Біографія
Я думаю не багато людей бачили сніг 25 квітня; мені пощасливилось це зробити. Звісно, я його не бачив, але думаю, що відчував, тому що в цей день 1988 року я з'явився на світ. Місяць квітень, загалом, став визначальним у моєму житті, але про все по порядку.
Дитинство
Народився я в місті Авдіївка, де і мешкаю на даний момент. Про те, що в цей день був сильний сніг, мені розповіла мама: Тато йшов з роботи і весь светр в нього був засніжений, а на вулиці розквітали абрикоси...
. Жили ми вчотирьох: я, мама, тато і бабуся (за маминою лінією), а влітку часто гостював у татової мами, яка розвивала в мені жагу до знань і з п'яти років навчала мене англійської мови, за що я їй дуже вдячний. У дитячий садок мене не відправили, тому я так і не пізнав усіх радощів тихої години та інших дитсадкових розваг
.
Школа
У вересні 1995 року батьки відвели мене до 1-го класу загальноосвітньої школи №7, де я провів десять чудових років. Навчання мені давалось легко, 2-й, 3-й та 9-й класи я закінчив на відмінно, особливо мені подобалась математика (алгебра і геометрія), фізика, хімія, астрономія та, звісно, англійська мова. Дуже вдячний своїй вчительці, Інні Валентиновні Резніченко, яка навчала нас англійській мові з першого по одинадцятий класи. До школи я ходив із задоволенням, тому що в ній можна не тільки отримувати знання, але і спілкуватися зі своїми друзями, брати участь в спортивних змаганнях та багато іншого. У період з п'ятого по одинадцятий класи я захищав гідність школи на міських змаганнях з футболу та баскетболу, брав участь в культурно-масових заходах, представляв свою школу на міських олімпіадах з математики, історії, фізики, хімії та англійської мови. Літо, як й усі школярі, я проводив на вулиці: грав у футбол, спілкувався з друзями, ходив на ставок, загалом, насолоджувався свободою.
Університет
Так вийшло, що в квітні 2005 року я склав вступні іспити і поступив до Донбаської державної машинобудівної академії, де я міг отримувати вищу освіту, але батьки порадили мені здати іспити ще до одного університету, так я вступив до Донецького національного технічного університету.
Правда, навчався я недовго, лише один семестр, потім мене швидко відрахували. Усвідомивши всі свої помилки, влітку 2006 я пройшов співбесіду і був зарахований студентом першого курсу Факультету інженерної механіки та машинобудування (в той час – Механічний факультет). Навчався я до квітня 2008 року, доки одного ранку мені додому прийшла повістка з воєнкомату. Було це 16 квітня, а вже через два дні я їхав в потязі у сторону Кримського півострова, де провів чудових 355 днів в оточені 70 однаково одягнених юнаків віком від 18 до 25 років.
Армія
Служба моя проходила у трьох різних частинах. На початку нас усіх відправили до навчальної роти в/ч А2255, де я разом зі своїми товаришами осягав премудрості військової служби та готувався до прийняття військової присяги. Під час присяги пішла така сильна злива, що батюшка, який нас освячував, сказав: Це Бог вас благословляє!
.
Після присяги мене направили у місто Васильків, Київська область, до в/ч А0704, де я навчався в школі сержантів. Закінчивши з відзнакою цю школу у липні 2008 року, я повернувся на Кримський півострів до своєї рідної в/ч А1554, яка розташована на г. Ай-Петрі, на висоті 1234 м над рівнем моря. У ясну погоду я спостерігав за блакитною поверхнею чорного моря и мріяв швидше до нього спуститися. Це трапилось 9-го квітня 2009 року, а вже 10-го числа я був вдома і будував плани на майбутнє.
Повернувшись з армії, я відновився в університеті, для того щоб отримати спеціальність, яка є потрібною в нашому регіоні. У цій важкій справі мені допомогли викладачі моєї рідної кафедри Механічне обладнання заводів чорної металургії
(МОЗЧМ). Тут працюють професіонали своєї справи, які в доступній формі пояснюють учбовий матеріал і можуть знайти підхід до будь-якого студента. Вступивши до магістратури, почав займатися фізичним моделюванням об'єкта магістерської роботи, тема звучить як: Дослідження параметрів роботи одновалкової зубчатої дробарки з метою зниження енерговитрат для отримання незначних матеріалів в металургійному виробництві
. Моїм керівником є завідувач кафедри МОЗЧМ, професор Сергій Петрович Єронько. Отримані при моделюванні знання та навички згодяться мені у подальшій роботі, яка буде пов'язана з моєю спеціальністю.
Плани на майбутнє
У планах на майбутнє – успішно закінчити університет, кращим чином освоїти спеціальність, влаштуватися на металургійний завод, поволі вдосконалювати свої знання в англійській мові та системах автоматичного проектування (САПР), створити родину з моєю коханою і вдосконалюватися як особистість.