ДонНТУ > Портал магістрів ДонНТУ

Єрофєєва Катерина Олександрівна

Факультет Екології та хімічної технології
Кафедра Прикладної екології та охорони навколишнього середовища
Спеціальність Управління екологічною безпекою
Екологічні фактори формування якісного стану річки Сіверський Донець в межах Донецької області
Науковий керівник: к. б. н., доцент Кочина Олена Валеріївна

Біографія

Я народилась у Донецьку 15 грудня 1989 року. З раннього дитинства я цікавилась мистецтвом, тому, коли мені виповнилось 6 років, батьки записали мене до танцювальної секції у міському палаці піонерів. З тих пір хореографія стала для мене не простим хобі, а справжньою творчою віддушиною. Хореографія вимагала багато сил, уваги, й саме тому вона мені так подобалась. Мої батьки дуже раділи, коли помічали мої здатності у танцях.

Шкільні роки

Мої шкільні роки пройшли у гуманітарній гімназії №33. Я навчалась у спеціалізованому хореографічному класі, що ще більше зміцнило мою любов до танців, у цьому окрема заслуга керівника нашого колективу – Бойко Олександра Федоровича. Завдяки його непересічному педагогічному підходу та високому професіоналізму наш колектив дуже швидко отримав звання заслужений ансамбль. Проте, школа – це не лише хореографія. Не секрет, що дітям у школі завжди більше подобається той предмет, який їй найкраще вдається. Для мене такими дисциплінами стали іноземні мови. Я неодноразово брала участь у різних конкурсах з англійської мови, вигравала районні олімпіади. Проте, найбільшу цікавість та завзяття в мене викликала французька мова, у конкурсах та олімпіадах з якої я також брала участь. Були й перемоги – так у 2005 році я зайняла друге місце на всеукраїнському конкурсі робіт імені Андре Годійо, що проходив у Києві. У цьому головна заслуга мого першого вчителя з французької мови – Торчинович Ольги Анатоліївни. Саме вона розвинула у мені такі якості, як самокритика, любов до праці та самовдосконалення. Я дуже вдячна цьому великому вчителю за віддані мені сили, увагу та теплі відносини, які ми підтримуємо й зараз.

Після дев’ятого класу я пройшла рейтинги та поступила на гуманітарний профіль у Донецький обласний ліцей для обдарованих дітей Ерудит. Назвати роки, проведені у ліцеї, безтурботною юністю було б помилкою, оскільки високий рівень викладання вимагав відповідної віддачі. Й саме цьому я можу із впевненістю сказати, що саме цей етап став для мене початком нового життя – самостійного та відповідального. Як би важко не було, я завжди була дуже рада тому, що поступила сюди. Я мала за честь навчатися у чудових самовідданих, висококваліфікованих викладачів. Серед моїх профілюючих дисциплін була англійська, німецька мови, науково-технічний переклад, англійське та німецьке країнознавство, історія України, всесвітня історія. Приємно згадати, що на уроках англійської мови ми підвищували сій рівень знань не тільки за допомогою диктантів та вправ – майже кожне зайняття представляло собою гострі дискусії на найбільш актуальні теми, презентації, підготовлені учнями. Єдиним правилом у кабінеті англійської було Don't speak Russian here. If you speak Russian – keep silence. Моїм викладачем з цієї дисципліни була Ірина Олександрівна Касіма, саме їх я вдячна за такі яскраві заняття. Не дивлячись на те, що французька мова не входила до числа моїх профілюючих предметів, я продовжила його вивчення на добровільній основі. Так, ліцей подарував мені молодого, але досвідченого викладача – Тетяну Красножен, яка з часом стала моїм науковим керівником, а згодом і другом. У 10-11 класі я займалась написанням наукової роботи французької мови, з якою я брала участь на обласному конкурсі МАН. Але ліцей для мене – не лише захоплююче навчання, адже після дзвінка с уроку життя не зупиняється. Це також участь у різних заходах, підготовка свят, постановка номерів. Ліцейські роки стали особливим етапом у моєму житті – я багато, чого дізналась, багато чому навчилась, зустріла багато добрих людей, з якими підтримую теплі стосунки й зараз.

Університет

Оскільки метою будь-якої соціально орієнтованої людини є користь суспільству, я вирішила перейти від слів до справи та зробити свій скромний внесок у вирішення глобальних проблем, зокрема, екологічної ситуації, що склалась у світі. Тому пройшовши попередню підготовку, я пройшла рейтинги та поступила до Донецького Національного Технічного Університету за спеціальністю Керування екологічною безпекою. слід сказати, що навчання на хімічному факультеті не може бути нудним та монотонним за визначенням – студентам завжди подобалась робота у лабораторії, проведення різник дослідів. Протягом чотирьох років навчання у бакалавраті я регулярно брала участь в університетських конференціях та олімпіадах, як результат – сертифікат про участь у науковій конференції з питань екології (2011 рік), неодноразові перемоги на конференціях та олімпіадах з французької мови, й головне – успішний захист роботи бакалавра. При написанні останньої я займалась вивченням питання якості води у річках Донецької області. Тема моєї бакалаврської роботи – Визначення якості води у річках Донецької області за допомогою ІЗВ − здалась для мене недостатньо вивченою, й я вирішила продовжити дослідження цієї проблеми при написанні магістерської роботи, тема якої – Екологічні фактори, що формують якісний стан річки Сіверський Донець у межах Донецької області. Мій керівник – доцент Олена Валеріївна Кочина – першокласний викладач та чуйний наставник.

Плани на майбутнє

Як сказав мій улюблений письменник Віктор Гюго, Те, що будують люди, руйнують обставини. Звісно, це не означає, що слід цілковито покладатися на долю. Я не дуже люблю планувати майбутнє, а скоріше звикла діяти за ситуацією та вирішувати питання за мірою їх надходження. Як вже згадувала раніше, по закінченню университету хотілось би отримати посаду, діяльність якої стане корисною суспільству, та при цьому буде добре сплачуватись. Цілком можливо, що це буде пов’язане з моєю спеціальністю. Крім того, хотілося б, щоб майбутньому моя майбутня професія дозволила мені розвивати та проявляти мої здатності до іноземних мов.

Не вважаю себе кар’єритстом, тому для мене майбутнє не полягає лише у бажаній посаді та професійному розвитку. Кожна людина прагне простого щастя й я – не виключення. Моя найбільша надія на майбутнє – створити міцну щасливу родину та при можливості знайти гідну роботу.