Мороз Вікторія Василівна

Факультет економіки
Кафедра Економіки підприємства
Спеціальність: Економіка підприємства

Тема випускної работи:
Формування системної оцінки розвитку потенціалу підприємства
Науковий керівник: Шилова Лариса Іванівна

Реферат з теми випускної роботи

Вступ

Проходження трансформаційних процесів в економіці України значною мірою відбивається на діяльності усіх господарюючих суб’єктів і, зокрема, промислових підприємств. Нестабільність зовнішнього середовища та низька адаптивна здатність підприємств до будь-яких ринкових перетворень створюють безпечні умови для їх діяльності.

Теоретичні та методологічні питання формування конкурентоспроможного потенціалу промислових підприємств, його структури, організації використання, розробки методів діагностики, вибору напрямку розвитку потенціалу поки ще не отримали свого вирішення. Саме це вважається актуальною проблемою на сьогоднішній день.

Проблемами управління потенціалом промислових підприємств займались такі автори як Котлера Ф., Градова А., Дей Дж., Армстронга Г., Сандерса Дж., Вонга В., Мушко З., Діхтярьова Н., Василенка В., Швандара В., М. І. Круглов , А. П. Градов , Р. А. Фатхутдінов , Л. Є. Довгань та ін.

Цілі й задачі

Ціль даної роботи полягає в наступному: розвиток теоретичних положень й обґрунтування рекомендацій щодо формування комплексної оцінки розвитку потенціалу підприємства.

Для досягнення поставленої мети в роботі ставляться такі задачі:
• визначити потенціал розвитку як економічної категорії;
• уточнити структуризацію потенціалу підприємства;
• доповнити систему показників оцінки потенціалу підприємства;
• розробити динамічну модель оцінки;
• обґрунтувати методичні підходи до оцінювання комплексного потенціалу підприємства;
• оцінити інформаційно-аналітичне забезпечення;
• обґрунтувати теоретичні положення щодо графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства;
• оцінити потенціал підприємства на прикладі ЗАТ «НПП «МЗША».

Об'єкт і предмет дослідження

Об'єктом дослідження є процес формування системної оцінки розвитку потенціалу підприємства в сучасній економіці України. Предметом дослідження є теоретичні положення та методичне забезпечення оцінки розвитку потенціалу підприємства.

Основна частина магістерської роботи

I частина

Поняття «потенціал» у літературі визначається як засоби, джерела наявні та ті, які можуть бути мобілізовані, введені в дію та використані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення будь-якої задачі, а також можливості певних осіб, суспільства, держави у певній галузі [4]. Поняття «потенціал» використовується як до оцінки окремих властивостей об'єкту, так і до оцінки сукупності властивостей об'єкту.

Потенціал підприємства складається із певних складових за їхніми функціями, а саме:
• виробничий потенціал — засоби виробництва, їхній стан, кількість, оптимальне використання;
• маркетинговий потенціал - визнання торгівельної марки з урахуванням впливу конкурентного середовища;
• інформаційний потенціал — доступ до адекватної кількості інформації, яка впливає на прийняття управлінських рішень;
• техніко-технологічний потенціал — здатність до технологічної оптимізації всього циклу виробництва;
• організаційний потенціал - здатність до прийняття ефективних управлінських рішень;
• • соціальний потенціал — здатність до оптимізація кількісного та якісного складу персоналу й побудови відповідних відносин "персонал - керівництво — власник";
• фінансовий потенціал — здатність до оптимізація фінансової системи із залучення та використання фінансових ресурсів.

Поняття "виробничий потенціал" у науковій літературі одним із перших використав А.І. Анчишкін, включивши в нього сукупність ресурсів, які в процесі виробництва стають факторами виробництва. Цей ресурсний підхід до концепції виробничого потенціалу отримав досить широке розповсюдження серед дослідників. Однак найчіткіше можна розмежувати дві «ресурсні» позиції. Прихильники першої позиції вважають, що виробничий потенціал є сукупністю ресурсів без урахування їх взаємозв'язків і участі у процесі виробництва.

Основна проблема у дослідженні виробничого потенціалу підприємства полягає в тому, що всі його елементи функціонують одночасно і в сукупності. Тобто виробничий потенціал є системою, причому складною і динамічною, оскільки саме взаємозв'язки між окремими складовими потенціалу здійснюють безпосередній вплив на його елементи, модифікуючи вихідні властивості і закономірності їх функціонування, сприяючи тим самим переходу потенціалу у новий якісний стан як єдиного цілого, тобто системи вищого порядку. Таким чином, лише з відомих особливостей і закономірностей функціонування окремих елементів неможливо вивести особливості і закономірності функціонування виробничого потенціалу як системи загалом. Динамізм виробничого потенціалу промислових підприємств обумовлений впливом інновацій, нестабільністю зовнішніх чинників господарювання, кон'юнктурними умовами виробництва. Внаслідок впливу цих чинників постійно відбуваються певні структурні зрушення всередині виробничого потенціалу, а також якісні та кількісні зміни техніко- економічних показників, які його характеризують.

Оскільки виробничий потенціал промислового підприємства є системою, відповідно, йому притаманні ознаки, властиві будь-якій системі, тобто цілісність, емерджентність і подільність, що передбачає наявність зворотних матеріальних та інформаційних зв'язків між окремими його елементами. Разом із тим виробничий потенціал володіє також особливими, властивими лише йому характеристиками, на яких базуються принципи його формування, систематизовані автором (рис. 1).

Рис.1 - Принципи формування і системні характеристики виробничого потенціалу (7 повторів, 36 кадрів, ширина 640рх, висота 512рх, обсяг 148Кб).

Загалом ефективність функціонування виробничого потенціалу визначає ступінь досягнення деякого потенційного результату діяльності підприємства за визначений період часу.

Не менш значним і ефективним аспектом виступає людський ресурс на підприємстві. На сьогодні особливої уваги потребує проблематика стратегічного управління кадровим потенціалом підприємства, як основним елементом досягнення його довгострокової конкурентної позиції. Недостатність висвітлення даної проблеми покладена в основу дослідження виявлення передумов, тенденцій розвитку та формування наукового підґрунтя для прийняття ефективних стратегічних управлінських рішень щодо розвитку кадрового потенціалу підприємства.

Всім відомо, що ефективна діяльність підприємства залежить не тільки від високого рівня конкурентноздатності, матеріально-технічної бази, але і від компетенції персоналу та ефективності його внутрішньої організації. Для успішного формування та реалізації потенціалу потрібні, насамперед, правильно підібрані кадри, якісне їх навчання, організаційна культура, тісне співробітництво, можливості для вияву ініціативи, база знань, матеріальне та нематеріальне стимулювання. Талановиті, кваліфіковані, досвідчені фахівці - це не тільки ресурс, що дозволяє ефективно досягати поставлених цілей, але і джерело конкурентної переваги. О. С. Віханський вважає, що "...основою будь-якої організації і її головним багатством є люди. При цьому людина стає не тільки ключовим і найціннішим "ресурсом" організації, але і найкоштовнішим. Якість трудових ресурсів безпосередньо впливає на конкурентні можливості фірми і є однією з найважливіших сфер створення конкурентних переваг". Підприємства потребують такого персоналу, який відповідав би сучасним вимогам до його "якості" в самому широкому розумінні цього слова. Аналіз деяких фундаментальних робіт з стратегічного менеджменту дозволяє констатувати, що при існуючому різноманітті підходів до вивчення потенціалу кадрового складу підприємств відсутній чіткий механізм створення конкурентноздатного людського потенціалу на підприємстві.

Надзвичайно важливе місце в стратегічній діяльності підприємства посідає його маркетингова стратегія, яка формує ринкові стратегічні орієнтири.

Формування маркетингової стратегії слід розглядати як сукупність п’яти взаємозалежних процесів: стратегічний аналіз ринкової ситуації; визначення цілей маркетингу; вибір оптимальної маркетингової стратегії; розробка маркетингового плану, спрямованого на ефективну реалізацію стратегії; оцінка й контроль результатів. Всі процеси послідовно випливають один із одного. Але існує й зворотній вплив, тобто можливість внесення змін у цільові орієнтири маркетингу, або у механізм реалізації стратегії, можливість доробки результатів, або перегляд і розробка нової маркетингової стратегії. Тому при формуванні стратегії важливе місце має моніторинг ходу її реалізації, метою якого є дослідження ефективності вибору, впровадження і реалізація маркетингової стратегії.

Що ж стосується фінансової складової, то до нинішнього часу так і не сформовано єдиного підходу до її оцінки, тому вона вважається найскладнішою.

Що стосується безпосередньо самих методів оцінки, то можна виділити такі:
• метод застосування інтегральної (факторної) моделі;
• метод експертних оцінок фінансових коефіцієнтів або фінансових індикаторів;
• інформаційний потенціал — доступ до адекватної кількості інформації, яка впливає на прийняття управлінських рішень;
• комбінований метод.

II частина

В другій частині будуть розглянуті методичні рекомендації щодо формування комплексного потенціалу підприємства, а саме доходний, витратний, ринковий підходи.

Доходний підхід при оцінці об'єктів нерухомості включає два методи:
• метод капіталізації доходів;
• метод дисконтованих грошових потоків.

Вартість нерухомості розраховується за формулою:

С = ЧОД / Коефіцієнт капіталізації,

Де З - поточна вартість об'єкта нерухомості;

ЧОД - чистий операційний дохід;

СК - ставка капіталізації.

Розрахунок чистого операційного доходу починається з розрахунку потенційного валового доходу (ПВД), що представляє собою очікувану сумарну величину ринкової орендної плати. І інших доходів останнього до дати оцінки року. Розрахунок ПВД вимагає від оцінювача знання ринку оренди, до якого належить оцінюване майно. Як правило, розмір орендної ставки залежить від місця розташування об'єкту, його фізичного стану, наявності комунікацій, терміну оренди і т.д.

Потенційний валовий дохід - дохід, який можна отримати від нерухомості при 100%-ному використанні без врахування всіх втрат і витрат. ПВД залежить від площі оцінюваного об'єкта і встановленої орендної ставки і розраховується за формулою:

ПВД = П * Са, де

П - площа, що здаються в оренду,

Са - орендна ставка за 1 квадратний метр.

Зменшення ПВД на величину втрат дає величину дійсного валового доходу (ДВД), який визначається за формулою:

ДВД = ПВТ - Втрати.

Для отримання ЧОД проводиться аналіз витрат. Витрати власника представляють собою поточні витрати, пов'язані з володінням і експлуатацією об'єкту нерухомості. Періодичні витрати для забезпечення нормального функціонування об'єкту і відтворення доходу називаються операційними (експлуатаційні) витрати.

Визначається прогнозований чистий операційний дохід за допомогою зменшення ДВД на величину операційних витрат. Таким чином, ЧОД визначається за формулою:

ЧОД = ДВД - Операційні витрати

Порівняльний (ринковий) підхід представлений:
• методом порівняння продажів;
• методом валового рентного мультиплікатора.

Застосування витратного методу

Цей метод включає кілька етапів:
1. Визначається вартість земельної ділянки, на якій знаходяться будівлі, споруди.
2. Оцінюється відновлена вартість або вартість заміщення будівлі та споруди на дійсну дату оцінки.
3. Розраховуються всі види зносу будівель та споруд з урахуванням їх фізичного, функціонального, технологічного та економічного старіння.
4. Визначається залишкова вартість будівель і споруд як різниця між вартістю відтворення (вартістю відновлення або вартістю заміщення) і сукупними зносом.
5. Розраховується повна вартість об'єкту нерухомості за допомогою додавання до залишкової вартості будівель і споруд вартості земельної ділянки.

III частина.

В цієї частині пропонується новий підхід до більш ретельної оцінки комплексного потенціалу підприємства являється графоаналітичний підхід.

Метод дозволяє системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на основі цього своєчасно обґрунтувати та реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Він має декілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при обґрунтуванні управлінських рішень.

Графоаналітична модель потенціалу підприємства дає можливість встановити причинно-наслідкові зв'язки між окремими складовими елементами потенціалу підприємства, здійснити оптимізацію, обгрунтувати й реалізувати управлінські рішення для підвищення ефективності господарської діяльності.

Даний метод передбачає використання рейтингової оцінки потенціалу підприємства на основі вибраних показників. У якості бази для порівняння вибирається значення показників за декілько періодів або значення показників потенціалу конкурентів.

Висновки

В даній роботі виявлено сутність системної оцінки потенціалу підприємтсва, його складові і їх характеристики. Визначено, що потенціал підприємства складається з таких елементів: технологічний, маркетинговий, інформаційний, фінансовий, кадровий й інноваційний. В другій частині запропоновані методичні рекомендації щодо формування системної оцінки потенціалу підприємства методом доходного, витратного й порівняльного. В третій частині пропонується новий підхід до більш ретельної оцінки комплексного потенціалу підприємства - це графоаналітичний підхід. Він дає можливість встановити причинно-наслідкові зв'язки між окремими складовими елементами потенціалу підприємства, здійснити оптимізацію, обгрунтувати й реалізувати управлінські рішення для підвищення ефективності господарської діяльності.

Література:

1. Білорус Т.В. Сутність кадрової стратегії підприємтсва та методологічні засади її формування / Т.В. Білорус // Актуальні проблеми економіки.-2006.№1.-С.185-189.
2. Дмитрієв Валерій Шляхи підвищення потенціалу персоналу підприємтсва / В. Дмитрієв //СхідСхід.-2005.-№2.-С.18-20.
3. Виханский О.С. Стратегическое управление:Учебник для вузов.-М.: Гардарика 1998.
4. Іщук С. О. Оцінка гнучкості виробничого потенціалу промислових підприємтсв та її роль у забезпеченні сталого економічного розвитку // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації (Щорічник наукових праць).Львів: ІРД НАН України, 2002.Вип. 5 (XXXVI).С.342-352.
5. Іщук С. О. Методи визначення ефективності виробничого потенціалу промислових підприємтсв // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-технический сборник по техническим и естественным наукам.-Одесса, 2004.- Вып. 2 (22).С318-323.
6. Іщук С. О. Механізм удосконалення організації управління матеріальними потоками на підприємтсві // Вісник Націон. Ун-ту «Львівська політехніка». Логістика. №499.-Львів:НУ «Львівська політехніка», 2004.-С.169-174.
7. Попов С.А. Стратегическое управление: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации».-М.: ИНФРА – М, 2000.-Модуль 4.
8. Іщук С. О. Удосконалення методології вибору інвестиційної стратегії розвитку виробничого потенціалу регіону // Регіональна економіка.-2004.-№4.-С.87-94.
9. Іщук С. О. Управління виробничою системою на основі критеріїв технологічної доцільності та економічної ефенктивності // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку промислового виробництва регіону (Щорічник наук. праць.).-Львів: ІРД НАН України, 2001.-Вип. XXXi.-С.21-30.
10. Організаційно-економічне забезпечення інноваційного розвитку промисловості регіону / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Ред. Кол.: наук. ред. д. е. н., проф. Бойко Є.І..-Львів,2003.-192с.
11. Кунцевич В.О. Поняття фінансового потенціалу розвитку підприємства та його оцінки /В.О. Кунцевич // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №7. - с. 123-130.
12. Гривківська О.В., Прокопець О.В. Особливості управління фінансовою діяльністю підприємств машинобудування / Актуальні проблеми економіки – 2008 - №8_с.91-96.
13. Моляков Д.С. Дискуссионные вопросы теории финансов предприятия // Вестник Финансовой академии. – 1997. - №4. – с.35.
14. Шумська С.С. Фінансовий потенціал України: методологія визначення та оцінки / С.С. Шумська // Фінанси України. – 2007.-№5.-с.55-64.
15. Фінансова діяльність підприємства: Підручник /Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. – К.: Либідь, 2002. – с.22.

© 2009, ДонНТУ, Мороз В.В.