Біографія
Дитинство
Я, Осипова Юлія Геннадіївна, народилася в День весняного Святого Миколая 22 травня 1990 в шахтарському місті Донецьку. В даний час проживаю з мамою Осипової Світланою Анатоліївною. Моя мама працює в центральній міській клінічній лікарні №3 інженером.
У самому юному віці я відвідувала дитячий садок Сонечко
і група моя теж називалася Сонечко
. Найпримітніше в цьому дитячому садку було те, що його
було видно з вікон нашого будинку. У кожного в дитинстві були добрі і злі вихователі. Так було й у нас: світленька – добра, темненька, навпаки, зла. Дитячий
садок я відвідувала всього сім місяців. За такий короткий час придбала багато друзів, з якими потім грала у дворі в різні ігри та незабаром пішла з деякими
з них в одну школу. Самим яскравим спогадом самого юного віку була поїздка в санаторій Моршин
, який знаходиться не далеко від м. Львова. Там було дуже
багато дітей різного віку та з різних міст Західної України. Вони теж перебували на санаторно-курортному лікування. З ними я грала, співала пісні, брала
участь в конкурсах і концертах, і з ними ж ходила на екскурсії, в ліс збирати шишки, бо грибів ще не було, та й літо було дуже сухе. У санаторій і назад
ми добиралися на поїзді – це було моє перше велика подорож. Пам’ятаю стукіт коліс, чай у склянках, який приносила провідниця і вона ж лаялася за те, що
я бігала по вагону верещала і плуталася під ногами.
Школа
У школу я пішла, як і всі нормальні діти у віці семи років в 1997 году. На той момент загальноосвітня середня школа №95 була однією з найбільш модних у нашому мікрорайоні,
з сильним педколективом на чолі з діректром Матіящуком. Мою першу вчительку звали Косолобова Світлана Миколаївна. Вона дуже хороша вчителька, про таких кажуть – від Бога.
Вона перетворювала все навчання в цікаву гру, в якій брали участь не тільки діти, а й батьки, яких запрошували не тільки на відкриті уроки, а й на поточні. Всі три роки навчання були суцільні свята.
Світлана Миколаївна влаштовувала конкурси, ігри, солодкі столи. А на канікулах ми відвідували Ботанічний сад, Ляльковий театр, цирк, кондитерську фабрику. Найцікавішим було відвідання хлібозаводу, в кінці екскурсії було чаювання з булками прямо з печі, і фабрики Вінтер
з виробництва морозива. З фабрики ми виїхали з чотирма великими ящиками морозива. У той час морозиво цієї фабрики було найсмачнішим!
Навчання в школі я поєднувала з навчанням у дитячій музичній школі №1 по класу фортапіано. В музичну школу мене віддали в шість років, яку успішно закінчила в 2001 році. Під час навчання в музичній школі брала участь в концертах,
виступая зі шкільним хором в обласній філармонії. У своїй загальноосвітній школі брала активну участь у шкільних заходах та олімпіадах. У восьмому класі, після перемоги в олімпіаді з математики, була нагороджена грамотою.
Після восьмого класу поступила в Донецький технічний колеж (зараз він називається Донецький ліцей Колеж
) і провчилася там три роки.
Вперше, саме там, дізналася що таке сессія. Кожну зиму ми здавали по чотири іспити. Ізюменкой колежу була англійський тиждень, тобто раз у рік у нас влаштовувалися концерти, змагання,
вивішувалися плакати – і все це було англійською мовою. У колежі викладають безліч талантлевих вчителів. Одним з них був Фролов Б.А. – Вчитель біології. Він переможець телевізійного шоу Найрозумніший
серед вчителів Україні та Росії.
Але самим – самим учителем був звичайно ж Пола В.Д. На уроках математики читав нам вірші, поеми власного твору. Ці три роки пройшли дуже швидко та весело.
Університет
Після закінчення колежу постало питання вибору вищого навчального закладу. Враховуючи здібності до точних наук, вибір вузу впав на ДонНТУ, тому що він є найсильнішим технічним вузом у нас в місті. Через інтересу до комп’ютерів вибрала спеціальність – комп’ютерні технології. На першому курсі інституту наша група обрала мене старостою, а згодом і членом самоврядування факультету. В даний час також є членом оргкомітету з організації міжнародної наукової конференції. У 2011 році отримала диплом бакалавра і вирішила пуступать на магістратуру. Весь період вступу (майже все літо) хвилювалася: поступлю, не поступлю, як у 2007 році перед першим курсом. Після всіх хвилювань уже визначилась з науковим керівником та темою. Вибір ліг на доцента нашої кафедри Фонотова Анастаса Михайловича. Чому? Тому що мені його предмети дуже сподобалися, точніше сказати його пояснення - зрозумілі та прості. Що стосується теми, то мене зацікавили інтелектуальні методи Data Mining.
Вчитися цікаво, але дуже важко. Найцікавішим було вивчення предмета шифрування і дешифрування різної інформації. Нагадувало шкільні роки і пустощі. У школі у нас з подружкою своя була система шифрування тексту: це були спеціальні знаки,
кожен з яких означав певну букву. Так в записках на уроках ми могли обговорити все, аж до вподобаного хлопчика. Окрім навчання тут проводяться цікаві заходи, як серед груп, так і серед факультетів. Серед факультетів – це КВН, футбол (серед викладачів і студентів), Дебют першокурсників (особливо вражаюче видовище).
На нашому факультеті влаштовують Міс факультета
, тому що на нашому факультеті дуже мало дівчат, але всі вони красуні. На моїй кафедрі всі викладачі дуже цікаві та розумні люди. Вони люблять свою справу, свої предмети і нас – своїх студентів.
Плани на майбутнє
Планів на майбутнє дуже багато. Серед них можна виділити три основних: по-перше – продовження волонтерства в Дебат Центрі, по-друге – влаштування на хорошу, цікаву і високооплачувану роботу і в-третє – створення власної сім’ї.