Біографія
Мене звуть Сергій Соловйов, я з'явився на світ влітку, а саме 10 липня 1990 року, чим приніс чимало радості і клопоту своїм рідним. Перші 17 років життя я провів у славному місті Антрациті Луганської області, зараз це звичайне шахтарське містечко, що характерно для Східного регіону нашої країни, проте якщо вірити історичним джерелам, то в 1877 сюди приїжджав відомий російський письменник Антон Павлович Чехов, який назвав ці місця «Донcкой Швейцарією », а перші поселення на території Антрациту датуються 30 000 років до нашої ери.
Дитинство
Дитинство своє, як і більшість моїх однолітків, я провів за цілком стандартним сценарієм, хіба що рахувати і читати я навчився трохи раніше середньостатистичної дитини – в 5 років. Я завжди був допитливим хлопцем, навколишній світ (зокрема природа) завжди викликали в мені зацікавлення, тому відмовитися від наміченої риболовлі або походу в ліс було практично неможливо.
Школа
У 1997 році пішов до ЗШ № 1. Освіта ніколи не викликала в мене особливих труднощів, особливо це стосувалося, звичайно, математики, хімії та фізики. А от гуманітарні предмети не викликали в мене таких емоцій, як точні науки. Не те, щоб я їх не любив, скоріше, просто ставився до них в більшій мірі байдуже, адже бувають цікаві і нецікаві мені твори літератури, а ось будь-які закони фізики – це закони життя, які завжди застосовні на практиці. Звичайно ж мої знання зобов'язували мене брати участь у шкільних олімпіадах. Але не тільки навчанням я заповнював свій час. Ще в шкільні роки долучився до спорту і став відвідувати секцію вільної боротьби. Спочатку давалося все важко, здавалося, що навантаження нелюдські, та й режим не самий здоровий. Проте надалі це тільки розпалило в мені той самий спортивний азарт, який досі допомагає мені в житті, до того ж боротьба допомогла зміцнити здоров'я і дух. Головне, що я зрозумів за час занять – людина повинна бути сильною в будь-якій ситуації, тільки так можна подолати труднощі і досягти поставленої мети.
Університет
В 2007 після закінчення школи я вирішив поступати до ВНЗ. Вибір спеціальності – один з визначальних кроків у житті, тому я чимало зусиль доклав до цього вибору. Мій вибір зупинився на Донецькому національному технічному університеті, який відомий не тільки в Україну, а й в усьому Світі, а також славиться рівнем підготовки фахівців. Після вдалого написання вступних іспитів, я був зарахований на перший курс спеціальності «Технологія машинобудування» тоді ще механічного факультету. Вибір спеціальності був невипадковий і як найкраще відповідав моїм знанням та інтересам до механізмів та машин.
Навчання в університеті стало для мене цікавим, особливо подобалося програмування та інженерна графіка, до якої я виявив особливий ентузіазм. За роки навчання я був одним з кращих студентів на курсі, проте ніколи не гнався за формальним лідерством або оцінками, знання були більш значним пріоритетом. Також, як і в школі, я неодноразово брав участь в університетських олімпіадах з нарисної геометрії, опору матеріалів та технологіі машинобудування.
У 2011 році за результатами державного іспиту мені була присвоєна кваліфікація «бакалавр». У зв'язку з бажанням розширити і поглибити свої знання з технології машинобудування, а також отримати безцінний дослідний досвід, було вирішено вступати до магістратури, куди мене зарахували на конкурсній основі.
Тема моєї магістерської роботи «Стабілізація якості обробки у гнучкому автоматизованому виробництві за рахунок впровадження фотореєстрації технологічних процесів». Вибір даної теми був зроблений неспроста. Розвиток сучасного машинобудування в Україні страждає внаслідок використання застарілих технологій виробництва і неактуальних методів контролю якості продукції. Керівником роботи є кандидат технічних наук, доцент кафедри "Технологія машинобудування" Медведєв Вадим Вячеславович.
Плани на майбутнє
У майбутньому планую стати висококваліфікованим фахівцем у своїй галузі і внести свій вклад в розвиток машинобудування Україні.