ДонНТУ   Портал магістрів

Пугач Олексій Олександрович

Физико-металургійний Факультет (ФМФ)

Кафедра обробки металів тиском

Спеціальність Обробка металів тиском

Вдосконалення методів визначення напруги течії металу при гарячій пластичній деформації

Науковий керівник: д.т. н., проф. Яковченко Олександр Васильович

Резюме Біографія Реферат

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Вступ
• 1. Актуальність теми
• 2. Мета і задачі дослідження
• 3. Розробка методу визначення констант емпіричних формул розрахунку напруги течії металу
• 3.1 Забезпечення високої точності визначення G залежно від e, U, T на базі кривих зміцнення
• 3.2 Науково обґрунтований вибір найбільш раціональних точок в області зміни чинників e, U, T для визначення відповідних значень G
• 4. Результати роботи
• Висновки
• Перелік посилань

Вступ

Нині в технічній літературі, є великі експериментальні дані про залежність напруги течії металу G від міри деформації e, швидкості деформації U і температури T, представлені у вигляді кривих зміцнення. У ряді випадків, у тому числі і при розробці комп'ютерних програм виникає необхідність в розробці емпіричних формул, які потрібні для розрахунку напруги течії металу G.

1. Актуальність теми

Актуальним завданням є отримання емпіричних формул розрахунку напруги течії металу для конструкційних, інструментальних і нержавіючих сталей на основі наявної експериментальної пластометричної інформації.

2. Мета і задачі дослідження

Метою роботи є розробка методу визначення констант емпіричних формул для розрахунку напруги течії металу для конструкційних, інструментальних і нержавіючих сталей на основі наявної експериментальної пластометричної інформації.

Після вибору виду емпіричної формули вимагається визначити константи, що входять в неї, на основі наявної експериментальної інформації по кривих зміцнення. При цьому є два актуальні завдання:

1. Забезпечити високу точність визначення G залежно від e, U, T на базі кривих зміцнення;
2. Виконати науково обґрунтований вибір найбільш раціональних точок в області зміни чинників e, U, T для визначення відповідних значень G.

3. Розробка методу визначення констант емпіричних формул розрахунку напруги течії металу

3.1 Забезпечення високої точності визначення G залежно від e, U, T на базі кривих зміцнення

Для вирішення першого завдання доцільно розробити комп'ютерну програму визначення значень G шляхом сплайн - інтерполяції експериментальної інформації [2], [3].

Оскільки експериментальна інформація може бути представлена в різному виді, розроблено декілька вікон представлення експериментальної інформації (рис. 1-3).

Визначення величин G залежно від довільних значень e, U, T запропоновано виконувати таким чином. На першому етапі у вікно комп'ютерної програми заносяться відскановані криві зміцнення. Задаються початкові дані (рис. 1-3).

Після того, як задана уся необхідна початкова інформація необхідно визначити значення координат вузлових точок на осях графіків в одиницях растрового зображення.

У вікні програми (рис. 4) для усіх вузлових точок координатних осей ставляться у відповідність значення G і e в одиницях, вказаних на координатних осях, а також в одиницях растрового зображення, які визначаються програмно. Виконується графічна візуалізація побудованих ліній, яка потрібна для забезпечення максимально точного збігу побудованою іншим кольором сітки з початковою координатною сіткою. У вікні програми (рис. 4) для усіх вузлових точок координатних осей ставляться у відповідність значення G і e в одиницях, вказаних на координатних осях, а також в одиницях растрового зображення, які визначаються програмно. Виконується графічна візуалізація побудованих ліній, яка потрібна для забезпечення максимально точного збігу побудованою іншим кольором сітки з початковою координатною сіткою.

На основі отриманої інформації для будь-якої точки, що лежить на графіці, можна визначити абсцису і ординату в растрових одиницях, а потім розрахувати їх в одиницях, вказаних на координатних осях. Програма обчислює значення напруги течії металу G(e, U, T) і заносить їх таблицю.

Виконується покрокова зміна значення чинників e, U, T, набутих значень напруги течії металу заносяться в таблицю. Необхідно повністю заповнити таблицю експериментальних значень.

Обробляються усі криві зміцнення, в усьому діапазоні зміни чинників e, U, T.

Далі виконується сплайн-інтерполяція отриманої інформації і побудова сплайн - кривих у вікні програми (рис. 5). Якщо хід початкової кривої зміцнення досить складний, наприклад, є перегини і сплайн - крива недостатньо точно лягає на початкову криву, то можна збільшити число точок і добитися повного збігу інтерполяційної кривої і початкового.

У таблиці. 1 представлена експериментальна цифрова інформація по кривих зміцнення в усьому діапазоні зміни чинників e, U, T.

Таблиця 1 - Експериментальна цифрова інформація по кривих зміцнення

Ступінь деформації	5	10	15	20	25	30	35	40	45	50
T=900, U=0,5	7.933	8.828	9.586	10.207	10.793	11.207	11.517	11.655	11.724	11.690
T=900,U=5	10.400	11.511	12.489	13.333	14.087	14.783	15.391	15.826	16.261	16.609
T=900,U=50	13.333	15.373	17.098	18.588	19.843	21.067	21.981	22.743	23.352	23.810
T=1000,U=0,5	5.546	6.319	6.891	7.395	7.798	8.103	8.345	8.483	8.586	8.552
T=1000,U=5	7.565	8.609	9.435	10.178	10.800	11.378	11.867	12.267	12.489	12.667
T=1000,U=50	10.231	12.000	13.490	14.824	16.000	17.020	17.882	18.431	18.980	19.216
T=1100,U=0,5	3.322	3.966	4.471	4.908	5.210	5.445	5.613	5.748	5.782	5.782
T=1100,U=5	5.455	6.304	7.043	7.609	8.130	8.565	8.913	9.217	9.391	9.478
T=1100,U=50	8.154	9.615	10.769	11.769	12.549	13.255	13.725	14.039	14.275	14.353
T=1200,U=0,5	2.034	2.542	2.983	3.322	3.593	3.831	3.966	4.034	4.000	3.932
T=1200,U=5	4.045	4.591	5.136	5.591	5.955	6.217	6.391	6.522	6.565	6.478
T=1200,U=50	6.000	7.154	8.077	8.846	9.308	9.692	10.000	10.154	10.154	9.923

Розроблено вікно програми (рис. 6) що дозволяє визначити значення напруги течії металу при фіксованих значеннях e, U, T.

Вказані величини розраховують в наступній послідовності:

На першому етапі виконується сплайн-інтерполяція початкової інформації на основі поліномів третьої міри.

На наступному етапі при e=e* розраховується перший масив G при заданих в початковій інформації значеннях чинників U і T. Результати розрахунків відображуються в таблиці, розташованій у верхній частині вікна. Після виконання сплайн-інтерполяції отриманих даних додатково задається величина U=U* і розраховується другий масив G при заданих в початковій інформації значеннях чинника T. Результати розрахунків відображуються в іншій таблиці, розташованій нижче.

На завершальному етапі виконується інтерполяція отриманих даних і розраховується шукана величина G при T=T*.

3.2 Науково обґрунтований вибір найбільш раціональних точок в області зміни чинників e, U, T для визначення відповідних значень G

Для вирішення другого завдання, запропоновано застосувати метод планованого розрахункового експерименту [5]. Розроблено вікно програми (см. рис. 7) де в таблицю, розташовану в його верхній частині, передаються межі зміни чинників e, U, T. У цьому ж вікні формується таблиця кодових і натуральних значень чинників. Відповідно до теорії планованого експерименту, план-матриця для 3-х чинників e, U, T завжди містить 15 рядків для визначення величин G. Планований експеримент, охоплює усю область зміни чинників e, U, T і визначає найбільш раціональні точки для визначення величин G на основі експериментальної інформації. Причому це науково-обґрунтований теорією планованого експерименту мінімум дослідів.

Для сталі 15СХНД представлені значення напруги течії металу Gэксп, отримані шляхом сплайн-інтерполяції кривих зміцнення. По запропонованому в роботі методу знайдені константи що входять у формулу проф. В. И. Зюзина [1], і на їх основі виконаний розрахунок величин Gр. Значення констант представлені в правій частині вікна, розрахували по методу найменших квадратів. Знайдено також середнє відносне відхилення розрахункових значень Gр, від відповідних експериментальних значень Gэксп, рівне 2,5%.

4. Результати роботи

З використанням запропонованого методу визначення констант емпіричних формул розрахунку напруги течії металу і розробленої комп'ютерної програми був виконаний розрахунок констант у формулу В. И. Зюзина [1] для 36 марок сталей. Середня відносна помилка апроксимації експериментальної інформації для усіх марок сталей по формулі проф. Зюзина [1] склала 4,7%. Константи представлені в таблиці.2.

Таблица 2 - Константи входять у формулу проф. В. И. Зюзина

Марка сталі	A , МПа	n1	n2	n3	Похибка, %
У8,[6],стр.156, рис.107	1821	0,233	0,196	0,00294	2,2
У12А,[6],стр.159, рис.111	1447,9	0,24025	0,15444	0,0024765	8,3
У12А,[7],стр.83, рис.33	5951,3	0,18979	-0,15356	0,003304	10
X17H2,[6],стр.200, рис.164	6453,8	0,25152	0,06584	0,003656	3,2
Х12,[6],стр.185, рис.139	2882,3	0,22104	0,0765	0,0025331	3,1
ХВГ,[6],стр.137, рис.79	3472,5	0,25561	0,13761	0,0029445	4,2
ХВГ,[7],стр.85, рис.35	4279,3	0,28837	0,13308	0,0030085	5,1
Р18,[6],стр.168, рис128	4834,5	0,1629	0,0675	0,0030983	5,1
Р18,[6],стр.169, рис.130	3118,4	0,20879	0,12924	0,0028369	2,1
Cт3,[6],стр.101, рис.22	1846,1	0,23057	0,1521	0,0028402	2,3
Сталь 45,[6],стр.105, рис.28	1935,6	0,27336	0,17505	0,0028004	16,4
Сталь 45,[6],стр.105, рис.29	1733,1	0,23969	0,14375	0,0027614	3,1
Сталь 55,[6],стр.108, рис.37	2250,6	0,23481	0,15406	0,0029966	2
12ХН3А,[6],стр.146, рис.97	1955,2	0,24089	0,13244	0,0027751	2,6
14ГН, [6],стр.119, рис.49	2055,7	0,24508	0,15734	0,0028744	2,5
15СХНД,[6],стр.133, рис.71	1871,5	0,25049	0,16055	0,002806	2,5
18ХНВА,[6],стр.137, рис.80	3126,2	0,29523	0,10937	0,0027974	3,9
18ХНВА,[7],стр.87, рис.37	12113,6	0,25072	-0,11248	0,003671	11,5
40X,[6],стр.122, рис.52	2183,9	0,24376	0,14499	0,0029576	3,5
60C2,[6],стр.161, рис.114	2174,9	0,20983	0,15854	0,0028432	2,7
60С2,[6],стр.161, рис.113	3546,3	0,21555	0,08984	0,0032892	3,8
60С2[7],стр.84, рис.34	4148,2	0,247	0,07593	0,0032819	3,5
ШХ15,[6],стр.163, рис.118	1855,2	0,21926	0,15687	0,0028206	2,7
2Х18Н9,[7],стр.89, рис.39	2365,2	0,2643	0,11194	0,0022885	4,1
4Х13,[7],стр.86, рис. 36	2146,6	0,25424	0,07646	0,001976	4,3
10Х17Н13М2Т,[6],стр.219,рис.192	7018,7	0,27233	0,03964	0,0030591	6
10Х17Н13М2Т,[6],стр.221,рис.195	2685	0,23885	0,14783	0,0027323	1,9
12X13,[6],стр.186, рис.141	11889,9	0,29699	0,08867	0,0041241	6,6
12X13,[6],стр.187, рис.142	3491,1	0,25718	0,16121	0,0031423	4,6
12Х18Н9Т,[6],стр.207, рис.177	2394,2	0,25237	0,07633	0,0025765	2,8
12Х18Н9Т,[6],стр.211, рис.181	4234.0	0,25968	0,07041	0,0026974	4,7
20Х23H18,[6],стр.223, рис.199	9230,2	0,26303	0,09778	0,0036406	8
40Х13,[6],стр.190, рис.149	5602,1	0,24724	0,06111	0,0035183	3,2
40Х13,[6],стр.191, рис.150	3394,2	0,20741	0,10326	0,0028074	4,5
Х18Н9Т,[7],стр.88, рис.38	4017,1	0,21782	0,1013	0,0029308	5,2
Х18Н25С2,[6],стр.225, рис.202	6969,8	0,17122	0,05129	0,0032477	6,2

Виконаний розрахунок констант що входять в поліном другої міри [4]. Середня відносна помилка апроксимації експериментальної інформації для усіх марок сталей по формулі 5,2%. Константи представлені в таблиці.3.

Таблица 3 -Константи входять в поліном другої міри

Марка сталі	a0	a1	a2	a3	a4	a5	a6	a7	a8	a9	a10	Похибка, %
У8,[6],стр.156,рис.107	971,79	-117,73	-0,019373	0,000681	380,1	3,523	-1,6063	6,732	-0,23269	-0,0016206	-0,0047786	4,7
У12А,[6],стр.159,рис.111	1013,38	-179,65	-0,002575	0,000684	299,47	1,204	-1,6464	5,664	-0,10009	-0,000287	-0,0047221	6,4
У12А,[7],стр.83,рис.33	361,11	-1934,6	0,005728	-0,000002	867,6	-1,794	-0,281	-0,152	-0,03788	0,0005897	-0,0006526	15,2
X17H2,[6],стр.200,рис.164	911,22	-530,42	-0,012062	0,000517	781,26	2,203	-1,3648	3,733	-0,4002	-0,0011977	-0,0025991	3,2
Х12,[6],стр.185,рис.139	2361,99	-68,81	-0,004431	0,001669	667,65	0,363	-3,9161	1,992	-0,41832	0,0005091	-0,0014959	5,4
ХВГ,[6],стр.137,рис.79	2957,95	-200,75	-0,006177	0,002298	1053,76	1,68	-5,1827	0,049	-0,73653	-0,0003474	0,0005761	9,8
ХВГ,[7],стр.85,рис.35	3227,27	-241,81	-0,005607	0,002511	1264,07	1,39	-5,6576	1,562	-0,90406	-0,0002568	-0,0001453	8,8
Р18,[6],стр.168,рис128	1536,33	-390,54	-0,062706	0,000919	431,37	13,648	-2,3422	18,893	-0,1389	-0,008926	-0,0095226	0,8
Р18,[6],стр.169,рис.130	1206,42	-195,12	-0,029542	0,000717	695,37	3,677	-1,8295	3,776	-0,42954	-0,0010825	-0,0025322	4,4
Cт3,[6],стр.101,рис.22	806,16	-135,6	-0,016365	0,000508	397,36	2,382	-1,2601	4,098	-0,23401	-0,0008692	-0,0026443	4,8
Сталь 45,[6],стр.105,рис.28	783,58	-437,71	-0,001826	0,000479	757,46	1,718	-1,2327	-0,43	-0,39957	-0,0007308	0,0010493	8,8
Сталь 45,[6],стр.105,рис.29	758,1	-246,46	-0,012169	0,000474	482,88	1,559	-1,1833	4,413	-0,26031	-0,0002575	-0,003208	4,4
Сталь 55,[6],стр.108,рис.37	920,66	-132,88	-0,017421	0,000594	396,35	2,677	-1,4614	5,093	-0,22086	-0,0009506	-0,0039443	4,5
12ХН3А,[6],стр.146,рис.97	623,28	-368,64	-0,014707	0,000359	549,81	3,176	-0,9344	3,492	-0,2631	-0,001618	-0,0024437	4,3
14ГН, [6],стр.119,рис.49	844,26	-117	-0,016021	0,000527	415,08	2,279	-1,3167	5,675	-0,24186	-0,0006316	-0,0043089	4,4
15СХНД,[6],стр.133,рис.71	773,95	-129,56	-0,015768	0,000473	403,76	1,869	-1,1936	6,883	-0,22978	-0,0003161	-0,0052415	4,9
18ХНВА,[6],стр.137,рис.80	2026,1	-427,65	-0,004213	0,001479	615,59	1,419	-3,4401	2,681	-0,23134	-0,0004947	-0,0017936	8,7
18ХНВА,[7],стр.87,рис.37	1063,21	-1728,48	0,003461	0,000568	1230,83	-1,526	-1,5319	3,135	-0,39259	0,0005711	-0,003358	8,9
40X,[6],стр.122,рис.52	647,31	-130,87	-0,018208	0,00036	316,75	3,606	-0,951	4,513	-0,15923	-0,0020224	-0,002841	5,1
60C2,[6],стр.161,рис.114	869,3	-125,3	-0,018206	0,000502	395,81	2,751	-1,301	6,733	-0,22807	-0,0008681	-0,004979	4,1
60С2,[6],стр.161,рис.113	1766,6	-153,81	-0,002393	0,001276	371,41	0,979	-2,977	1,123	-0,19894	-0,0003961	-0,0006674	4,8
60С2[7],стр.84,рис.34	1572,59	-298,19	-0,001933	0,001123	575,59	1,033	-2,6333	1,637	-0,30368	-0,0005012	-0,0012188	3,7
ШХ15,[6],стр.163,рис.118	792,46	-162,11	-0,012802	0,000487	316,46	2,319	-1,2236	9,614	-0,14116	-0,0008038	-0,007971	4,2
2Х18Н9,[7],стр.89,рис.39	2521,91	-369,18	-0,005893	0,001792	591,16	1,294	-4,2186	0,179	-0,15333	0,0000523	0,0001038	8,7
4Х13,[7],стр.86, рис. 36	2755,96	-749,54	-0,003478	0,002081	1061,77	0,094	-4,7245	6,823	-0,48056	0,0006962	-0,0054642	4,1
10Х17Н13М2Т,[6],стр.219,рис.192	735,59	-506,13	-0,002576	0,00015	1236,58	1,735	-0,7566	-1,965	-0,69106	-0,0010672	0,0022645	3,3
10Х17Н13М2Т,[6],стр.221,рис.195	1257,16	-184,28	-0,02875	0,000791	605,52	3,023	-1,9635	8,573	-0,35592	-0,0005825	-0,0061543	4,4
12X13,[6],стр.186,рис.141	1727,97	-515,86	-0,066632	0,001244	627,32	24,993	-2,9165	21,584	-0,27793	-0,020722	-0,0080364	2
12X13,[6],стр.187,рис.142	1138,39	-163,12	-0,025339	0,00067	483,53	1,799	-1,7426	9,773	-0,2348	0,0006653	-0,0086492	4,3
12Х18Н9Т,[6],стр.207,рис.177	1003,69	-615,22	-0,012176	0,000658	884,41	3,44	-1,6001	-3,65	-0,42473	-0,0020676	0,0036643	3,3
12Х18Н9Т,[6],стр.211,рис.181	1889,19	-532,68	-0,003032	0,00121	921,48	1,179	-2,9902	1,919	-0,40154	-0,0003034	-0,0013529	4,6
20Х23H18,[6],стр.223,рис.199	2986,63	-426,26	-0,156398	0,002202	725,38	-7,246	-5,1001	60,347	-0,38106	0,0102688	-0,0389154	2,3
40Х13,[6],стр.190,рис.149	857,42	-544,18	-0,009708	0,000482	812,35	2,432	-1,2781	0,584	-0,41586	-0,0014521	-0,0001192	3,7
40Х13,[6],стр.191,рис.150	2052,57	-393,28	-0,003381	0,001418	575,52	2,26	-3,3689	0,74	-0,25155	-0,0012538	0,0000705	5,7
Х18Н9Т,[7],стр.88,рис.38	1919,82	-408,98	-0,003145	0,001285	616,15	2,574	-3,1008	-0,57	-0,28577	-0,0015789	0,0014448	5,2
Х18Н25С2,[6],стр.225,рис.202	1810,36	-639,99	0,100446	0,001078	1257,14	2,269	-2,7517	-70,439	-0,80171	0,0000092	0,0761921	0,9

Виконаний аналіз точності "самодостатніх" методів проф. Ніколаева В.А. [8] і методу проф. Андреюка Л.В.[9].

Планований експеримент, що включає 15 розрахунків величин G, охоплює усю область зміни чинників e, U, T і визначає найбільш раціональні точки для зіставлення експериментальних і розрахункових значень G [5].

Розрахунки, виконані для 27 марок сталей. Встановлено, що середня відносна погрішність методу Ніколаева В.А. [8] склала 14,5% (максимальна відносна погрішність (для сталі Р18, см таб.4) рівна 32,3%). Середня відносна погрішність по методу Андреюка Л.В. та ін. [9] склала 21,2% (максимальна відносна погрішність (для сталі Р18, см таб.4) рівна 67%). В процесі виконання розрахунків для розглянутих марок сталей були визначені ряд констант, що входять в розрахункові формули методів, які представлені в таблиці 4.

Таблица 4 - Константи, що входять в метод Ніколаева В.А.. і метод Андреюка Л.В.

Марка сталі [6]	Межі зміни факторів		Метод Ніколаева В.А.		Метод Андреюка Л.В.
	e	U, с-1	G0, МПа	Похибка, %	N	A	B	C	Похибка, %
Cт3, стр.101, рис.22	0,05-0,5	0,5-50	88,353	6,56	74,777	0,134	0,186	-2,957	4,97
Сталь 45, стр.105, рис.28	0,05-0,5	0,05-150	91,313	18,2	75,195	0,148	0,186	-3,369	18,39
Сталь 45, стр.105, рис.29	0,05-0,4	0,5-50	88,353	5,35	74,691	0,144	0,193	-3,003	7,83
Сталь 55, стр.108, рис.37	0,05-0,5	0,5-50	90,46	7,56	75,783	0,143	0,199	-2,977	4,34
12ХН3А, стр.146, рис.97	0,05-0,4	0,5-50	104,924	12,19	100,273	0,116	0,185	-2,806	24,95
14ГН, стр.119, рис.49	0,05-0,5	0,5-50	98,928	6,23	90,933	0,124	0,19	-3,065	13,19
15СХНД, стр.133, рис.71	0,05-0,5	0,5-50	98,274	7,54	86,713	0,117	0,185	-2,943	10,04
18ХНВА, стр.137, рис.80	0,05-0,45	0,05-150	111,419	14,52	100,72	0,119	0,206	-2,954	8,9
40X, стр.122, рис.52	0,05-0,5	0,5-50	97,992	9,86	88,577	0,136	0,208	-3,125	21,05
60C2, стр.161, рис.114	0,05-0,5	0,5-50	101,825	12	76,032	0,149	0,207	-3,166	12,54
60С2, стр.161, рис.113	0,05-0,5	0,05-150	100,711	9,57	72,959	0,154	0,203	-3,211	12,45
ШХ15, стр.163, рис.118	0,05-0,5	0,5-50	100,05	7,78	94,082	0,152	0,202	-3,173	26,87
У8, стр.156, рис.107	0,05-0,5	0,5-50	91,769	10,05	77,8	0,15	0,198	-2,992	12,47
У12А, стр.159, рис.111	0,05-0,4	0,05-150	91,542	11,49	80,509	0,158	0,173	-2,987	10,94
X17H2, стр.200, рис.164	0,05-0,4	0,5-50	112,357	12,52	123,742	0,116	0,118	-3,597	38,14
Х12, стр.185, рис.139	0,05-0,4	0,05-150	111,227	30,03	140,38	0,148	0,144	-3,711	21,88
ХВГ, стр.137, рис.79	0,05-0,5	0,05-150	104,619	28,97	82,604	0,157	0,222	-3,432	22,17
Р18, стр.168, рис128	0,05-0,5	0,05-7,5	114,492	32,32	195,135	0,151	0,117	-3,985	29,89
Р18, стр.169, рис.130	0,05-0,5	0,5-50	115,059	23,7	210,405	0,122	0,076	-2,409	66,96
10Х17Н13М2Т, стр.219,рис.192	0,05-0,5	0,05-150	158,669	13,91	179,823	0,103	0,107	-3,14	17,7
10Х17Н13М2Т, стр.221,рис.195	0,05-0,5	0,5-50	139,018	7,96	168,776	0,097	0,09	-2,716	28,5
12X13, стр.186, рис.141	0,05-0,4	0,05-7,5	111,212	17,79	126,52	0,116	0,161	-3,681	22,32
12X13, стр.187, рис.142	0,05-0,5	0,5-50	111,389	10,54	126,11	0,11	0,162	-3,657	15,74
12Х18Н9Т, стр.207, рис.177	0,05-0,4	0,5-50	123,604	3,69	179,336	0,078	0,142	-3,226	55,16
12Х18Н9Т, стр.211, рис.181	0,05-0,5	0,05-150	127,422	30,01	185,08	0,066	0,121	-3,344	11,56
40Х13, стр.190, рис.149	0,05-0,4	0,5-50	111,214	11,54	124,682	0,127	0,178	-3,713	44,75
40Х13, стр.191, рис.150	0,05-0,4	0,05-150	111,253	29,53	126,592	0,127	0,18	-3,72	9,39

Висновки.

Рішення вказаних вище завдань дає метод визначення констант емпіричних формул для розрахунку напруги течії металу G.

Розробка нового методу на базі планованого експерименту і комп'ютерної програми, дозволили на основі експериментальної пластометричної інформації по кривих зміцнення визначити константи напруга течії металу, що входить у формули розрахунку, залежно від e, U, T. Отримано більше 120 нових формул для розрахунку напруги течії металу конструкційних, інструментальних і нержавіючих сталей.

Список источников

1. Целиков А.И. Теория прокатки: Справочник / А.И. Целиков, А.Д. Томленов, В.И. Зюзин, А.В. Третьяков, Г.С. Никитин. - М.: Металлургия, 1982. - 335с.
2. Яковченко А.В. Определение напряжения течения металла с учетом истории процесса нагружения на основе уравнения А.Надаи/ А.В.Яковчеко, Н.И.Ивлева, А.А.Пугач// Наукові праці ДонНТУ. Металургія, 2011.-Вип.12(177). - С.181 - 193.
3. Яковченко А.В. Анализ точности известных методов расчета напряжения течения металла в зависимости от химического состава стали / А.В. Яковченко, А.А. Пугач, Н.И. Ивлева // Вісник Приазовського державного технічного університету. Сер.: Технічні науки: Зб. наук. праць. – Маріуполь: ДВНЗ «Приазов. держ. техн. ун-т», 2011. - Вип.2(23). - С. 69 - 80.
4. Данилов А.В. Анализ и усовершенствование методов расчета напряжения течения металла в процессах горячей пластической деформации. Металлургия и обработка металлов (выпуск 12) / Материалы научно-исследовательских работ студентов и молодых ученых физико-металлургического факультета ДонНТУ. – Донецк: ДонНТУ, 2009. – С. 42,43.
5. Винарский, М.С. Планирование эксперимента в технологических исследованиях : учеб. пособие / М.С. Винарский, М.В Лурье. – К.: Техника, 1975. – 168 с.
6. Полухин П.И. Сопротивление пластической деформации металлов и сплавов: Справочник / П.И. Полухин, Г.Я. Гун, А.М. Галкин. – М.: Металлургия, 1983. - 352с.
7. Примение теории ползучести при обработке металлов давлением. Поздеев А.А., Тарновский В.И., Еремеев В.И., Баакашвили В.С. Изд-во «Металлургия», 1973, 192с.
8. Николаев В.А. Теория прокатки: Монография. - Запорожье: Издательство Запорожской государственной инженерной академии, 2007. - 228с.
9. Андреюк Л.В. Аналитическая зависи¬мость сопротивления деформации сталей и сплавов от их химического состава / Л.В. Андреюк, Г.Г. Тюленев, Б.С. Прицкер // Сталь. – 1972. – № 6. – C. 522, 523.