|
Автобіографія
# Дитинство
Народився я 3 вересня 1987 року в м. Новочеркаську Ростовської області, нині Росія, у якім мої батьки й познайомилися. Я був не першою дитиною в родині. Практично всі дитячі капризи й примхи падали на брата Артема, які сприяв приученню мене до навколишнього світу.
З дитинства пам'ятаю дуже мало. Після мого народження батьки переїхали жити в далекий Красноярський край у г. Мінусинск. Одне з деяких спогадів тих часів, підтверджене фотографіями, це я екіпірований у дуже теплий одяг.
В 1991 році батьки поміняли квартиру в Мінусинску на квартиру в Ясинуватій, де нині й проживаю. Дитячий садок "Сонечко" став черговим кроком пізнання миру, зі спогадів залишилося почуття, що я був трохи іншою дитиною як усі, але в теж час усі ініціативи по всякого роду іграм, розвагам і т.п. належали в більшості мені.
З дитинства показав себе як цілеспрямованої людину й домагався всього всілякими шляхами, але тоді ще не розумів - що все, що відбувається у світі залежить не тільки від мене, майже завжди доводитися зважати на думку навколишніх.
Також виявив себе творчою й допитливою дитиною. Любив щось майструвати, лагодити, не завжди розуміючи обладнання тих або інших механізмів. Майже всі іграшки, що дісталися від брата й нові, не дожили до теперішніх днів, тому що дуже любив поринати в суть і обладнання різних речей. Першими свідками художніх талантів стали шпалери. Настінний живопис вражав кругозором і важкоприступністю місць розміщення "шедеврів".
# Школа
1994 рік став початком чергових життєвих випробувань. Перший учитель Ірина Григорівна прищепила інтерес, як технічним наукам, так і творчим. З радістю й задоволенням відвідував заняття образотворчого мистецтва, де треба було щось клеїти, малювати, ліпити. Гуманітарні науки не викликали особливого інтересу. Чому? Може бачення того, що гуманітарні науки не мають якоїсь основи, незаперечного фундаменту, на якім би базувалися й випливали інші правила, і те, що назване "правилами" - збірник відсортованих умовностей, сформований часом. Історія видалася всього лише якоюсь розповіддю, може бути й правдивим місцями. Адже все перетерплює зміна й ґрунтуватися на тому що, щось було (може споконвічно помилкове) і покладатися на здогади що, щось було так, а не інакше й трактування цього за єдиновірну істину - необґрунтовано. Навіщо щось переписувати в історії, іноді простіше й легше змінити значення слів. Забігаючи вперед, саме філософія, на яку приділяється дуже мало часу в університеті, дала розуміння гуманітарних наук як якоїсь динамічної системи, а не базису правил, якому треба прямувати.
Після 5-го класу дуже турбували проблеми зі здоров'ям, але, незважаючи на них, з легкістю встигав виконувати навчальний план. Особливої поваги заслуговує класний керівник, а також учитель фізики й математики - Валентина Львівна. Її підготовка, а також поглиблене навчання сформувала міцні знання й основу для технічних наук. Участь у міських олімпіадах по фізиці й математиці й заняття призових місць підтверджують не тільки важливість і якісність профпідготовки, а також наявність позитивних рис характеру викладачів.
Учитель малювання й креслення Ірина Броніславівна сприяла розвитку й реалізацію творчих талантів. Майже весь вільний час у школі проводив щось малюючи. Але з якихось причин після 7-го класу припинив заняття, але досвід, що сформувався, і понині відкриває безмежні можливості мистецтва.
Після закінчення 8-го класу з відзнакою було вирішено іти по стопах брата, що визначив вступ у ліцей "Інтелект". Саме тут відчув себе серед кращих і зрозумів, що грані в знаннях не існує. Учитель інформатики Федоров Григорій Іванович сформував інтерес до нового в комп'ютерній техніці. Спочатку цікавості до мов програмування не випробовував, більший інтерес викликала апаратна частина й готові програмні продукти, але по закінченню ліцею програмування стало одним з основних захоплень. По закінченню ліцею була розроблена база даних в Microsoft Access обліку учнів і вчителів ліцею.
Інтерес до графічних пакетів виразився в активному створенню нині затвердженого герба й логотипа ліцею "Інтелект".
Подальший вибір і продовження навчання лежав між ДонГІШІ, який на той час закінчив брат, і ДонНТУ. По закінченню вступних рейтингів мені трапилася можливість вступу на цільове навчання на спеціальність "Захист інформації в комп'ютерних мережах і системах" у ДонНТУ, на яке й випав вибір, що надалі виявилося одним з багатьох розчарувань.
# Університет
Перший курс таїв у собі плани й подальші поглиблення пізнань в області пов'язаної із захистом і безпекою комп'ютерних систем, яка на той момент дуже мене цікавила, але вже після другого семестру стало зрозуміло, що дана, як виявилося, спеціалізація, усього лише гарна назва в рамках ДонНТУ. Але за час навчання були отримані знання в інших до того мені не відомих областях комп'ютерних наук. Третій семестр став переломним у навчанні не в кращу сторону, чому сприяла безліч факторів.
Незважаючи на все розчарування, університет дав як повне, так і детальне розуміння комп'ютерної техніки. Як механізму, у якому безліч функціональних деталей і знання призначення й функціонування кожної деталі, так і самого механізму в цілому. Отримані знання й уміння набагато більше, чим окремо взяті слова, це щось сполучене - уміння вчитися й одержувати знання. Також університет подає інформацію, поступово готовлячи до трудових будні й самій системі трудових і ділових відносин.
Особливих мотивів для вступу в магістратуру не було. Лише зараз відкривається вся повнота й перспективність обраної теми магістерської дисертації. Але минуле доволі важко відпустити й глянути на все по-новому.
У даний момент повний різноманітних ідей і планів, що часом не встигаю правильно розподіляти час і сили, але надалі при надолуженні страченого багато чого налагодиться й структурується!
Ідеал недосяжний, але до нього можна прагнути - поставлена мета.
|
|
