Прогнозування собівартості виробництва

керівник: Криводубський Олег Олександрович

Реферат з теми випускної роботи

Зміст

  Введення
  Цілі і завдання
  Актуальність теми
  Наукова новизна
  Практична цінність результатів роботи
  Огляд досліджень по темі
  Основні результати
  Висновок
  Література

Введення

В умовах переходу до ринкової економіки собівартість продукції є найважливішим показником виробничо-господарської діяльності організації. Високі енерговитрати на одиницю виробленої продукції ускладнюється значною динамікою обсягів виробництва і, відповідно, нестійкістю позицій портфеля замовлень. Це призводить до того, що здійснюються традиційно розрахунки витратного механізму при плануванні і формуванні виробничої програми не відповідної фактичним показникам. Цей фактор є визначальним при формуванні прибутку підприємства в наслідку чого замість певної планового прибутку до кінця планового періоду підприємство приходить до збитків. Перераховані особливості ускладнюють завдання формування сировинної бази з відповідними коливаннями цінової політики на закупівлю сировини, тому що контрагенти — поставщики сировинних матеріалів не мають гарантій на обсяги закуповуваного підприємством сировини. Все це ускладнюється тим, що в даних умовах період планування виробництва не перевищує одного місяця, тобто наявність договорів з постачальниками і споживачами укладеного на річний період і більше щомісячно супроводжується продукції. Це призводить до нестійкого фінансового станом підприємства, відсутності стратегічної політики підприємств із впровадження нової техніки і модернізації устаткування, які визначають механізм зниження енерго - і трудовитрат на виробництво. Обчислення цього показника необхідно для:

оцінки виконання плану по даному показнику і його динаміки;
визначення рентабельності виробництва та окремих видів продукції;
здійснення внутрішньогосподарського госпрозрахунку;
виявлення резервів зниження собівартості; визначення цін на продукцію;
обгрунтування рішень про виробництво нових видів продукції і зняття з виробництва застарілих.

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і прийнятті управлінських рішень по забезпеченню ефективної їх роботи. Результати виробничої, комерційної, фінансової та інших видів господарської діяльності залежать від різноманітних чинників, що знаходяться в різній мірі зв'язку між собою і підсумковими показниками. Їх дія і взаємодія різні по своїй силі, характеру та часу. Причини або умови, що породжують ці фактори, також різні. Не розкриваючи і не оцінюючи напрямок, активність і час їх дії, не можна забезпечити ефективність управління. Якісно виконати цю складну роботу можна тільки за допомогою комплексного аналізу господарської діяльності, відповідає сучасним вимогам розвитку ринкової економіки. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства.

Формування витрат виробництва є ключовим і водночас найбільш складним елементом формування і розвитку виробничо-господарського механізму підприємства. Облік витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) займає домінуюче місце в загальній системі бухгалтерського обліку. В умовах самостійного планування самими підприємствами номенклатури продукції і вільних (ринкових) цін, застосування діючої системи оподаткування зростає значимість методично обгрунтованого обліку витрат і калькулювання собівартості одиниці продукції, що виробляється на підприємстві. [3] Недооцінка цих показників призводить до зниження темпів зростання ефективності виробництва і, в першу чергу, негативно позначається на розмірі прибутку і рентабельності.

Цілі і завдання

У сучасних умовах початкового етапу капіталізму вітчизняне виробництво стикається з проблемою низької конкурентоспроможності виробленої цим підприємством продукції, що обумовлено високими показниками затратний механізм і відповідно, низькому рівню оплати праці і втрати матеріальної зацікавленості в результатах праці. Скорочення виробничих витрат дозволяє підприємству використовувати економічний виграш на зміну інфраструктури підприємств, асортименту виробленої продукції, придбань нових технологій і модернізації основного обладнання. А також дасть можливість збільшити фонд оплати праці, підвищити рівень кваліфікації виробничого персоналу і його зацікавленість у результатах праці. Відповідно до цього метою планування собівартості продукції є можливість її зниження і забезпечення на цій основі мінімально можливого рівня витрат на виробництво і зростання накопичень. Відповідно з цією метою сформульована наступна постановка завдання даної роботи: розробити динамічну детермінованих економіко-математичну модель, яка дозволяє визначити варіантів витратного механізму на будь-який наперед заданий період.

Метою даної роботи є визначення структури і вигляд моделі динамічного прогнозу собівартості підприємства. Для розробки моделі необхідно:

здійснити класифікацію змінних;
створити логіко-формальну модель взаємозв'язку показників калькулювання собівартості.

Логіко-формальна модель призначена для визначення структури розділів і підрозділів даних, яка містить економічні та виробничі показники діяльності підприємства планового і фактичного характеру. Визначити механізм формування собівартості по виробничого ланцюга:

сировина — технологія — витрати — готова продукція
Крім цього логіко-формальна модель дозволить визначити взаємозв'язку між вхідними і вихідними змінними в системі підготовки рішень, що приймаються СППР, реалізація задачі планування, обліку і контролю, оперативне управління.

Актуальність теми

У сучасних умовах діяльність підприємства характеризується відсутністю платежів і обов'язкових державні замовлень, зниженням кількості замовників, а з ними і договорів. Внаслідок цього плановий розрахунок собівартості який роблять економісти, значно відрізняється від фактичної (наочно представлений на мал.1). Це призводить до збиткової діяльності підприємства. Ситуації, що виникають випадковим чином протягом планового періоду призводить до порушення планового показника, що тягне за собою ухвалення рішень з коригування планових показників. Отже, з метою підвищення ефективності діяльності підприємства необхідно робити динамічний прогноз собівартості продукції.

Відмінність планових показників собівартості продукції від фактичних

Рис. 1 - Відмінність планових показників собівартості продукції від фактичних (gif-анімація, 12 кадрів, 6 циклів повторення, объем 92 Кб, реалізований в програмі MP GIF Animator)

Наукова новизна

У сучасних умовах питання прогнозу й управління собівартістю є визначальними при вирішенні цілого ряду виробничих завдань на промисловому підприємстві. Перехідні процеси в економіці країн, що виникли на просторах колишнього СРСР, супроводжувані значним падінням обсягів виробництва, різким подорожчанням енергетичних ресурсів та нестабільністю цін на внутрішніх ринках, зумовили той факт, що існуючі статичні моделі не дають досить точних і надійних результатів прогнозу собівартості. [11] У той же час розробка динамічних моделей прогнозу собівартості вимагає наявності на підприємстві висококваліфікованих фахівців у галузі моделювання і значних тимчасових витрат. Динамічна модель прогнозу собівартості на підприємстві буде розроблена вперше.

Практична цінність результатів роботи

У даній роботі наведено короткий опис методики розв'язання задачі динамічного прогнозу собівартості продукції промислового підприємства і можливостей її застосування. Використання цієї моделі при оперативному управлінні дає можливість приймати управлінські рішення в ритмі з процесом.

Огляд досліджень по темі в Україні

Проблемою прогнозування займалися і займаються ряд вітчизняних та зарубіжних вчених. Білоусова І. займається методами обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції. Разом з Чумаченко М. вони розглядають проблеми обліку виробничих витрат. [1, 2] Також методами обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції займається Маренич Т. [7] Чухліб А.А. опублікував кілька відомих статей з управлінського обліку. [11]

Огляд досліджень по темі у світі

Як зарубіжних учених можна виділити Мубаракзянова Г.М., який розробив математичну модель собівартості продукції. [8] Також Аржанова Т.Д. займається прогнозуванням показників собівартості в енергетиці за допомогою адаптивного експоненціального згладжування. Жівога Я. В. та Чаруйская Л.А. опублікували статтю про прогнозуванні рівня собівартості видобутку газу. [4] Урусова Є.А. розробляє економіко-математичні моделі в прогнозуванні витрат при будівництві судів. [10] Проблемами прогнозування витрат на виробництво нової техніки в умовах малої вибірки займається Кудянкін М.М. [6] У 80-х рр.. свої роботи з прогнозування вартісних показників на основі багатофакторних статистичних моделей публікували Саканцев М.Г. і Саканцев Г.Г. [9] Фірман Б.І. зробив свою математичну модель формування витрат при комплексній переробці сировини. [12]

Існує ще величезна кількість вчених, що займаються проблемами прогнозування і планування витрат на виробництві, їхні праці продовжують публікуватися, з'являються нові моделі.

Основні результати

Методика динамічного прогнозу собівартості містить:

математичні моделі підприємства та прогнозу собівартості;
методику ідентифікації цих моделей для конкретного підприємства;
алгоритм динамічного прогнозу собівартості.

В основі методики динамічного прогнозу собівартості лежать множинна логіко-концептуальну модель підприємства і динамічна модель прогнозу витрат і калькулювання собівартості.

Множинна логіко-концептуальну модель представляє собою опис на якісному рівні процесів формування і розрахунку собівартості продукції для промислового підприємства як багаторівневої виробничої системи за допомогою апарату теорії множин. Вона включає в себе формалізацію структури підприємства у вигляді безлічі виробничих підрозділів із завданням характеристик матеріальних перетворень і калькулювання собівартості для кожного з підрозділів.

На основі множинної логіко-концептуальної моделі розроблено динамічну модель прогнозу собівартості, що дозволяє прогнозувати протягом заданого проміжку часу кількість виготовленої продукції і собівартість об'єктів калькулювання для будь-якого виробничого підрозділу. Дана модель включає в себе підмоделі прогнозу собівартості для кінцевого та проміжного підрозділи. Кожна з підмоделі представляє собою параметричну нелінійну систему звичайних диференціальних рівнянь з заданими початковими умовами.

Висновок

Застосування даних моделей дозволяє надавати керівництву підприємства рекомендації з управління його діяльністю на різних рівнях ієрархії, які дають можливість організувати процес виробництва з мінімальними витратами, посилити гнучкість управління, що призводить до економії матеріальних і грошових коштів і сприяє збільшення прибутку.

Література

Білоусова І. Методи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції. // Бухгалтерський облік і аудит. — 2006, №9. — с.3-5.
Білоусова І., Чумаченко М. Проблеми обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції в промисловості. // Бухгалтерський облік і аудит. — 2009, №4. — с.3-11.
Волков А.В., Саранчин А.В., Чечиков С.Д. Управление себестоимостью выпускаемой продукции с применением информационных технологий нового поколения // САПР и графика,№4, 2010 г. [Электронный ресурс] / Сервер журнала САПР и графика, — http://www.sapr.ru/Article.aspx?id=14865
Живога Я. В., Чаруйская Л.А. Прогнозирование уровня себестоимости добычи газа.// Проблемы совершенствования отраслевого планирования и методов управления в газовой промышленности. — М., 1982. — с.113-120.
Криводубский О.А., Шушура А.Н. Динамический прогноз себестоимости продукции предприятия в режимах online и offline с использованием глобальной сети Internet // Вторая Международная научно-методическая конференция «Интернет — образование — наука — 2000», 10-12 октября 2000 г., Винницкий государственный технический университет. [Электронный ресурс] / Сайт Винницкого государственного технического университета, — http://www.vstu.vinnica.ua/ies2000/doclad/d/285.htm
Кудянкин Н.Н. Прогнозирование затрат на производство новой техники в условиях малой выборки. // Вопросы повышения эффективности разработки производства и эксплуатации РЭА. — Рязань, 1982. — с.23-28.
Маренич Т. Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. // Бухгалтерський облік і аудит. — 2006, №12. — с.19-25.
Мубаракзянов Г.М. Математическая модель себестоимости продукции. // Труды НИИ управляющих машин и систем. — М., 1974, №12. — с.145-155.
Саканцев М.Г., Саканцев Г.Г. Прогнозирование стоимостных показателей на основе многофакторных статистических моделей. // Эффективность разработки месторождений руд цветных металлов и схем их переработки. — Свердловск, 1982. — с.3-10.
Урусова Е.А. Экономико-математические модели в прогнозировании затрат при постройке судов. // Экономика и организация производства в судостроении. — Николаев, 1990. — с.54-58.
Чухліб О.А. Управлінське рішення щодо витрат у собівартості продукції. // Фінанси підприємства. — 2006, №2. — с. 129-137.
Фирман Б.И. Математическая модель формирования затрат пи комплексной переработке сырья. // Повышение комплексности использования сырья в свинцово-цинковой подотрасли. — Усть-Каменогорск, 1981. — с.12-18.
Харевич Г.Л. Проблемы стабильности планирования себестоимости // «Планово-экономический отдел» № 3, 2003 г. [Электронный ресурс] / Специализированный журнал для экономистов, — http://peomag.by/number/2003/3/17/
Шишкин М.В. Разработка системы прогнозирования затрат // EUP.RU — Экономика и управление на предприятиях. [Электронный ресурс] / Электронная библиотека «Экономика и управление на предприятиях», — http://eup.ru/Documents/2003-01-13/1487E.asp

При написанні даного автореферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2010 р. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

| Про автора |