Коротко про себе
Середній бал за період навчання у бакалавраті: – 4.86
Володіння мовами: російська та українська – вільно, англійська – у достатній мірі для читання і листування.
Вміння та навички: Маю навик роботи з наступними програмаи та математичними пакетами: Microsoft Office ( Excel, PowerPoint,Visio, Access и Word), P – CAD, КОМПАС, MicroCap, Mathcad, Workbench, AVR Studio, MATLAB. В період навчання в університеті засвоїла основи програмування мовами VBA, Assembler и Pascal
Особисті якості: швидко вчуся, прагнення до нових знань, аналітичний склад розуму, комунікабельність, енергійність.
Автобіографія
Дитинство
Я народилася 10 січня 1988 року в одному із стародавніх і найкрасивіших міст колишнього СРСР – в місті Баку. На цей момент моя мама, Віляєва Аліна Федорівна, була студенткою технічного університету, тому здавати зимову сесію їй довелося вже разом зі мною. Мій тато, Віляєв Петро Тімофійович, був бортовим механіком одного з найпопулярнішого і потужного вертольота Мі-8. Мені пощастило, правда в юному віці, політати на цій машині. Рівно через рік і три тижні побачила світ моя молодша сестра Юлічка, вона так само як і я здавала наступну зимову сесію разом з мамою. Ім'я мені дав тато, на честь своєї бабусі, яка внесла величезний внесок у його виховання. У місті Баку я вперше пішла в дитячий садок, правда спогадів у мене не залишилося. У 1992 році моя родина переїхала в місто Комсомольське, де і досі проживає. Мама відвела мене і сестричку у дитячий садок «Казка». На той момент я вела дуже рухливий спосіб життя: брала участь у всіх дитячих заходах, кожен сімейний празник не обходився без мого виступу.
Школа
1 вересня 1995 я з двома величезними бантами разом з мамою прийшли на мою першу шкільну лінійку загальноосвітньої школи № 2. Мені доручили дати перший дзвінок, а потім і останній дзвінок того навчального року. Моїм перший класним керівником була Зікєєва Ніна Миколаївна. У цьому ж році мама відвела мене в гурток бального танцю при палаці культури імені В.І. Леніна, через деякий час наша вікова група отримала назву «Натхнення». Я просто обожнювала танцювати, і це позначалося на моїх результатах. На всіх танцювальних змаганнях, які влаштовували при палаці культури отримувала призові місця. Час летів, через деякий час наш гурток отримав статус клуба спортивного бального танцю «Альтаїр». Разом з іншими ми не тільки танцювали, брали участь на різних міських, районних, обласних конкурсах, але й весело відпочивали: наш керівник, Ставрінова Наталія Іванівна, організовувала для нас поїздки на море, влаштовувала різні свята.
Шкільні роки для мене пройшли дуже активно, продуктивно і весело. Вже починаючи з п'ятого класу я стала активно приймати участь в районних, обласних олімпіадах. Моїми улюбленими предметами були математика, фізика, географія, обслуговуюча праця, а в десятому класі в мене з'явився інтерес до органічної хімії. Величезне спасибі Борюшовой Олені Володимирівні, вчителю математики, за розкриття в мені здібностей до точних наук, разом з нею я почала цікавитися нестандартними математичними задачами. І в дев'ятому класі брала участь у конкурсі науково-дослідних учнівських робіт при Малій Академії Наук і зайняла перше місце, було дуже приємно, тому що я була наймолодшою учасницею (в роботі розглядала теореми Діріхле). Я дуже люблю що-небудь робити своїми руками, тому в шкільний період я багато вишиваю хрестиком, в'яжу і шию. Брала активну участь у виставках та конкурсах як району, так і області. Була учасницею театру моди «Попелюшка». Вишиті картини прикрашають стіни мого будинку.
Закінчивши дев'ять класів я перейшла в загальноосвітню школу № 5. Вона подарувала мені багато нових друзів.
На жаль, в одинадцятому класі наш танцювальний колектив розпався, тому що багато хто з нас вже думав про зарахування до вищих навчальних закладів. До сих пір мені дуже не вистачає того драйву та емоцій, які дарує танець.
Університет
На зміну шкільним рокам прийшла пора дорослішого самостійного життя. Як же було складно визначитися з вибором майбутнього університету! Начебто душа тяжіла до економічних наук, але свідомість розуміла, що аж надто багато економістів в наш час! Все-таки, вирішила спробувати вступити до Донецького національного університету на спеціальність «Економіка підприємства». І одночасно здавала рейтинг до Донецького національного технічного університету та обрала спеціальність «Автоматизоване управління технологічними процесами». А на запитання: «Чому саме ця спеціальність?» Я можу чесно відповісти, на той час мені просто сподобалася назва, та й конкурс на неї був дуже великий - напевно має великий попит. В результаті я вступила на «Економіку підприємства»,але на платне відділення, на бюджет потрібно було здавати три іспити, а ось по результам рейтингів,що проподилися в технічному вузі, опинилася на лінії розділення «зарахованих та незарахованих». Поміркувавши, вирішила зупинити свій вибір на технічній спеціальності, і на наступний день після випускного вечора поїхала здавати співбесіду. Десь через тижнів зо три, мені прийшов лист про те, що я - студентка Донецького національного технічного університету.
Перший курс. Замість батьківського дому - гуртожиток зі своїми правилами, замість звичних уроків по 45 хвилин - пари завдовжки 80 хвилин, замість вчителів - серйозні викладачі, і до всього цього ще й існує таке поняття як «сесія». Перша сесія завершилася вдало, здала все без іспитів, за результатами модульних контролів отримала автомати. Все подальше навчання пройшло теж успішно. Брала участь в олімпіаді з прикладної механіки між нашим університетом та залізничним інститутом і зайняла друге місце. На третьому курсі стояв вибір наукового керівника, і я довго не думаючи звернулася до завідувача моєї випускаючої кафедри, к.т.н., доценту - Мареничу Костянтину Миколайовичу. Він порадив мені зайнятися розглядом питань підвищення електробезпеки ведення гірничих робіт, а саме впливом короткого замикання в дільничній електромережі. В розрізі даної тематики брала участь у міжнародних конференціях Севергеоекотек, що проводить Ухтинський державний технічний університет, з яким наша кафедра підтримує дружні відносини. В рамках цих конференцій були опубліковані дві статті: «Дослідження функціональних можливостей технічних засобів подавлення зворотніх енергетичних потоків асинхроних двигунів» (2010 рік), «Дослідження особливостей впливу зворотніх енергетичних потоків на аварійні процеси в електротехнічному комплексі шахти після захисного відключення» (2009 рік). Закінчивши бакалаврат з відзнакою я вступила до магістратури. Разом з науковим керівником була сформульована тема моєї магістерської роботи «Підвищення ефективності максимального струмового захисту електротехнічного комплексу дільниці шахти на основі автоматичного подавлення зворотніх енергетичних потоків електродвигунів споживачів».
Величезне спасибі всьому викладацькому складу університету за вкладені зусилля і терпіння.
Плани на майбутнє
Звичайно ж у мої плани входить успішний захист моєї магістерської роботи взимку наступного року. Як і кожна дівчина я хочу створити міцну і дружну родину, бути «берегинею домашнього вогнища». Я ще не зовсім визначила поле своєї подальшої діяльності, проте бажання спробувати себе в обраній спеціальності є, не дарма ж стільки років було витрачено, може і сподобається! У моїй голові крутяться величезна кількість великих і маленьких «мрій», я хочу і буду намагатися втілити їх у реальність. «Майбутнє належить тим, хто вірить у красу своєї мрії» Елеонора Рузвельт.
А ось ще згадалася мені притча, яку нещодавно розповіла мені мама.
На землі жив один мудрець, якого всі в окрузі вважали найрозумнішою людиною, від чого він дуже пишався. Але раптом він почув, що високо в горах живе ще один мудрець якого називають мудрецем серед мудреців.
Так як він був дуже гордою людиною, він вирішив сходити до нього і перевірити чи так це насправді. По дорозі, він піймав метелика і затиснув його в своїх долонях, думаючи про себе:
– Знайшовши його я поставлю запитання, – який у мене в руках метелик, мертвий чи живий? Якщо відповість живий, то я стисну долоні і він стане мертвим, - якщо відповість мертвий, то я розімкну долоні і він полетить. Коли він знайшов мудреця і запитав його який у мене в руках метелик, мертвий або живий, другий мудрець відповів:
- Все в твоїх руках!
© 2010 Віляєва Катерина, ДонНТУ