Магистр ДонНТУ Львова Катерина Сергіївна

Львова Катерина Сергіївна

Факультет економіки

Кафедра еокноміка підпрємства

Спеціальність: Економіка підприємства

Тема випускної роботи:

Інвестиційне забеспечення соціально-економічного розвитку підприємства

Керівник: к.е.н., доц. Попова Оьга Юріївна



Матеріали до теми випускної роботи: Про автора

Реферат з теми випускної роботи


       Актуальність тематики дослідження

       Особливе значення соціально-економічний розвиток підприємства набуває в періоди нарощування обсягів промислової продукції, яка має бути конкурентоспроможною. Відомо, що фінансову основу соціального розвитку промислового підприємства створюють результати виробничо-господарської діяльності, яка здійснюється працівниками. Тому важливими є умови господарювання, як зовнішні для підприємства, так і внутрішні, що створені на підприємстві. Промислове підприємство являє відкриту соціально-економічну систему, яка активно взаємодіє із зовнішнім середовищем та складається з економічної та соціальної підсистем. Економічна підсистема є матеріальною основою для розвитку соціальної підсистеми, яка, у свою чергу, формує умови для досягнення цілей діяльності та розвитку підприємства. Це є важливим і актуальним у нових умовах господарювання, що обумовлено вдосконалюванням ринкових відносин у промисловому виробництві.
       Питаннями забезпечення соціально-економічного розвитка займалися різні вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти, такі як: В. Адамчук, А. Амоша, О. Анненкова, В. Асєєв, Д. Богиня, Н. Волгін, І. Ворожейкін, В. Герчиков, О. Грішнова, В. Гриньова, В. Золотогоров, Д. Керімов, А. Кібанов, А. Колот, Е. Лібанова, П. Лузан, В. Нижник, М. Новікова, О. Новикова, Ю. Одегов, Л. Олесневич, В. Подмарков, М. Пул, О. Ромашов, В. Савченко, Г. Слезингер, Ж. Тощенко, М. Уорнер, С. Фролов, С. Шекшня, Г. Щекін та ін. Проте в наукових працях більшості зазначених авторів соціально-економічний розвиток розглядався в умовах адміністративного-командного управління та був спрямований, перш за все, на зміцнення виробничої бази, а не на створення таких умов, за яких працівники підприємства повністю можуть реалізувати свої потенційні можливості. У сучасній науковій літературі практично відсутні вдалі спроби розробки універсальних технологій управління розвитком підприємств, що суттєво перешкоджає впровадженню високоефективних стратегій, раціональних інвестиційних програм, формуванню оптимальної структури капіталу тощо. Теоретичне, методологічне та методичне значення успішного розв’язання вказаних проблем, їх глибока наукова і прикладна розробка обумовлює актуальність обраної теми.

       Мета дослідження

       Вивчення теоретичних основ і економічної сутності інвестиційного забезпечення розвитку підприємства, узагальнення та вдосконалення методологічних підходів і принципів управління соціально-економічним розвитком підприємства. Розвиток теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій з соціально-економічної оцінки ефективності інвестиційних проектів.
       Для розробки рекомендацій по вдосконаленню методології управління інвестиційними процесами підприємства енергетичної галузі, а також аналізу та оцінки інвестиційних проектів підприємства, та розробки програми їх покращення сформульовано комплекс задач:
       • Дослідити сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку підприємств в Україні;
       • Розкрити суть розвитку суб’єктів господарювання;
      • Проаналізувати існуючі механізми забезпечення розвитку підприємства;
      • Розглянути стан соціально-економічного розвитку підприємств енергетичного комплексу в Донецькій області на прикладі ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»;
      • Дослідити взаємозв’язок екологічних, соціальних витрат та фінансових результатів діяльності підприємства;
      • Дослідити механізм ухвалення інвестиційних рішень з урахуванням соціально-економічних факторів;
      • Удосконалити механізм ухвалення інвестиційних рішень з урахуванням соціальних та економічних факторів.

       Об’єкт дослідження

       Процес інвестиційного забезпечення соціально-економічного розвитку енергетичного підприємства, та еколого-економічна ефективність інвестиційних проектів природоохоронного призначення.

       Предмет дослідження

       Принципи, методи, теоретичні положення інвестиційного забезпечення розвитку підприємства та інструментарій еколого-економічної оціни ефективності проектів.

       Методи дослідження

       У роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, що дозволило системно розв’язати проблему інвестиційного забезпечення соціально-економічного розвитку підприємства. У процесі обґрунтування теоретичних аспектів роботи використані методи абстрагування, порівняння, системного аналізу та синтезу, моделювання і формалізації й інші.

       Практична цінність результатів робот

       Проведено загальній аналіз соціально-економічного розвитку підприємства та ефективності інвестиційних проектів з урахуванням соціальних та економічних факторів. Представлені розробки дозволять більш повно оцінювати соціально - економічну якість господарських рішень, своєчасно виявляти соціальні проблеми економічного розвитку підприємства.

       Перший розділ

       “Теоретичні засади інвестиційного забезпечення соціально-економічного розвитку підприємства”.
       Рівень соціально-економічного розвитку підприємств постійно змінюється під впливом чинників внутрішнього і зовнішнього середовищ. Підприємства, на яких реалізовуються активні стратегії розвитку, що передбачають посилення конкурентної позиції, збільшення обсягу прибутку, заволодіння привабливими контрактами тощо перманентно перебувають у стані акумулювання і оброблення інформації на предмет можливостей оптимізації зусиль щодо досягнення очікуваних значень показників соціально-економічного розвитку у заплановані терміни.
       Дослідження вказують, що технологія підвищення рівня соціально-економічного розвитку (СЕР) підприємства передбачає послідовну реалізацію етапів, що виділені на рис. 1.



Рис. 1. Етапи підвищення рівня соціально-економічного розвитку підприємства


Як видно з рис. 2, під час встановлення значень показників соціально-економічного розвитку підприємств можуть використовуватись кілька орієнтирів.



Рис. 2. Орієнтири під час встановлення значень показників соціально-економічного розвитку підприємства

(Анімація: обсяг - 15,6 КБ; розмір - 640х320; кількість кадрів - 5; кількість циклів повторення - 7)


       Найпоширенішими з них є: значення показників минулих періодів; значення показників підприємств у галузі; значення показників провідних конкурентів; значення показників, встановлені на основі прогнозування попиту і пропозиції у галузі. Для встановлення очікуваних значень показників соціально-економічного розвитку може обиратись один або більше орієнтирів. Цей вибір залежить від: можливостей організації; її місця на ринку; обраної стратегії розвитку тощо.[5]
       Під час встановлення допустимих значень показників соціально-економічного розвитку підприємства, а також під час формування рішень щодо їх досягнення одним з ключових завдань є встановити чинники, які впливають на значення показників соціально-економічного розвитку підприємства, а також виявити їх характер. Виконання цього завдання потребує постійного розширення і комбінування джерел отримання інформації про ці чинники. На рис. 3 наведено перелік найбільш використовуваних керівниками машинобудівних підприємств джерел отримання інформації про характер чинників, які впливають на значення показників їх соціально-економічного розвитку.



Рис. 3.Джерела отримання інформації про характер чинників, які впливають на соціально-економічний розвиток підприємства


       На підставі отримання оброблення інформації про перелік і характер виявлених чинників керівники підприємства здійснюють вибір методів впливу на них з метою стимулювання дії чинників, які підвищують значення соціально-економічного розвитку підприємства, а також обмеження дії факторів, які знижують досягнутий підприємством рівень соціально-економічного розвитку.
      

Другий розділ

       Розглянуто методичне забезпечення інвестиційного розвитку підприємства та обґрунтування інвестицій з урахуванням соціально - економічних факторів.
      При вирішенні екологічних питань традиційно суб’єктом господарювання вирішується наступна дилема: чи варто фінансувати заходи із забезпечення екологічної спрямованості розвитку або витрачати усі екологічні кошти на нормативні виплати у бюджет за забруднення навколишнього середовища. Рішення на користь останнього питання зумовлено низькими показниками ефективності проектів, пов’язаних із охороною навколишнього середовища, впровадженням екологічних стандартів, екологізацією виробничих процесів. Слід враховувати, що відокремлення саме екологічної складової в оцінках витрат та результатів на розвиток за існуючими підходами, призводить до суттєвого зниження розрахованих показників, що негативно впливає на мотивацію суб’єктів господарювання щодо забезпечення екологічної спрямованості господарської діяльності. У значній мірі на покращення екологічних умов розвитку впливають обсяг, джерела та напрямки інвестицій на охорону навколишнього середовища.[3]
       В сучасних умовах господарювання, яке може характеризуватися як постіндустріальне, визначальним фактором зміни відношення людини до природи, навколишнього середовища є орієнтація на економічні вигоди, оскільки заходи із раціонального використання природних ресурсів пов’язані, перед усім, із можливістю зниження матеріаломісткості виробництва, скорочення відходів за рахунок повторного їх використання у господарському процесі, зниження рівня витрат енергії та палива. Означені переваги, одночасно із зниженням негативного техногенного впливу на довкілля, забезпечують зростання ефективності виробництва та кінцевих підсумків господарювання. З урахуванням цієї обставини обґрунтування рівня екологічності інноваційної діяльності підприємств повинно бути покладено в основу системи управління підприємством нарівні з показниками економічної ефективності. З огляду на це можна дійти висновку, що економічна ефективність та рівень екологічної спрямованості інвестиційних процесів на підприємстві є категоріями одного рівня. Тому порядок їх виміру може бути ідентичним за змістом
       Тому головним критерієм оцінки якості інвестиційних рішень із забезпечення екологічної спрямованості виробничих процесів є мінімізація витрат, пов’язаних з компенсацією шкідливого впливу виробництва на довкілля, на одиницю товарної продукції, яку можна описати наступною системою:





де
       ЯІРЕ — рівень якості інвестиційних рішень із забезпечення екологічної спрямованості виробничих процесів на підприємстві, частки;
       ЕЕЗ — еколого-економічний збиток від господарської діяльності внаслідок забруднення навколишнього середовища, грн./період;
       ТП — товарна продукція підприємства, грн./період;
       ЕконЗ — економічна збиткоємність продукції, частки;
       Пл — платежі за забруднення навколишнього середовища в межах встановлених лімітів, грн./період.;
       С — собівартість готової продукції, виробництво якої призводить до появи еколого-економічних збитків, грн./період;
       ЕколЗ — екологічна збиткоємність продукції, частки;
       Пзл — платежі за забруднення навколишнього середовища понад меж встановлених лімітів, грн./період;
       Пр — чистий прибуток підприємства від реалізації продукції, виробництво якої призводить до забруднення навколишнього середовища, грн./період.

       Таким чином, інвестиційні рішення із забезпечення інвестиційних проектів природоохоронного значення на підприємстві дозволяють досягти гармонізації взаємодії суспільства та природи.
      

Третій розділ


       З урахуванням виявлених особливостей сучасного етапу розвитку суб'єктів господарювання визначено основні вимоги до оцінки результативності розвитку, в яких якісна характеристика дозволяє об’єднати економічні та екологічні параметри господарської діяльності з позицій системного підходу. Як результат — отримана система оцінок рівня якості господарських рішень із забезпечення екологічної складової розвитку суб'єктів господарювання дозволяє комплексно охарактеризувати екологічні наслідки рішень через співвідношення платежів за забруднення до показників собівартості та прибутку.[2]
       Для підвищення обґрунтованості рішень із впровадження проектів природоохоронного значення в роботі запропоновано розкладати відхилення ефективності на фактори, за рахунок яких відбулась зміна рівня результативності процесу інвестування капіталу до проектів. Як фактори, виокремлено постійні та змінні витрати, а також доходи, отримані за рахунок інтенсивних та екстенсивних факторів, управління якими дозволить сформувати відповідний інтересам учасників інноваційної діяльності рівень її ефективності. Використання даних рекомендацій можливе не лише при негативних відхиленнях, що характеризуються зниженням ефективності, але й у випадках підвищення рівня результативності інноваційної діяльності для закріплення тенденцій поліпшення стану навколишнього середовища, що намітились, в довгостроковій перспективі.

Література

1. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління. — Харків: ІНЖЕК, 2003. — 308 с.

2. Болдуєв М. Удосконалення методів оцінки ефективності інвестицій на основі виміру економічності розвитку виробництва // Схід. — 2003 №2(52). — С. 42-46.

3. Попова О.Ю. Управление экономическими результатами инвестиционного проекта на предприятии // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 63. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. — С. 22-26.

4. Патон Б. Науковий потенціал України і відродження Донбасу // Економіст. — 2001. — №12. — С.9.

5. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. — К.: Академвидав, 2003. — 608 с.

6. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження. — Львів: Світ, 2001. — 416 с.

7. Пономаренко В.С., Тридід О.М., Кизим М.О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи: Монографія. — Харків: ІНЖЕК, 2003. — 328 с.

8. Державний комітет статистики України

Наверх

ДонНТУ > Портал магістрів ДонНТУ || Про автора