| RUS | UKR | Початкова сторінка | Портал магістрів ДонНТУ |
|
Загуменюк Юлія МиколаївнаФакультет: Компьютерних інформаційних технологій та автоматики (КІТА)Кафедра: Автоматики та телекоммуникацій (АТ) Спеціальність: Телекомунікаційні системи та мережі (ТКС) Тема магістерскої работи: Дослідження та розробка методики розрахунку пропускної здатності каналу зв'язку мультисервісної корпоративної мережі Науковий керівник: к.т.н., доцент кафедри АТ Червинський Володимир Володимирович |
| Автобіографія | Автореферат |
АвтобіографіяДитинство: Народилася я в невеликому, але затишному містечку Донецької області, Харцизьку. Я була довгоочикуваною та єдиною дитиною у родині. Недивлячись на це, розпещеністю я не відрізнялася, хоча з боку батьків особливого контролю не було. До дитсадка мене не віддали, так як вдома завжди була моя прабабуся, а на дворі повно таких же дітей, отже комунікабельність проблемою теж не стала. Музичні смаки склалися з самого дитинства та з часом не дуже змінилися. Замість звичних колискових на ніч батько співав мені пісні Володимира Висоцького (обирав з них ті, на його думку, що підходять для дитячої психіки найбільше), і я йому за це дуже вдячна. Окрім Володимира Семеновича у нашому будинку лунав з великою перевагою над іншою музикою російський рок (ДДТ, Наутілус Помпіліус, Машина часу та ін.). З часом моя особиста музична бібліотека значно збільшилася, але напрямку не змінила. Я вважаю, що музика у житті кожної людини відіграє значну роль та суттєво впливає на формування особистості, принаймні, у моєму випадку це саме так.
І ось, 1 вересня 1996 року, мене відвели до 1-Б класу. З самого початку я стабільно отримувала похвальні листи та грамоти, брала участь у міських олімпіадах різного напрямку: з хімії, фізики, географії. На олімпіадах з математики та англійської мови посідала призові місця. Пару років була старостою класу та кимось на кшталт профорга. Якось навіть написала сценарій до свята для нашого класу. Паралельно з навчанням у школі я відвідувала різні гуртки: акробатика, в'язання та макраме, танці, кун-фу. Одного разу навіть відвідала заняття з рукопашного бою, але одразу зрозуміла, що це не для мене. Переважно ходила за компанію з друзями, але надовго затримало мене тільки рукоділля, можливо, тому, що там можно було відпочити після уроків та поспілкуватися з гарними людьми. Виявляла бажання ходити до школи малювання, але вона була далеко від дому, тому батьки не хотіли мене туди відпускати. Зараз шкодую, що не наполягла на своєму. Я засмутилася ще більше, коли дізналася, що. як тільки-но я вступила до університету та почала жити у Донецьку, школу малювання перенесли у сусідню будівлю, до котрої усього 50 метрів від мого рідного будинку. Недивлячись на відмінні оцінки, медаль я отримала срібну. Підвела мене українська мова (треба ж було якось за чверть отримати 9). Але я зовсім не засмутилася, навпаки, зрозуміла, що є куди вдосконалюватися (та й, між нами, срібло, як метал, я поважаю більше за золото). Університет Коли прийшов час обирати майбутній напрямок у навчанні, я, щиро кажучи, дуже розгубилася. Я успішно поралася і з іноземними мовами, і з точними науками, у старших класах прокинулася велика зацікавленість до літератури. Після роздумів, я вирішила, що інженером бути найбільш перспективно. Звісно, щодо вибору університету вагань не було. Де ще можуть підготувати інженерів краще, ніж у Донецькому національному технічному університеті!? Тим більш, Донецьк розташован недалеко від мого рідного Харцизьку. Після того, як я остаточно вирішила стати інженером, за вибором спеціальності питання не стало. Якось одразу вирішила, що піду на ТКС (телекомунікаційні системі та мережі). За результатами іспитів мене зарахували на бюджетну форму навчання.
|
| Автобіографія | Автореферат |
| RUS | UKR | Початкова сторінка | Портал магістрів ДонНТУ |