Реферат за темою магістерської роботи
Зміст
Внутрігосподарський землеустрій
Актуальність
В 1990 році в Україні була почата земельна реформа. У результаті її реалізації відбувся перерозподіл і дроблення земель, а також стихійне утворення численних аграрних підприємств. Це порушило всю існуючу систему раціонального землекористування, що привело до погіршення якості земель. Тому на законодавчому рівні було закріплено, що кожний сільськогосподарський товаровиробник зобов'язаний здійснювати використання с/г угідь на підставі розроблених і затверджених проектів землевпорядкування. Однак, в Україні немає досконалої методики створення даних проектів, при їхній розробці використовують складові частини й елементи проектів внутрігосподарського землевпорядкування в основі яких лежать застарілі норми, створені для великих підприємств більше 20 років тому.
Вищевикладені положення визначили актуальність проведення теоретичних і методичних досліджень в області вдосконалення технології розробки проектів, зокрема поліпшення норм, які дозволять досягати більшого економічного ефекту при збереженні й поліпшенні якості землі.
Питання розробки проектів землевпорядкування, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь, а також питання технології створення проектів внутрігосподарського землевпорядкування висвітлювалися в роботах Д.С. Добряка, В.М. Другака, А.М. Третьяка, А.Г. Мартина, М.П. Стецюка, В.П. Волкова й інших наукових діячів. Однак багато проблем теоретичного й методичного характеру освітлені недостатньо повно й не дозволяють скласти цілісного представлення про методологію проектування.
Мета і завдання дослідження
Мета магістерської роботи: Розробити технологічну модель для розробки проектів землеустрою, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь (далі Проектів).
Для досягнення мети були поставлені такі задачі:
1. Виконати аналіз існуючого законодавчого забезпечення й наукової вивченості створення Проектів з метою виявлення актуальності.
2. Узагальнити теоретичні й методичні основи й обґрунтувати шляхи подальшого вдосконалення технології розробки Проектів.
3. Розробити модель Проекту з реалізацією на конкретному об'єкті.
Наукова новизна:
1) Узагальнення теоретичних і методичних основ технології розробки проектів землевпорядкування, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь.
2) Обґрунтуванні шляхів удосконалення технології розробки проектів землевпорядкування, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь.
Аналіз законодавчої бази
Земельна реформа належить до найважливіших напрямів соціально-економічної політики держави [1]. Узагальнюючи її результати можна виявити як позитивні так і негативні наслідки [2, 3] (див. рис. 1).
Рисунок 1 — Результати земельної реформи
Отже, зміни у власності земель призвели до порушення існуючої організації території землекористувань та суттєво вплинули на структуру земельних угідь і посівних площ сільськогосподарських культур [1].
Організація території сільськогосподарського підприємства визначається проектами землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь в яких на науковій основі формуються типи й види сівозмін, передбачається розміщення об’єктів інфраструктури, визначаються заходи з охорони земель, їх раціонального використання та підвищення продуктивності ґрунтів тощо.
Для виправлення ситуації, яка склалася в результаті перетворень Верховна рада України на законодавчому рівні зобов’язала сільськогосподарських товаровиробників здійснювати використання сільськогосподарських угідь лише на підставі розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Аналіз законодавчих актів стосовних цих проектів з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів» наведений в таблиці 1.
Таблиця 1 — Аналіз змін в нормативно-правових актах
|
Документ |
Опис |
|
ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року |
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель [4]. |
|
п. 18 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року |
На період до 1 січня 2015 року вимоги частини четвертої статті 22 цього Кодексу поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 га [5]. |
|
ст. 52 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року |
Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів [5]. |
|
Закон України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року |
Запровадження нормативів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів, серед яких визначені й нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах. Такі нормативи встановлюються для досягнення високих і стабільних урожаїв та запобігання виснаженню і втраті родючості ґрунтів внаслідок ґрунтовтоми. Нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах визначають структуру посівних площ для різних природно-сільськогосподарських регіонів та перелік установлених культур для вирощування у цих регіонах [4]. |
|
ст. 211 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року |
Передбачено юридичну відповідальність за використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь [4]. |
|
ч. 2 ст. 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року |
Використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. [4] |
З аналізу видно, що законодавством була зроблена спроба встановити контроль над використанням земель сільгосппризначення. Однак на сучасному етапі в Україні розроблено й затверджено тільки декілька проектів землевпорядкування. Оскільки для цього є багато перешкод. По-перше, Кабінет Міністрів України ще не прийняв необхідні підзаконні нормативно-правові акти, зокрема, порядок розробки проектів землевпорядкування, що обґрунтовують сівозміни. По-друге, виконувати такі проектні роботи готове не кожне землевпорядне підприємство. Крім того, розробка проектів землевпорядкування, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни й впорядкування угідь, сама по собі також пов'язана із цілим комплексом проблем (наприклад, з ідентифікацією прав на землю (не всі договори оренди землі проходять належну реєстрацію); використанням земель колективної власності (поля прорізають «віртуальні» польові дороги й лісосмуги, які при приватизації не перейшли в приватну власність); необхідністю вносити зміни в договори оренди землі при перепроектуванні складу угідь, реєструвати зміни в державному земельному кадастрі; зміною нормативної грошової оцінки земельних ділянок і розміру земельного податку й т.п.). [6] І це не всі причини, по яких стоїть процес розробки цих проектів.
Однак, незважаючи на складність ситуації, керівникам сільгосппідприємств має сенс задуматися про розробку таких проектів. Оскільки, як затверджує А.Г. Мартин [6], одержавши проект землевпорядкування, аграрії можуть вибрати ділянки для внутрігосподарського будівництва, змінити, при необхідності, склад угідь використовуваних земель, розмістити лісопосадки, внутрігосподарські дороги й т.п. А також, відповідно до вимог Закону «Про оренду землі», після затвердження проекту землевпорядкування термін дії договорів оренди земельних ділянок сільгосппризначення для ведення товарного сільгоспвиробництва повинен буде враховувати період ротації основної сівозміни, що дозволить аграріям більш ефективно контролювати орендовані масиви земель.
Внутрігосподарський землеустрій
Головною метою внутрігосподарського землеустрою є розробка заходів, що забезпечують раціональне використання й охорону земель із одночасним одержанням землекористувачем максимуму прибутки від господарської діяльності на землі. В основі внутрігосподарського землевпорядкування лежить науково обґрунтований проект. Він являє собою сукупність документів (розрахунків, пояснень, креслень) по організації території сільськогосподарського підприємства. Проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь визначає нову форму організації території, яка повинна сприяти росту ефективності виробництва. Тому в проекті не тільки пропонується раціональна схема використання земель, але всебічно обґрунтовується певне проектне рішення й приводяться докази, що в сформованих природних й соціально-економічних умовах пропоноване рішення є найкращим. [8]
Основними причинами складання проектів землеустрою, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь є зміни в земельному фонді, що здійснилися після реорганізації господарства, порушення існуючих сівозмін.
З економічної точки зору проект землеустрою повинен знайти найкращу спеціалізацію господарства, сполучення галузей і рівень концентрації сільськогосподарського виробництва, раціональну структуру угідь, посівних площ і систему сівозмін, установити необхідні виробничі витрати на розміщення господарських центрів, трансформацію й поліпшення угідь, розміщення й організації території сівозмін і інших угідь із метою одержання максимальної кількості продукції при мінімізації витрат засобів і праці [7].
Склад і зміст проекту залежать від природних і соціально-економічних умов, форм землеволодіння й землекористування, спеціалізації господарства, складу й співвідношення галузей, умов розселення, розвитку елементів інфраструктури. Разом з тим у всіх випадках повинно розглядатися певне коло питань, які визначають у цілому процес внутрішньогосподарського землевпорядкування. (див. рис. 2) [8].
Рисунок 2 — Основні елементи Проекту
Однією з головних складових частин проекту є організація території сівозмін, основною метою якої є підвищення інтенсивності й виявлення резервів росту ефективності використання земель, на основі врахування економічних інтересів землевласників і землекористувачів.
Рисунок 3 — Схема 5-ти пільної сівозміни
1 — багаторічні трави, 2 — озима пшениця, 3 — цукрові буряки, 4 — кукурудза, 5 — ячмінь.
Основними завданнями сівозміни є:
- збільшення врожайності сільськогосподарських культур і підвищення їхньої якості;
- зменшення засміченості посівів, їх вразливості до хвороб й шкідників;
- зменшення негативного впливу вітрової й водної ерозії [9].
Таким чином, раціонально виконана організація території, що враховує повною мірою вимоги охорони навколишнього середовища, є істотним чинником підвищення ефективності природокористування.
Об’ємне моделювання
Для керування сільськогосподарським підприємством, що виробляє продукцію рослинництва, необхідна об'єктивна інформація про розміри й стан сільгоспугідь. Великий обсяг просторової й атрибутивної інформації якісно можна обробляти й аналізувати тільки за допомогою спеціального програмного забезпечення, що враховує як просторову прив'язку, так і спеціальні відомості про поля. Спеціалізовані ГІС для сільського господарства в Європі й США вже давно не дивина, а необхідний компонент системи комплексного керування господарством. В Україні ситуація відрізняється не в кращу сторону [10].
Багато проблем проектування можна простіше та ефективніше вирішувати за допомогою об’ємної візуалізації. До них належать наступні:
- візуалізація території сільськогосподарського підприємства;
- автоматична побудова карт ухилів рельєфу, а також карт максимальних ухилів;
- проектування розташування сільськогосподарських угідь і напрямку оранки схилів;
- планування й здійснення протизсувних і протиерозійних заходів, попередження яроутворення.
Таким чином, електронні схеми полів – це зручність, ефективність, можливість оперативного внесення змін, швидкий доступ до будь-якої інформації.
Висновки
При проведенні земельної реформи в Україні було допущено ряд суттєвих недоліків, у результаті чого порушено й знищено сівозміни, що стало причиною нераціонального і неефективного використання земель та їх охорони. Недотримання заходів охорони земель, збільшення антропогенного негативного впливу на сільськогосподарські землі, скорочення обсягів меліоративних, культуртехнічних робіт, порушення системи землеробства призвели до погіршення якості земель. Ці проблеми необхідно розв'язувати у проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.
У магістерській роботі вирішується науково-практична задача, яка полягалє у виявленні переваг і недоліків технології складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, створенні і апробації моделі розробки цих проектів на конкретному прикладі.
Удосконалення методів та підходів до формування та організації територій новостворених землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств, розробка і впровадження змін до технології розробки проектів землевпорядкування, буде сприяти раціональному використанню сільськогосподарських угідь з отриманням максимального прибутку.
Література:
1. Напрями формування сталого сільськогосподарського землекористування в умовах трансформації земельних відносин. Гуторов О.І., д-р екон. наук. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.btsau.kiev.ua/files/list/edition/ed_dviyuualfz.pdf
2. Бабміндра Д.І. Еколого-економічні засади реформування землекористування в ринкових умовах. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. Київ 2004.
3. Економіко-екологічні аспекти складу земельних ресурсів та їх використання. М. М. Миргород, старший викладач кафедри землепроектування Харківський НАУ ім. В. В. Докучаєва. Науково-практичний журнал «Землеустрій і кадастр». — 2008. — №2. — С. 75-80
4. Правове забезпечення сівозмін [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.agro-usiness.com.ua/component/content/article/215.html?ed=26 (офіційний сайт журналу «Агробізнес сьогодні»)
5. Необхідність розроблення проекту землеустрою щодо забезпечення еколого-економічного обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь. [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.rv.gov.ua/sitenew/koretsk/ua/4546.htm (офіційний сайт Корецької державної адміністрації)
6. Земля обедованная. Романюк Елена Николаевна. Журнал Бизнес №8 (891) от 22.02.2010.
7. Бугаевская В. В. Экономическое обоснование проектов внутрихозяйственного землеустройства с использованием автоматизированных технологий: диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук. — М, 1998. — 193 с.
8. Сулин М.А. Землеустройство. — СПб.: Издательство «Лань», 2005. &mdash 448 с. &mdash (Учебник для вузов. Специальная литература).
9. Лапин А.Г., Усов М.А. Основы агрономии. — Ленинград: Гидрометиоиздат, 1990.
10. Построение агрономической ГИС. Демиденко А. Г., Слива И. В., Трубников А. Геоматика, №2'2009 [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.gisinfo.ru/item/64.htm