Середній бал в період навчання в університеті - 4, 4. Вільно володію російською і українською мовами. За період навчання проходив виробничі практики на вугільних шахтах Украіни, де одержав досвід роботи за фахом.

         Я, Ємець Денис Константинович, народився теплим весняняним днем 21 березня 1987 г. у шахтарському містечку Красноармійськ. .
Мій тато - Ємець Костянтин Миколайович, народився 2 травня 1964 г. працює на шахті «Красноармійська-Західна 1» гірничим робітником очесного вибою на ділянки Струг. Моя мама - Ємець Тетьяна Вікторівна, народилася 25 вересня 1966 г. домогосподарка.

         Дитинство моє проходило тихо і мирно. Знаю, що був спокійним, допитливою, але і розпещеною дитиною.
Як і всі діти я ходив в дитячий садок і, напевно, як і більшість із них любив його. Група в садку була гарна. В мене було багато друзів, з якими я спілкуюся й дотепер.
Але роки пролетіли, і я вступила на нову сходинку свого життя.

         І ось 1994 рік. Я в шкільній формі, квітами переступив поріг школи №5 м.Красноармійська. Все було нове й цікаве, але в той же час дуже страшно.

         Усі роки я вчився добре, одержував похвальні листи, грамоти. Але, незважаючи на все це, я не забував відпочивати і розважатися. Жодне свято не обходилося без моєї участі: КВК, спортивні змагання, концерти. У 9, 10 і 11 класах був старостою класу. Так, школа це звичайно гарно і весело, але підходив час задуматися про майбутнє.

         Про те, який ВНЗ обрати я думав недовго, відразу зупинила свій вибір на ДонНТУ. А ось з вибором професії все було спонтано: і ось я тут - на факультеті геотехнологій і управління виробництвом на спеціальності "Розробка корисних копалин" . Хоча все і вийшло так спонтано, але я не жалкую (і тато схвалив вибір) - це професія майбутнього. Ось так, ще не закінчивши школу, я за рейтингами вступив до університету.

         І тут пішло-поїхало. Не встигнув прийти - дебют першокурсника. Перший (і може не останній) виступ на інститутській сцені - страшно, весело, цікаво і запам'ятається на все життя.

         Студентські роки - гуртожиток і голод, нічні клуби і безсоні ночі, стреси і переживання на сесії - все це проходить, але я цього ніколи не забуду. Це були кращі роки мого життя!

         В 2008 р. я одержав диплом бакалавра і вирішив на цьому не зупинятися і поступив до магістратури. Зараз займаюся своєю магістерською роботою. В її підготовці мені допомагає мій науковий керівник А.О.Новіков, доцент кафедри "Розробка родовищ корисніх копалин", к.т.н.В 2008 р закінчив навчання па військовій кафедрі ДонНТУ, та одержав звання офіцера Украіни.

         Хочеться додати, що роки університету не пройшли для мене дарма - я став фахівцем в своїй справі, познайомився з багатьма цікавими, розумними людьми, з'явилося багато добрих друзів і знайомих.

         Ах, як хочеться продовжити студентське життя.

         В першу чергу - вдало захистити диплом.

         Найближчі п'ять років хочу присвятити своїй кар'єрі: знайти гарну високооплачувану роботу і взагалі знайти своє місце в житті. Хотілось бути самим найкращим! Стати великим, та оброзовоною людиною. Стати кимось!

© ДонНТУ 2009 Ємець Д.К.