’єму замісника в орто-положенні. Це узгоджується зі значенням σ-констант N-метил-N-аренсульфоніламіноугруповання, що знайдені з кінетичних вимірів (табл. 1).

   Гідроліз сполук 2 а-д досліджено в середовищі 70% (об’єм) водного діоксану та інтервалі температур 303-323 К.

Гідроліз сполук 2 а-д
     
Рисунок 2 - Схема гідролізу сполук 2 а-д

    Вибір умов експерименту визначався можливістю проведення аналогії з процесами нуклеофільного заміщення за даними [4,5]. Ефективні константи швидкості і параметри активації перехідного стану (ПС) приведені в табл. 1.

      Таблиця 1 - Ефективні константи швидкості kaефф • 104-1) і активаційні параметри ПС для гідролізу 3-[N(ХArSO2)-NMe]–4-CH3O-С6 Н3SO2Cl в 70% (об’єм) водному діоксані


Примітка. Похибка при вимірюванні kефф складає не більше 2%.

      Реакційна здатність сполук 2 а-д підвищується з ростом температури. Вплив характеру замісника Х в субстраті неоднозначний і не залежить від температури. Так, для X=NO2 швидкість змінюється від найменшої в представленному ряді при 303К до найвищої при 323К. Такими ж суперечливими кінетичними закономірностями характеризуються і інші сполуки представленного набору. Наприклад, для 2 б,в маємо протилежні залежності – зменьшення реакційності в даному ряді при збільшенні температури.

      В цілому електронна природа замісника Х ,що віддалений від центра нуклеофільної атаки - атома сірки сульфохлоридної групи, істотно не впливає на реакційність субстрату , незначно змінює Δ H , але відображається на значеннях ентропійного фактору Δ S.

      При порівнянні кінетичних даних 2 а-д(табл. 1) з аналітичними для реакціі гідролізу 4 – метоксибензенсульфохлориду [5], для якого kефф змінюється від 0,524 (303К) до 2,31 (323К) і параметри активаціі ПС дорівнюють 57,7 кДж/моль і –136Дж/моль•К для Δ H і Δ S відповідно, бачимо незначні відмінності у швидкості процесу, близькі значення ентальпіі активаціі, але досить велику різницю в значннях ентропіі активаціі. Звертаючись до сполук ряду N–аренсульфоніл-N-метіламіно–2,4–диметилбензенсульфохлоридів, 5–[N(XArSO2)-NMe]-2,4–Me2C6H2SO2Cl [1,2], наблюдаємо меньшу подібність кінетичних даних і ще більшу відмінність величини ентропійного фактору, (Δ S = -(160 ÷ 140) Дж/моль•К ). Таким чином 4- метоксильна група є основним структурним чинником, що впливає не тільки на перебіг сульфохлорування, а і на швидкість процесу гідролізу. Приведені в табл. 1 дані для σ N – аренсульфонільного фрагменту молекули, що розраховані на основі даних [4] для великого набору аренсульфохлоридів підтверджують це. Правомочність такого підходу з дотриманням відповідних критеріїв єдинства механізму реакціі, в обох серіях показана в [1]. Крім того в якості допоміжного критерія єдності механизму гідролізу в наборі 2 а-д може бути наявність залежності Δ S=ƒ(Δ H), яка виконується з великою точністю (k=0.999; s=0.0001). тобто розбіжність і неоднозачність кінетичних даних в серіі метокси – похідних може бути пов’язана з особливостями ПС SN2 типу , на що вказують значення параметрів Δ H і Δ S .

    Взаємозв’зок структура – реакційність оцінювали за классичним рівнянням Гаммета:

lgk = lgk0 + ρ Σ σ                                                             (1)

  де ρ - коефіціент чутливості реакції до електронних ефектів замісників Х в аренсульфаніламідній частині молекули.

Одержані значення наведені в таблиці 2. Там же показані аналогічні параметри для гідролізу 5 – [N(XArSO2)- NMe]- 2,4 – Me2C6H2SO2Cl [2].

Таблиця 2 - Кореляційні параметри рівняння (1) для гідролізу сульфохлоридів амідів сульфокіслот


Примітка стаистичні параметри (1) : для 2,4 диметил-похідних: S 0,023 ÷ 0,025; R 0,990; для метокси-похідних при 323 К: S 0,0005 ÷ 0,025; R 0,9995; для Т= 303 і 313 наведені оціночні величини, залежності за (1) не існує.

    Зменьшення селективності субстратів 5 – [N(XArSO2)- NMe]- 2,4 – Me2C6H2SO2Cl при зниженні температурисвідчить про наближення до ізокінетичної температури (294К , що для цієї серіі підтвержено експерементольно [1].

    Досить складний взаємозв’язок температура – реакційність для 2 а-д відображається практичною відсутністю залежності в координатах рівняння (1) для 303 і 313К. Але наведені дані (табл. 2) дозволяють зробити припущення про незвично низьку чутливість до електронних ефектів Х, тобто маємо фактично відсутність селективності субстрату до зміни температури. Про це ж свідчить теоретично розраховане за методом [6] значення ізокінетичної температури 314 К тобто кінетичні дослідження проводились фактично в ізокінетичній області (рис. 1) незначно нижче (303К) і вищеТізо.

Ареніусівський графік для гідролізу субстрату в 70% водному діоксані
Нумерація сполук відповідає табл. 1. S – мінімальне стандартне відхилення експеріментальних ліній регресії в логаріфмічних одиницях від лінії регресії, що включає точку Тізо (323 К).
Рисунок 3 - Ареніусівський графік для гідролізу 3 – [N(XArSO2)- NMe]- 4 – MeO-C6H3SO2Cl в 70% водному діоксані.

    Цим пояснюється неоднозначність кінетичних даних і значення параметрів активації Δ H і ΔS. Серії реакцій, для яких Тізо знаходиться в інтервалі температур дослідів дуже рідкі і тому є предметом особливого інтересу. Варіювання замісників у цьому випадку мало змінює швидкість реакції, але істотно впливає на параметри активації, що маємо експеріментально (табл. 1). Найбільш цікавий наслідок із співвідношення між ентальпійним й ентропійним факторами – зміна послідовності реакційної здатності субстратів в серії при проходженні Тізо (рисунок 3).

    Для гідролізу 2 а-д при Т<Тізо реалізується ентальпійний контроль, при Т<Тізо – ентропійний. Звісно, інтерпретація структурних особливостей ПС повинна бути різною за температурами вище і нижче 314 К. За низьких температур (303 К) превалють електронні взаємодії в ПС, за більш високих (323 К) – кінетичні закономірності визначаються більшою мірою стеричними ефектами в перехідному стані (табл. 1).

    Таким чином, для даної серії недостатньо використовувати інтерпретацію реакційної здатності в електронних термінах. Вочевидь, метокси-група в орто-положенні відносно 3-(N-метил-N-аренсульфаніламідного угрупування сприяє реалізації ПС з більшою кількістю ступенів свободи внаслідок змінення просторової конформації і зняття стеричного напруження, про що свідчить зростання ентропії перехідного стану (табл. 1).

    Отже, реакційність системи в межах досліджуваного набору субстратів можна пояснити двома різними факторами: меншою величиною ентальпії активації Δ H (Т<Тізо ) та близькою до вихідного стану ентропією ПС (Т>Тізо ).

    Наявність подібного ефекту спостерігалася нами раніше [7] для заміщення в просторово утруднених аренсульфохлоридах.

Експеріментальна частина

    Загальна методика синтезу 3-(N-метил-N-аренсульфоніламіно)-4-метоксибензене-сульфохлоридів (2).

    До 20 мл хлорсульфонової кислоти, охолодженої нижче 50С, додають 0,01 моль 2-(N-метил-N-аренсульфоніламіно)-анізолу (1). Витримують в холодильнику при цій температурі протягом трьох діб. До розчину додають 20 мл дихлорметану і виливають на 300 мл криги. Органічний шар відокремлюють, промивають двічі по 40 мл води, сушать Na2SO4, фільтрують. Розчинник вилучають в вакуумі. Залишок розтирають з 5 – 10 мл 2-пропанолу. Вихід сульфохлоридів наведено в таблиці 2. Сполуки розчиняють в 10 дихлорметану. Додають, уникаючи перемішування, 20 мл октану. Про повільному випаровуванні дихлоретану відбувається кристалізація сульфохлоридів (табл. 3).

    Таблиця 3 -Список отриманих 3-(N-метил-N-аренсульфоніламіно)-4-метоксибензене-сульфохлоридів


Спектри ЯМР сульфохлоридів 2 записані з розчинів в дейтерохлорофомі на приладі Varian VXR-300.

Досліждення швидкості реакцій гідролізу проводили в умовах псевдопершого порядку. Контроль швидкості здійснювали метожом отбору проб. Вміст продукта визначали кислотно-лужним титруванням.

Список літератури

1. Д. Д. Мысык, Л.И. Рублева, И. Н. Крутько, В.Ю.Левандовский. Влияние структуры N-аренсульфонильного фрагмента на реакционность сульфохлоридов анилидов сульфо-кислот в условиях нейтрального гидролиза// Вопросы химии и химической технологии. — 2004. — № 4. — С.39-42
2. Л.И.Рублева, В.Ю.Левандовский, Д. Д. Мысык, Н. А. Языков. Сульфохлориды анилидов сульфокислот с экранированными метиламидными заместителями: реакционность и механизм гидролиза // Наукові праці ДонНТУ. Серія: Хімія і хімічна технологія. — Вип.119(9). — 2007. — С.69-72.
3. Д.Д. Мысык, С.И. Бурмистров. Сульфохлорирование 4-аренсульфонил-N-метиламидо-1,3-ксилолов // Журн. орган. химии. – 1967. т.3. – С.1667–1669.
4. Р.В. Визгерт, Н.Н. Максименко, Л.И.Рублева. Особенности реакционной способности стерически затрудненных ароматических сульфохлоридов в реакциях нуклеофильного замещения. Укр.. хим. журнал. — 1993, Т.59, №11. — С.1219-1230.
5. Л.И.Рублева, И.Н.Крутько. Влияние алкил- и алкокси-заместителей на гидролиз аренсульфохлоридов в различных средах. Укр. хим. журн. — 2002. — Т.68, вып.4. — С.118-120.
6. Шмид В. Н., Сапунов В. Н. Неформальная кинетика. В поисках путей химических реакций. – М.: Мир. 1985. – 246 с.
7. Л.И. Рублева, С. М. Слинкин, И. Н. Крутько, Л. А. Попова. Влияние эффектов структуры субстрата при щелочном гидролизе 4-нитро-фениларенсульфонатов// Вопросы химии и химической технологии. — 2003. — №2. – С.30-34. рганической химии. – 2000. – т.36, вып.9.- С. 1338 – 1340

© ДонНТУ 2009 Языков Н.А.