Коротко про себе:

Середній бал за час навчання в університеті - 4.59
Вільно володію російською, українською мовами та англійською на достатньому рівні.

Професійні навички:

C/C++, MS Visual C++ , маю досвід роботи;

Pascal, Delphi;

Assembleer;

Perl, PHP, Javascript, HTML.

Маю досвід роботи с базами данних:

MS Access;

MySQL.

Володію пакетами:

Autocad, 3Ds Max, Adobe Photoshop;

Mathematica, MatCad.

Автобіографія:

Дитинство

Момент народження я пам'ятаю погано… Але розповідали, що трапилося це 1-го грудня 1986 року у місці Москва… Мої батьки, Смоляна Ольга Вікторівна та Смоляний Володимир Миколайович, довго сперечалися з приводу імені, підозрювали, що з'явиться Анастасія… Але цю битву виграла бабуся і таким чином я стала щасливою володаркою імені Дар’я. Погода радісно зустріла мене рясними снігопадами. Після того, як я трохи підросла, вирішили мене перевезти до Маріуполя, де я і провела наступні 17 років свого життя…

Освіта

Там я ходила в садок, ще в один садок і ще один. Після чого мені набридло, і пішла я до школи №65 міста Маріуполя. Перший шкільний день був дуже очікуваним. Як і багато дітей, я дуже хотіла в нове майже доросле життя. Але, як у небагатьох, бажання ходити в школу у мене не зникало ще декілька років.

Батьки посилено займалися моєю позаурочною освітою. Зайняли весь мій вільний час заняттями художньою гімнастикою й англійською. Одного дня гуляючи у дворі, наткнулася на викладача з художньої школи. Так я до своїх занять додала ще й малювання. Правда через декілька років мій бадьорий порив пройшов… Але перспектива здобуття диплома змусила мене затриматися.

У школі я остаточно визначилася з любов'ю до математики. Велика подяка за це моїй вчительці. Після 7-го класу вступила до технічного ліцею, на фізмат.

Мріяла я стати великим математиком. Але потім добрі люди мене відрадили, шляхом засилання на міську олімпіаду з інформатики, де я зайняла перше місце. Мені це здалося цікавим, і я вирішила зайнятися цією справою. Провела я 11 клас в курсах і роз'їздах по рейтингах і іспитах. Довго не могла визначитися в який вуз піти вчитися: начеб і маріупольський ПДТУ приваблював своїми стінами, і харківські теж заманювали великою кількістю студентського народу, але зупинилася я на донецькому. Начеб і з батьківського гнізда вилетіла, і недалеко від будинку втекла.

Здавши останній етап рейтингових випробувань, отримала безтурботне літо, яке провела в походах і нічогонеробленні.

Студенство

І ось прийшла пора вступити в новий етап життя – студентство. Перший день почався з метушні по 3-му корпусу у пошуках кабінетів. Так ми бігали з кожним поверхом збираючи все більше людей з нашої групи. Все дуже весело починалося, ми знайомилися, всією групою ходили гуляти, відзначали свята. Та і життя в гуртожитку теж било ключем. Навчання в університеті мені здалося просто канікулами після шкільних буднів. Але прийшла перша сесія і вдарила необхідністю по нехлюйству.

Наступні сесії пройшли вже не так вражаюче, але теж є що пригадати. ;) Навчання в університеті мені завжди подобалося і не сильно напружувало. Були улюблені викладачі й не дуже, цікаві і нецікаві предмети. Більш всього мені подобалася предсесійна метушня у пошуках викладачів і спробах що-небудь кому-небудь здати, особливо коли це вдавалося.

До кінця четвертого курсу прийшла пора подумати про те, як продовжувати життєвий шлях. Після тривалих роздумів вибір ліг на продовження навчання в магістратурі. До того моменту я абсолютно випадково влаштувалася на роботу, де працюю до цих пір. Робота мені дала деякий досвід і допомогла визначитися з подальшим родом діяльності.

Магістерська робота

Прийшла пора визначатися з темою випускної роботи магістра і науковим керівником. Вибір ліг на Костюкову Наталію Стефанівну, яка є прекрасним лектором і фахівцем високого рівня, а також дуже розуміючою і чуйною людиною. Мене завжди приваблювала робота з графікою і перетворення зображень. Таким чином, зупинилися на перетворенні зображень з використанням швидкого перетворення Фур’е. Тут якраз знайшла застосування моєї любові до математики.

Плани на майбутнє

Що стосується планів на майбутнє, так про це досить складно зараз говорити. Хотілося б вирости як фахівець у сфері інформаційних технологій. Постійно вивчати щось нове, благо я обрала професію, яка це не лише дозволяє, але і вимагає від хороших фахівців. Надалі я планую переїхати до Києва, підкорити столицю. А взагалі хотілося б побудувати своє життя так, щоб велику частину часу віддавати поїздкам по різних цікавих місцях. Моя мрія – об'їздити півсвіту або трохи більше. Побувати в тих місцях, де ще ніхто не бував.