RUS | ENG | ДонНТУ | Портал магістрів ДонНТУ
Магістр ДонНТУ Струков Ростислав Александрович

Струков Ростислав Олександрович

Факультет iнженерної механіки та машинобудування

Кафедра «Технології машинобудування»

Спеціальність «Технологія машинобудування»

Технологічне оснащення роторних ліній за допомогою модульніх технологій

Науковий керівник: к.т.н., доц. Iщенко Олександр Львович





Резюме | Біографія


Реферат


Змiст

Актуальність теми
Мета і завдання дослідження
Наукова новизна
Лiтература

Актуальність теми

Роторні лінії є однією з вищих форм автоматизації технологічних процесів, так як міжмашинна і внутримашинное транспортування потоку оброблюваних деталей здійснюється безперервно з постійною швидкістю, що полегшує управління продуктивністю та якістю обробки. Автоматизація виробничих процесів включає комплекс наукових і технічних заходів щодо розробки інтенсифіковані технологічних операцій і створення на їх основі високопродуктивного устаткування, що виконує основні технологічні та допоміжні операції без участі людини. Рівні автоматизації відрізняються за ступенем охоплення основних і допоміжних операцій виробничого процесу. На базі роторних ліній здійснюється комплексна автоматизація виробничих процесів, що включають обробку деталей штампуванням і різанням, складання, розфасування, комплектацію, маркування та пакування. Досвід показує, що для окремих видів виробництв створення цехів-автоматів, оснащених тільки автоматичними роторними лініями, дає значний економічний ефект [7].

Найбільш важливою частиною даної роботи є застосування технологічного оснащення на основі модульного принципу. Модульний принцип широко використовується в машинобудівній галузі, а також у ряді інших галузей. Принципова новизна застосування модульного принципу в машинобудівному виробництві полягає в тому, що він пронизує послідовно всі основні ланки машинобудівного виробництва у вигляді модульного проектування виробів технологічних процесів, а також технологічних засобів та організації виробничого процесу [4].

Мета і завдання дослідження

Метою є застосування модульного принципу на основі обробки виробів на роторних лініях. Розробка засобів технологічного оснащення засноване на модульному принципі.

Наукова новизна

Як вище вже згадувалося вище принципова новизна застосування модульного принципу в машинобудуванні полягає в тому, що він пронизує послідовно всі основні ланки машинобудівного виробництва у вигляді модульного проектування вироби технологічних процесів, технологічних засобів та організації виробничого процесу. При цьому між модулями зазначених ланок існує органічна зв'язок, коли модуль подальшого ланки є функцією модуля перед ідучого ланки [6].

Модульна технологія або модульний принцип в техніці - під модульним принципом будемо розуміти побудова різних технічних систем з різними характеристиками шляхом компонування їх з типових модулів обмеженою номенклатури

Використання модульного принципу широко застосовується в різних типах сучасної промисловості. Також модульний принцип знайшов своє застосування і в машинобудуванні. А саме коли вироби в машинобудуванні, а також їх технологічне оснащення будується з окремих модулів. Реалізація модульного принципу в машинобудівному виробництві з позиції системного підходу потребує розробки:

  1. Методів заміщення об'єкта машинобудівного виробництва безліччю модулів;
  2. Загальних принципів побудови з модулів вироби і засобів технологічного забезпечення (технологічних процесів, устаткування, оснащення)
  3. Термінологічного забезпечення
  4. Методів уніфікації модулів виробів і засобів їх технологічного забезпечення
  5. Методів оцінки ефективності модульної побудови виробів і засобів їх технологічного забезпечення

Сам модуль вироба можна розділити на проектний і фізичний. Таке розділення можна представити на прикладі зубчастого колеса або припустимо валу, співвідношення розмірних параметрів даних виробів будуть виступати в ролі проектного модуля, а самі вироби як матеріальний об'єкт, в ролі фізичної модуля.

Таблиця класифікації модуля

Розглянемо модуль поверхні деталі зубчастого колеса. Модуль поверхні деталі(МП) - це поєднання поверхонь (або окрема поверхню), призначених виконувати відповідну службову функцію деталі і надавати деталі конструктивну форму, обумовлену вимог експлуатації й виготовлення.

Зубчасте колесо як сукупність виконавчих поверхонь

Як тих, що базують поверхонь, що утворюють комплект баз зубчастого колеса є: внутринняя циліндрична поверхню, торець і шпоночный паз.

В якості робочих поверхонь виступають бічні поверхні зубів за допомогою яких передається крутний момент.

Розглянемо обробку базових поверхонь зубчастих коліс на прикладі обробки на роторної лінії з використанням комбінованого інструменту. В якості обробки базових поверхонь будемо розглядати внутрішню циліндричну поверхню і торець. В якості інструменту будемо використовувати комбінований свердло-тоцовый-зенкер на чорнової обробки, для чистової обробки можливе використання зенкер-тоцовый-зенкер, а так само развертка-тоцовый-зенкер в залежності від необхідної точності тих, що базують поверхонь. У якості обладнання була обрана роторна лінія оскільки роторна лінія має високу продуктивність і високий рівень автоматизації виробництва [6].

Ця магiстерська робота Знаходиться у стадiї розробки тому реферат е не завершенним.

Лiтература

  1. Кошкин Л. Н. Роторные и роторно-конвейерные линии. – М.: Машиностроение, 1988. –472с.
  2. Клусов И.А., Сафрянс А. Р. Роторные линии. – М.: Машиностроение, 1969.- 195с.
  3. Остафьев В. А., Маслов В. П. Роторные и роторно-конвейерные линии в металлообработке. – К.: Техника, 1988.- 135с.
  4. Гинзбург Е.Г. Производство зубчатых колес. Ленинград: «Машиностроение» 1978г. – 521с.
  5. Кошкин Л.Н. Комплексная автоматизация производства на базе роторных линий М.: «Машиностроение» 1965 г.-280 с.
  6. Тайц Б.А. Производство зубчатых колес. М.: «Машиностроение» 1975 г.-512с.
  7. Базров Б.М. Совершенствование производства деталей на основе модульной технологии. М.: Информприбор, 1989. Вып. 4. ТС-9 "Технология приборостроения." – С. 52.
  8. Базров Б.М. Модульная технология в машиностроении. – М.: Машиностроение, 2001. – 368 с.




Резюме | Біографія