Біографія

Я, Скрипник Роман Сергійович, народився 1990 року в місті Харцизьк. Мої батьки: батько - Скрипник Сергій Миколайович - електромантер на ВАТ «Силур», мати Скрипник Тетяна Миколаївна продавець-косультант в супермаркеті «Сільпо»

Дитинство

З раннього віку був самостійною дитиною, за будь-яку справу намагався братися сам і з великим ентузіазмом. Крім цього, був товариським і допитливим, «жертвами» цих якостей ставали всі навколишні без винятку. Після того, як потрапив в дитячий сад, почали формуватися задатки мого майбутнього лідерського характеру, які я розвиваю і до цього дня. Так само любив виступати перед публікою, бути в центрі уваги.

Школа

В школу, як і більшість дітей, пішов з семи років. За перші роки навчання особливих успіхів у навчанні не спостерігалося. Єдиний предмет, який мені давався з легкістю - була математика. Інші дисципліни були мені малоцікаві. Однак, починаючи з 6-ого класу, відчув тягу до навчання і з тих пір я став кращим учнем у класі не тільки з точних предметів, а й по таким природним наукам, як біологія, географія, хімія та ін. Відвідував міські олімпіади з більшості предметів, займав призові місця.

А от гуманітарні науки давалися мені значно важче, саме тому школу не вдалося закінчити з відзнакою, підвели російську та українську мови.

Паралельно з успіхами в навчанні почав займатися спортом. Перепробував все: легку атлетику, футбол, баскетбол і все виходило начебто непогано, але свій вибір я зупинив на боксі. Серйозно займався боксом аж до закінчення школи. І хоч великих висот в даному виді спорту досягти не вдалося, вдячний своєму тренеру Соколову Дмитру Вікторовичу, який навчив мене завзятості, навчив вірити в свої сили і йти в обраному справі до кінця. Саме завдяки рисам характеру придбаним в спортивному залі мені вдається легко справлятися з усіма життєвими труднощами.

Університет

Студентом ДонНТУ я практично став, ще навчаючись в школі.

Хороші знання в області математики допомогли мені набрати найбільшу кількість балів з цього предмету серед усіх абітурієнтів, що поступають на мою спеціальність. За результатами рейтингу я був зарахований на спеціальність обробки металів тиском. Багато в чому на вибір даного ВУЗу та спеціальності вплинула моя сестра, яка ще до мого вступу закінчила ДонНТУ за фахом ІММ. Чи не разу не пошкодував про те, що колись прислухався до її раді.

В університеті все було інакше, безліч нових знайомств, життя в гуртожитку, нові предмети і більш серйозні вимоги пред'являються викладачам. Дещо виходило дуже просто, але іноді виникали труднощі, перед якими я все ж ніколи не зупинявся. Завдяки цьому з навчанням за весь час навчання серйозних проблем не виникало, всі предмети здавав на оцінки «відмінно» і «добре». І до закінчення четвертого курсу у мене з'явилися реальні шанси для вступу в магістратуру. Хороша здача державного іспиту ще більше наблизила мене до цієї мети і, в підсумку, я був зарахований до групи магістрів, в якій зараз продовжую навчання.

Час навчання в університеті стало для мене найбільш цінним, я навчився бути більш самостійним, навчився приймати важливі рішення і відповідати за них, у мене з'явилося багато нових друзів, захоплень і плани на майбутнє.

Плани на майбутнє

Мої плани на майбутнє - це, в першу чергу, успішне закінчення магістратури, а в подальшому не менш успішна реалізація себе в роботі.
Головне - ніколи не зупинятися і завжди прагне до саморозвитку і «підкорення нових вершин».