Біографія — Черняєв Антон Андрійович — Методи і способи організації сховищ для розподілених інтерактивних систем віртуальної реальності
ДонНТУ Портал магистрів ДонНТУ
Магістр ДонНТУ Черняєв Антон Андрійович
Черняєв Антон Андрійович
Факультет комп'ютерних наук та технологій
Кафедра прикладної математики та інформатики
Спеціальність "Інженерія програмного забеспечення"
Методи та засоби організації сховищ для розподілених інтерактивних систем віртуальної реальності
Науковий керівник: д.т.н., професор Башков Євгеній Олександрович

Біографія

Дитинство

Народився 17 червня 1990 року в м. Донецьку. Батько — Черняєв Андрій Олексійович, народився 11 квітня 1955 року в м. Донецьку. Працює геодезистом в кадастровому бюро м. Макіївка. Мати — Черняєва Валентина Вікторівна, народилася 11 лютого 1959 року в м. Красногорівка. Працює старшим викладачем на кафедрі "Корисних копалин" в Донецькому Національному Технічному Університеті.

Не знаю, у скільки років я пішов у садок, але скільки я пам'ятаю зі свого раннього дитинства, весь час відвідував його. Не можу виділити яскраві спогади з садка, розпорядок дня був звичайним, день у день: прийшли, гуляти, їсти, спати, гуляти, відпускають додому. За словами батьків, вперше зміг ходити в десять місяців, а коли мені було кілька років, я вже міг долати відстані в кілька кілометрів без проблем. Напевно, це круто. У дитинстві ніколи не цікавився книгами, більше волів дивитися мультики або грати в іграшки.

Школа

З першого по сьомий класи я вчився в школі № 125. З п'ятого по сьомий класи займався гандболом, програмуванням не цікавився, в іншому, як і читанням книг, а віддавав перевагу більше часу проводити на вулиці, зараз все навпаки. Один раз собі шию зламав (у першому класі, пробувши в школі три дні), але все зрослося. До яскравих спогадів можу віднести те, як влітку часто з друзями ходили на поля і крали з них кукурудзу або соняшник, ходили на ставки, а ввечері сиділи у дворі або ганяли у футбол. Такі предмети, як література і біологія не подобалися, тому я не старався в їх вивченні, а ось математика давалася легко. Після сьомого класу моя мати вирішила, що користі від мене буде не багато, якщо я залишуся в нашій школі. Тому з початку я вступив до Донецького Технічний Ліцей, а після у коледж, після перейменований в ліцей "Колеж". Як нам пояснили, його перейменували в ліцей "Колеж", тому що в Україні є школи, ліцеї тощо, а навчальних закладів, колежів, немає. До речі, я і припинив заняття гандболом, через те, що вступив до ціх навчальних закладів, так як було більше навантажень. Крім того, вчилися ще й по суботах, чого не було в рідній школі, і на дорогу витрачалося близько двох годин кожен день.

У школі більше тягнуло до математики, фізики, історії. Найкращі спогади про період навчання з першого по одинадцятий класи залишилися з колежу. У колежі групи були поділені на підгрупи (як в університет), тому в підгрупах було не багато людей, за п'ятнадцять — двадцять чоловік. Слід зазначити, хоч групи були розділені за спеціалізаціями, але, по суті, відмінність полягала в тому, що на одному з курсів ми здавали іспити за спеціальностю, наприклад, економічний клас, здавав іспит з економіки, клас з програмістами — програмування і т.д. Особисто я вчився в економічному класі. А в усьому іншому навчання було ідентично. До речі, кожен семестр здавали іспити з кількох предметів. Як на мене це була добра підготовка для навчання в університеті.

З викладачів хотів би відзначити викладачів історії, російської мови та літератури, біології, німецької мови (якого ми так і не вивчили) і математики.

Університет

З початку хотів поступити на спеціальність системне програмування (СП), але мене відрадили, і подумав що не вийде з мене програміста, подивився на листок з можливими спеціальностями, знайшов програмне забезпечення (ПО), почитав опис, що вчать якісь програми, пакети. Думаю, ну що ж робити, піду на неї. А коли прийшов, то дізнався що тут навчають програмістів, а на СП — железячників. Пощастило. До речі запас знань в програмуванні був не великим: насилу міг написати програму для сортування масиву. Так що, якщо чого і навчився, так це в університеті, ну ще й сам потім почав цікавитися, вивчати різні підходи у програмуванні, мови програмування про які не розповідали в університеті і тощо.

Першим враженням про університет було те, що до нас почали ставитися, як до дорослих людей. Викладачі звертаються на "Ви", надано достатньо свободи, а пізніше взагалі з'явилися предмети за вибором. В університеті було багато корисних курсів, хоча на мою особисту думку були моменти, коли хотілося сказати: "навіщо? що це таке? кому це розповідається?". Але можу сказати, що нам дали багаж знань, який якщо не зараз, то ще стане в нагоді в житті.

Найбільшу користь принесли предмети, пов'язані з моєю професією. Після того як здав держіспит на 5, вступив на магістратуру, спочатку був записаний на диплом до Костюкової, але після виявився у Башкова. Тема дипломної роботи "Методи і способи організації сховищ для розподілених інтерактивних систем віртуальної реальності". З даною темою я вже виступав на III Всеукраїнській науково-технологічній конференції студентів. В рамках мого виступу були розглянуті завдання і області застосування віртуальних світів, розбір організації сховищ на основі систем віртуальної реальності, зроблено висновки про актуальність досліджень способів організації сховищ для розподілених інтерактивних систем. Магістерська робота присвячена актуальній науковій задачі організації баз даних для систем віртуальної реальності, розробки методів вибірки даних, спрямованих на підвищення продуктивності сховищ даних в системах віртуальної реальності.

Плани на майбутнє

Найбільш важливі місця займають закінчення поточного семестру, написання магістерської роботи та успішний її захист, проходження переддипломної практики.

Паралельно планую продовжувати вивчення англійської мови, який в області IT-технологій просто незамінний. Так само, в планах продовження вивчення розробки дизайну сайтів, а в подальшому, і застосування отриманих знань на практиці.