|
|
Источник: Сучасні тенденції наукової парадигми географічної освіти України: Збірник наукових статей VI міжвузівської науково–практичної конференції 9 грудня 2010 року. — Донецьк: ДІСО, 2010. — C. 103–105.
Проблеми деформації геоекологічних умов в межах забудованих територій великих міст були відмічені ще на початку XIX століття. Розвиток капіталізму, розширення промисловості та висотне будівництво привели до різкої зміни формування гідрогеологічних умов та широкого розвитку фізико–геологічних та інженерно–геологічних процесів і явищ, погіршення умов будівництва та експлуатації інженерних споруд.
Ще наприкінці XIX століття молодим на той час вченим В.І. Вернадським була виділена зона формування проблем, пов'язаних з впливом на навколишній світ техногенних факторів, створених людським середовищем, яка вимагала не стільки вивчення гідрогеологічних та інженерно–геологічних умов, скільки прогнозування їх зміни під впливом забудови території та експлуатації інженерних споруд. При цьому мали враховувати не тільки вплив наземних споруд, а й підземних виробок, пов'язаних із розвитком гірничодобувної промисловості.
Особливо широких розмірів деформація геоекологічного середовища досягла в другій половині XX століття. При цьому потерпіли не тільки великі урбанізовані зони, а й невеликі населені пункти та сільська місцевість, що викликало необхідність великих економічних затрат, пов'язаних з боротьбою з негативними екологічними явищами.
Не стала вийнятком і територія України, і в першу чергу наш Донецький регіон. Першопричиною порушення геоекологічного середовища стало формування техногенного водоносного горизонта, що сформувався під впливом зміни режиму як поверхневих так і підземних вод.
Забудова території привела до зміни як поверхневого, так і підземного стоку, інтенсивній інфільтрації атмосферних опадів в перший від поверхні землі фунтовий водоносний горизонт. Розвиток баражного режиму в зоні забудови, бетонного та асфальтного дорожнього покриття, витоки води із підземних водонесучих комунікацій та технологічного використання води промисловими підприємствами, вплив промислових відвалів та численних териконів, привели до формування техногенного водоносного горизонта та місцевої «верховодки», що спричинило різке погіршення фізико–механічних властивостей фунтів в основі інженерних споруд, привело до різкого зменшення стійкості як природних, так і штучно створених схилів при гідротехнічному та шляховому будівництві. Регулювання річок, будівництво штучних водоймищ та зрошувальних систем створило умови додаткового підтоплення на території нашої області [1].
Особливо небезпечний вплив техногенного водоносного горизонта спостерігається на території інтенсивної забудови Азовського узбережжя та схилів річок, де крутизна схилу перевищує 0,1.
Найбільш небезпечні території приурочені до річок, що сформувались в межах геодинамічних зон. Яскравим прикладом можуть вважатись зсуви вздовж забудованих територій Приазов'я, Приторецької промислової зони, каналу Сіверський Донець–Донбас. Неменш небезпечними є території розповсюдження просідаючих фунтів (м. Дружківка, Костянтинівка, Слов'янськ, Краматорськ та інш.) [4]. Особливу небезпеку створюють техногенні водоносні горизонти, пов'язані з підвищенням рівня підземних вод при закритті шахт.
Високий вміст сульфатів, хлоридів, а також кислотна агресивність підземних вод спричиняє руйнування бетонів та корозії металічних конструкцій, арматури та труб водонесучих комунікацій [3].
В межах Донецької області 37 міст і більш ніж 30% населених пунктів міського типу мають проблеми з підтопленням фунтовими водами. Загальна площа підтоплення забудованих територій складає 22–23 тис.га. тільки в м. Донецьку підтоплені території складають 3 тис.га забудованих територій [2].
З кожним роком масштаби геоекологічного лиха збільшуються, екологічний стан навколишнього середовища погіршується. Сучасне будівництво ведеться без належного об'єму вивчення інженерно–геологічних та гідрогеологічних умов, нерідко використовуються матеріали досліджень минулих років, що в умовах складної геологічної будови, інтенсивної підробки території гірничими виробками, ліквідації шахт і різкої зміни геоекологічних умов може привести до непередбачуваних наслідків.
Тільки комплексний підхід до вирішення геоекологічних проблем дозволить забезпечити контроль за станом навколишнього середовища та надійне будівництво і експлуатацію інженерних споруд в нашій області.
|
|
