| |
Б І О Г Р А Ф
І Я
Дитинство
Я, Ломакіна Олеся
Олександрівна, народилася 5 березня 1988 року в м. Донецьку. Але це було не
єдиним дарунком для моїх батьків, оскільки цього ж дня народився мій улюблений
брат - Ломакін Антон Олександрович, з яким ми живемо душа в душу. У мене є ще
старша сестра - Сологуб Ірина Олександрівна, працює інженером будівельником.
Мама, Ломакіна Тетяна Іванівна - працює касиром на шахті ім. Е.Т. Абакумова
ДП «ДВЕК»,
папа - Ломакін Олександр Іванович - колишній шахтар, нині пенсіонер.
У віці 3-х років я пішла в дитячий сад «Колобок», де завжди прагнула і була лідером. Я володіла хорошою
пам'яттю, тому найбільші вірші діставалися мені, брала участь в п'єсах, танцях,
з самого дитинства прагнула бути першою і кращою у всьому і завжди. З самого
дитинства батьки готували мене до дорослого життя, вони купували всілякі
пізнавальні ігри. Мені дуже запам'яталася настільна гра «Фінансист», тому ще в
4-х-5-ті літньому віці навчилася робити правильні і вигідні фінансові операції.
Школа
В 1994 році, у віці шести років,
почалися мої шкільні роки в середній школі №94 м. Донецька. У 1996 році, у зв'язку з переїздом, я перейшла в середню школу №77 м. Донецька. Вчитися мені
подобалося, за успішне навчання і зразкову поведінку я отримувала похвальні
листи та грамоти. Я завжди віддавала перевагу точним наукам - алгебрі, геометрія,
фізики, хімії. Впродовж шкільних років, я брала активну участь в суспільному
житті школи і класу: виступала на шкільних святах, брала участь в літературних і
творчих вечорах та олімпіадах. Запам'яталися так само шкільні
екскурсії, походи в ліс з наметами. Шкільні роки пролетіли плідно, весело і
цікаво, але на жаль швидко. Не встигла озирнутися - ось і останній шкільний
дзвінок, а значить прийшов час визначатися з ВУЗом.
У
нашій сім'ї всі близькі мені люди
назавжди пов'язали свою долю з вугільною промисловістю. Мій дідусь - Ломакін
Іван Петрович - більшу частину свого життя пропрацював в шахті прохідником, а моя бабуся -
Паніна Олена Григорівна - після війни пішла відновлювати
шахту, і до пенсійного віку пропрацювала на ній. Мій папа, по стопах свого
батька, не роздумуючи, вибрав професію шахтаря. Я багато
чула про почесну працю шахтаря, хоча вона важка та небезпечна. Тому довго я не
розмірковувала і вирішила поступати вчитися в Донецький національний технічний
університет на факультет геотехнологій і управління виробництвом за фахом
екологія гірничих технологій. Еколог - важлива і актуальна професія, особливо
для нашого регіону. На цю спеціальність пішла навмисно, на згадку про своїх
рідних та близьких мені людей, щоб вкласти долю своєї праці в поліпшення умов
роботи шахтарів і їх безпеки.
Університет
В 2005 році я стала студентом
Донецького національного технічного університету. Вчитися було трохи складніше,
адже система вчення інша, чим в школі, великий приплив інформації, ну і
звичайно, перша сесія. Але я навчилася долати труднощі, упевнено йти вперед з
високо піднятою головою і завжди добиватися поставлених перед собою цілей. У
університеті я познайомилася з чудовими викладачами, які
гідно передають нам свої знання, діляться своїм багатим життєвим досвідом,
закладають в нас базу даних, яку ми пронесемо через все своє життя. Я з
упевненістю можу сказати, що студентське життя - кращі роки мого життя.
У 2009 році я отримала диплом бакалавра
з відзнакою, за фахом еколог гірничих технологій, і в тому ж році поступила
до магістратури, щоб ще більш удосконалити свої знання і навики за фахом. Мій
науковий керівник - Артамонов Володимир Миколайович - знавець своєї справи, його
лекції розумні і дуже цікаві. Він завжди знайде час для відповідей на питання і
пояснення матеріалу. І взагалі він добра і розуміюча
людина.
Сподіваюся, моя робота внесе
відчутний вклад до розвитку даної області нашого університету і стане практичним
помічником для послідовників.
Плани
на майбутнє
Найближчим часом я планую успішно
закінчити магістратуру, а потім продовжити вчення вже як аспірант, далі
удосконалюватиму свої моральні і професійні якості. Якщо заглянути в
майбутнє, то сподіваюся побачити себе високоосвіченою Жінкою, з прекрасною
кар'єрою і звичайно ж з сім'єю - батьками, мужем та дітьми. Сподіваюся, що мої
плани здійсняться!!! |
