Біографія
Дитинство
Я, Архіпов Сергій Володимирович народився 28 липня 1990 року в місті Донецьку. Мама – Архіпова Тетяна Володимирівна інженер-технолог на машинобудівному заводі, а батько - Архипов Володимир Юліанович–приватний підприємець. Також у мене є старша сестра – Архіпова Любов Володимирівна.
Вся родина очікувала народження другої дитини і на радість батькам я народився, спокійним, тихим, але допитливим хлопцем.
Те, що залишилося в пам'яті – це веселе проведення часу з сестрою, з дитинства у нас склалися довірчі теплі стосунки.
Мені запам’яталися поїздки в невелике, але з затишними будиночками, чистим повітрям і красивою природою село до бабусі з дідусем. Мені подобалося проводити там час, адже хлопці там доброзичливі, люди добрі, а дідусь з бабусею – турботливі. А що особливо подобалося це смачні фрукти з городу, особливо якщо з чужого. Але я і багато чого там навчився, наприклад, їздити на велосипеді і на скейті, допомагав по городу. Дні в селі незворотно пролітали, зате в пам'яті залишилися тільки позитивні моменти.
У чотири роки я пішов в дитячий садок Фантазія
, мені запам'яталося, що там були хороші вихователі.
Вони нас привчили до ранкової зарядки, грали з нами в розвиваючі ігри, навчили писати і читати, а також завдяки ним ми почули і почали вивчати перші слова англійською мовою.
Школа
У віці 7-мі років я пішов в загальноосвітню школу № 61 м. Донецька. За розподілом я потрапил в А клас. Вчитися в школі було цікаво і весело. Мені подобалося вивчати історію, математику, літературу. У п'ятому класі у нас запровадили експериментальний урок – інформатику, на якому нас почали навчати основам роботи на комп'ютері, програмування, роботі з офісними пакетами і т.д. Інформатику викладав Сергій Олександрович Сідельник - чудовий педагог, який знаходив підхід до всіх учнів. Слухати його було цікаво і захоплююче, він легко і доступно доносив інформацію.
Вчителі в моїй школі були вимогливими і суворими. Відповідно нам багато задавали домашнього завдання, що допомогло мені надалі освіту у ВНЗ.
А на літніх канікулах мені дуже подобалося їздити в дитячі оздоровчі табори, особливо табір “Сонячний берег”, розташований в п. Ялта на березі Азовського моря. У дитячих оздоровчих таборах мені запам'яталася весела невимушена атмосфера, яскраві враження та багато різних конкурсів і заходів.
У Донецьку я себе займав футболом з хлопцями, грою в шахи з татом, а іноді читав.
У школі пройшло кілька років мого життя, були і хороші і погані моменти, з'явився перший успіх і перша невдача,
з кожним роком дорослішав і отримував досвід. Головне вчителі навчили вчитися на помилках і ніколи не зупиняючись йти вперед. Я вдячний їм за школу життя
.
Університет
Після закінчення 11 класів школи я поступив у Донецький національний технічний університет на спеціальність Технологія тугоплавких, неметалевих і силікатних матеріалів
.
Вибір хімічної спеціальності можна пояснити тим, що ще в школі мені сподобалося вивчати хімію і фізику. П'ять років навчання пролетіли помітно, але, на жаль швидко. З'явилися нові друзі, товариші і з групою пощастило.
Багато подій сталося в ці роки, адже ми не тільки вчилися, але і відвідували конференції, а надалі і самі них виступали, проходили цікаву практику, їздили в захоплюючі подорожі, дружно відзначали свята. Мені сподобалося те, що університет дає можливість проявити себе і як інтелектуально розвинену людину і як творчу особистість.
З четвертого курсу я почав вивчати хімічні методи отримання матеріалів і наноматеріалів, зокрема оксалатный метод, що надалі і стало темою моєї магістерської роботи.
Навчання в університеті успішно поєдную з спортом і підробітками.
Плани на майбутнє
Після закінчення магістратури мені хотілося
б влаштуватися працювати по своїй спеціальності, продовжувати дослідження по напрямку
Синтез багатокомпонентних систем типу ABO3 і AO2
. У планах кар'єрне зростання, подальше саморозвиток і звичайно ж створення міцної сім'ї.