Тенденція до постійного збільшення вартості енергетичних ресурсів і зростання вимог до екологічної чистоти об'єктів промислової теплоенергетики викликають необхідність у нових рішеннях і ефективних технологіях.
Первинні джерела енергії, що забезпечують функціонування економіки, в основному не поновлювані, кожен з них характеризується певними екологічними та технічними параметрами, перевагами і ризиками, які дає його використання. Через обмежений природний потенціал стримування стрімкого зростання споживання енергії є найважливішим завданням, вирішення якого до того ж викликає соціальний та екологічний ефекти. Не викликає сумніву той факт, що енергоресурси можуть бути використані більш ефективно, і раціональне споживання енергії є вагомою альтернативою нарощуванню енергетичних потужностей.
Існують три основні підходи до зниження обсягу енергоспоживання, а саме:
Збільшення енергоспоживання повинно стримуватися всіма прийнятними з точки зору економіки заходами, в тому числі і радикальним способом - скороченням споживання енергії, якого можна досягти зменшенням попиту на неї або використанням енергоефективних технологій. При цьому тільки лише другий варіант сприяє сталому розвитку та направлений на використання енергоресурсів без зниження рівня життя.
Аналізу та вдосконаленню діючих технологій повинен підлягати весь цикл перетворення енергії - виробництво, розподіл, використання, оскільки втрати енергії відбуваються на всіх етапах її перетворення, проте вартість і ефект від їх усунення різні. Енергетика не може і не повинна бути обмежена лише секторами генерування і транспортування, на яких традиційно акцентують увагу.
У сфері кінцевого споживання часто зосереджені кращі можливості енергозбереження, зумовлені:
Підвищення енергетичної ефективності - це проблема, що стосується будь-яких галузей і технологічних процесів. Показники енергетичної ефективності - це одні з найбільш точних індикаторів, які характеризують не тільки технічний рівень виробництва, а й рівень менеджменту. Періодичні заходи в нашій країні щодо підвищення енергетичної ефективності до цих пір не мають системного характеру і комплексного підходу при їх впровадженні, спрямовані в основному на вирішення поточних проблем та забезпечення безперебійної роботи устаткування, носять поверхневий характер.
Тому важливий перехід від покомпонентної економії енергії, окремих технічних рішень до загальної стратегії енергетичної ефективності на базі використання сучасних надійних засобів та інструментів, професійного підходу до розробки та впровадження методів удосконалення енергетичної ефективності, включаючи моніторинг і контроль, обліку всіх значимих аспектів і взаємозв'язків, та інтеграції технологій енергетичного менеджменту.
Мета - розробка рекомендацій щодо інтеграції технологій енергетичного менеджменту для підвищення ефективності використання енергії з метою послідовного скорочення її споживання, а також закріплення досягнутих результатів.
Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:
Будь-який ефективний механізм управління, контролю та обліку, насамперед, повинен бути комплексним, коли у ньому органічно взаємодіють економічні, організаційні, інформаційні та технічні елементи. Системний підхід дозволяє оцінити з точки зору ефективності використання енергії будь-яку виробничу діяльність. Система, технічний стан енергоспоживаючого обладнання найчастіше є причиною надмірного споживання енергії.
Максимальна ефективність може бути досягнута шляхом розгляду підприємства в цілому, а також його взаємопов'язаних процесів або систем, інакше результатом оптимізації окремих компонентів можуть стати інвестиції в устаткування неадекватного масштабу, коли найбільш істотні можливості будуть втрачені (хоча певні результати можуть бути досягнуті за допомогою оптимізації окремих компонентів, найбільший потенціал енергозбереження все ж пов'язаний з використанням системного підходу).
Підвищення ефективності використання енергії базується в першу чергу на інжинірингу, що базується на високих технологіях, але суттєву роль у його здійсненні і взагалі у проведенні енергозберігаючих заходів відіграє організація всієї діяльності, що ставить своєю метою досягнення оптимального споживання енергії [1].
Ключовим елементом забезпечення енергоефективності на рівні підприємства є створення відповідної системи менеджменту, адже енергія являє собою такий же ресурс для виробництва, як і інші, наприклад, фінанси, людські ресурси або сировина; управління споживанням енергії дозволяє скоротити витрати і забезпечує економію.
Енергетичний менеджмент являє собою комплекс, систему заходів пропагандистсько-інформаційних, маркетингових, консультаційних, технічних, організаційних (включаючи облік і контроль енергетичних потоків), фінансових, спрямованих на зниження до мінімуму витрат на споживання енергії [1].
Завдання енергетичного менеджменту полягає в правильній постановці мети і виборі механізмів і засобів її досягнення [1].
Адекватна кваліфікована оцінка потенціалу підвищення енергоефективності (енергозбереження) в промисловості поряд з визначенням оптимальних шляхів його реалізації є важливою складовою енергетичного менеджменту [1].
Створення на підприємстві системи енергоменеджменту дозволяє:
Підприємство, створивши і налагодивши функціонування системи енергетичного менеджменту, отримує можливість:
Перехід на енергоефективний шлях розвитку повинен починатися з енергетичного аудиту, рекомендації якого необхідно обов'язково реалізовувати на практиці.
Такий інструмент ефективного управління енергоспоживанням, як цільової енергетичний моніторинг, коли енергія розглядається як складова собівартості продукції, дає до 10% економії енергоресурсів і в перспективі дозволяє підтримувати енергоспоживання на рівні, близькому до мінімально можливого.
Підвищення енергоефективності інтеграцією технологій енергетичного менеджменту на сьогодні є найбільш рентабельною стратегією, що дає негайний результат при обов'язковій економії енергоресурсів і відчутному зниженні навантаження на навколишнє середовище.