04.11.1988
Середній бал за час навчання в університеті:4.51
Володіння мовами:російська, українська, англійська (в обсязі, достатньому для читання і листування).
Мови програмування:Pascal, C / C + +, C #, Visual Basic.
Інтернет-технології:HTML, CSS, PHP
Бази даних:MS Access, MySQL.
Прикладні пакети:MS Office, MathCAD, Matlab.
Програми для роботи з графікою:Corel Draw, Adobe Flash Macromedia, Adobe Photoshop.
Особисті якості:цілеспрямованість, організованість, відповідальність, уважність, бажання отримувати нові знання.
Йшов 1988 рік, прохолодною осінньої ночі 4 листопада, я з'явився на світ. Мої батьки: Петрова Людмила Володимирівна і Петров Дмитро Геннадійович найкращі батьки на світі. Саме завдяки їх вихованню я став дуже тямущою дитиною, дуже цікавою і допитливою. Дитинство мені запам'яталося яскравою низкою подій і незвичайних відкриттів, які тепер я згадую з посмішкою.
Місто Макарів-1, де я народився - невелике військове місто закритого типу. Мій батько, військовий за професією, зміг виховати в мені тверду волю і характер. Тато завжди був для мене прикладом. Дивлячись на нього, я з раннього дитинства зрозумів, що для досягнення мети в цьому житті необхідно прикладати максимум зусиль і тоді все вийде. Моя мама зіграла дуже важливу роль у духовному і культурному вихованні. Практично з самого початку свого свідомого життя мені не довелося нудьгувати. У мене з'явився брат, для якого я завжди намагаюся бути опорою і підтримкою в будь-яких життєвих ситуаціях.
У 1995 році ми з сім'єю переїхали в місто Донецьк.
Середню освіту я отримав, вивчившись у двох школах і одному ліцеї. До шостого класу я навчався в ЗШ № 95, а з шостого в профільної гімназії № 122. У п'ятому класі я вперше за час навчання отримав табель з середнім балом рівним п'яти. Шкільні роки крім основних занять були насичені різними заходами, участю у шкільних олімпіадах і концертах. Заняття танцями і плаванням дозволило мені придбати навички та вміння корисні по життю. Останні два роки (десятий і одинадцятий клас), я навчався в ліцеї при ДонНУ на хімічному профілі. Саме навчаючись в ліцеї, я придбав друзів, з якими спілкуюся до цих пір. Навчання в даному ліцеї давало пільгу вступити без вступних іспитів на хімічний факультет ДонНУ. Цей факт дозволяв мені почувати себе більш впевненим у разі невдачі в здачі іспитів в інший ВНЗ. Я можу з упевненістю сказати, що середня освіта дозволила мені отримати хороші знання для подальшого навчання у вищому навчальному закладі.
Хоча я і міг вступити без зайвих зусиль в ДонНУ, але вибір мій упав на ДонНТУ. Адже це один з провідних технічних вузів країни. Бажання поєднати комп'ютерну спеціалізацію і інтерес до медицини привело мене на спеціальність КСД. Хоча на початку навчання я все ніяк не міг зрозуміти чи зробив я правильний вибір, але зараз навчаючись на 5 курсі, я впевнений, що не дарма вчився на даній спеціальності на протязі всіх цих років.
Знання, які я отримав у стінах технічного університету, дозволяють мені бути впевненим у завтрашньому дні. Студентство дійсно чудова пора! І воно мені запам'ятається на все життя. Адже університет приніс мені безліч знайомств. Літній відпочинок зі студентами ДонНТУ в кращих куточках України був незабутній. Я впевнений, що студентські КВК це були переважно веселі заходи, які тільки можуть бути. Можна довго описувати те захоплення і яскраві враження від усього, що відбувалося за ці 5 років, які пролетіли як одна мить, але можу точно сказати, що університет мені дав не тільки море друзів, знань, спогадів, але і кохану людину.
Навчаючись на п'ятому курсі, я почав вивчати другу спеціальність «Економіка підприємства». У сучасних умовах розвитку економічних відносин необхідно знати і розуміти, як максимально ефективно досягати поставлених завдань з мінімальними втратами.
Майбутнє, я завжди був впевнений, принесе тільки хороше. Бо часом замислюєшся, що щастя не в багатстві і якихось матеріальних цінностях. А щастя в оточуючих тебе людей. У твоєму ставленні до життєвих ситуацій та вмінні долати складнощі, які готує для тебе життя. Університет дав мені впевненість самореалізації і віру в свої сили. Дав не тільки академічні знання, але й уміння їх показати і застосувати на практиці. А це важливіше сухої теорії. Адже відомо, що цінне не скільки знання, скільки його застосування в умовах сучасного життя. Я знаю, що через зовсім небагато часу, я зможу досягти цілей, які стоять перед кожним, хто виходить з університетських дверей в останній раз. І це найважливіше знання ...
