ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

З кожним новим роком все гостріше постають такі проблеми як пошук ресурсів, підвищення рентабельності бізнесу, інвестицій, що дозволяють компанії розвиватися і виходити на нові, більш високі рівні.

Одним з головних факторів конкурентоспроможності підприємства в сучасних економічних умовах є інтелектуальний капітал (ІК), який сприяє ефективному використанню усіх ресурсів організації: трудових, матеріальних, фінансових. Складність аналізу інтелектуального капіталу полягає в тому, що матеріальні активи окремо від нематеріальних не можуть забезпечити ефективне та якісне функціонування компанії, а її добробут, існування та досягнення місії багато в чому залежить від рівня її внутрішніх інтелектуальних здібностей.

Компоненти ІК взаємодіють між собою: знання та навички працівників відображаються в процесі роботи з партнерами, а встановлені з ними стійкі зв’язки впливають на довгостроковість відносин з клієнтами, що в свою чергу створює нормативні бази, інформаційні портали, допомагає працівникам накопичувати досвід.

Міжнародний досвід свідчить, що серед найбільш успішних і динамічних організацій перші місця займають ті, хто розробив та впровадив систему ефективного управління ІК, серед них "IBM", "Siemens", "Word Bank Group", "Ford Motor Company" та інші.

1. Актуальність теми

Розвиток та висока конкурентоспроможність українських підприємств як на вітчизняному ринку, так і на зарубіжних ринках, можливі лише за умови ефективного використання інтелектуальних ресурсів.

Проблема управління ІК, як стратегічним ресурсом організації є недостатньо дослідженою у вітчизняній практиці. Інтеграція України до Європейського Союзу вимагає розробки та впровадження інструментарію управління ІК.

Актуальність теми дослідження полягає в пошуку системи управління інтелектуальним капіталом, спрямованої на отримання максимального прибутку та ефективності використання ресурсів підприємства.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Метою дослідження є розробка системи управління ІК, спрямованої на максимізацію прибутку підприємства, та впровадження її у вітчизняну практику. Для досягнення поставленої мети використано методи спостереження, економічного аналізу та синтезу, системного аналізу.

Основні задачі дослідження:

  1. Аналіз сутності компонентів ІК, їх місця та ролі у загальній структурі активів підприємств.
  2. Визначення значення управління персоналом в формуванні ІК.
  3. Аналіз зарубіжного досвіду управління ІК та можливості впровадження його у вітчизняну практику.
  4. Дослідження процесу управління ІК.
  5. Вартісна оцінка компонентів ІК.
  6. Розробка ефективної системи управляння ІК для вітчизняного підприємства.

Об'єкт дослідження :інтелектуальний капітал.

Предмет дослідження: розробка ефективної системи управління ІК вітчизняного підприємства.

В рамках магістерської роботи планується отримання актуальних наукових результатів за наступними напрямками:

  1. Можливість вартісної оцінки компонентів ІК підприєпства.
  2. Розробка ефективної системи управляння ІК підприємства, спрямованої на максимізацію прибутку.

3. Огляд досліджень та розробок

Ефективне управління ІК є одним з найбільш дискусійним питанням у сучасній економіці. На даному етапі не розроблено однієї конкретної систему управління ІК, яка б враховувала всі аспекти функціонування підприємства та особливості компонентів ІК.

3.1 Огляд міжнародних джерел

Серед західних дослідників проблем ІК доцільно виділити Р.Солоу, П.Ромера, П.Салівана, Т.Стюарта, Е.Брукінг, у роботах яких було обґрунтовано економічний вплив технологічних змін, розроблено модель ендогенного науково - технічного розвитку, сформульовано теорії унікальних конкурентних переваг та управління інтелектуальними активами, виділено життєвий цикл ін телектуальних активів тощо [ 1, 2, 3, 4, 5, 6 ]. В зарубіжній літературі представлено різні підходи до визначення поняття "інтелектуальний капітал". Б.Мільнер зазначає: "Під інтелектуальним капіталом розуміють сукупність інтелектуальних активів, до яких можуть бути віднесені: 1) ринкові активи; 2) інтелектуальна власність як актив (патент, авторські права, торгові марки товарів і послуг, ноу-хау тощо); 3) людські активи (сукупність колективних знань співробітників підприємства, їхніх творчих здібностей, лідерських якостей тощо); 4) інфраструктурні активи (технології, методи і процеси, які роблять можливою роботу підприємства)" [7]. Ю.В.Гава ототожнює інтелектуальний капітал з особистим ресурсом, з інтелектуальним матеріалом, який формалізований, зафіксований і використовується для виробництва більш цінного майна [8].

Актуальним також є питання оцінки ІК. Лауреат Нобелівської премії і галузі економіки Д.Тобін запропонував надійніший показник оцінювання інтелектуальності підприємства, а саме коефіцієнт q, який відображає відношення ринкової вартості об’єкта до вартості його заміни [9]. М.Вільямс запропонував розділити методи оцінювання IK на 4 групи [10]: безпосередні методи, методи ринкової, капіталізації, методи рентабельності активів, індикаторні методи.

3.2 Огляд національних джерел

Управління ІК стало актуальною темою наукових досліджень в Україні починаючи з 2000 року. Серед українських вчених відомими дослідниками проблем ІК та інтелектуальної власності є О.В.Кендюхов, О.Ф.Морозов, В.Д.Базилевич, В.В.Ільїн, які досліджують окреслену проблематику з позицій економіки та соціології [11, 12, 13].

В.А.Садовський та Е.А.Стеценко вважають, що інтелектуальний капітал у вигляді знань, навиків, досвіду є невід'ємним від його носія – живої людської особи; інтелектуальний капітал не є оборотним активом [14].

3.3 Огляд локальних джерел

У Донецькому національному технічному університеті тема управління ІК також досліджується.

О.В.Малишко (к.е.н., доцент ДонНТУ). вважає, що термін "інтелектуальний капітал" використовується "для охоплення всіх невідчутних або нефізичних активів і ресурсів організації, які зазвичай не мають оцінки у її балансовому звіті (крім об'єктів інтелектуальної власності), тобто її процесів, інноваційної здатності, неявного знання її членів, а також мережі контактів останніх" [15].

Захарова О.В. (д.е.н., доцент кафедри "Управління персоналом та економіка праці") запропонувала спеціальні показники оцінки ефективності та інтенсивності процесів інвестування у людський капітал на рівні підприємства[16].

С.І.Кравченко та О.В.Корнєва розглянули можливості відображення інтелектуального капіталу в фінансовій звітності підприємства, запропонували рекомендації щодо удосконалення обліку інтелектуального капіталу на підприємствах України [17].

4.Процес управління ІК

Для дослідження процесу управління ІК підприємства необхідно чітко визначити об’єкти управління. В данному випадку – це власник капіталу, споживачі, об’єкти інфраструктури, стратегія та компоненти ІК підприємства.

У науковій літературі прийнято виділяти три складові ІК підприємства:

Найбільше значення має людський капітал, тому що він є основою функціонування всього ІК організації і бізнесу в цілому. Саме людина організовує, здійснює діяльність підприємства, виробляє продукт, формує мережі зв'язків, імідж, конкурентні переваги, вступаючи у взаємодію з іншими людьми. У постіндустріального суспільстві такі атрибути людського капіталу як знання, компетенції стають ключовими ресурсами компанії. Але за відсутності структурного та споживчого капіталу ефективне функціонування та розвиток підприємства неможливі. Саме тісна, чітко налагоджена взаємодія всіх трьох компонентів ІК є основую успішної діяльності організації.

Для ефективного управління ІК необхідна побудована повномасштабна система, яка б вирішувала наступні завдання:

СІснують два основні типи інструментів для вирішення даних завдань: формальні і неформальні. До формальних інструментів відносяться експертні системи управління, системи штучного інтелекту, автоматизовані системи прийняття рішень, системи підтримки прийняття рішень та системи підтримки роботи з клієнтами. На думку фахівців, формальні інструменти вельми ефективні при необхідності приймати управлінські рішення в компаніях інноваційної, фінансової і консалтингової областей діяльності, де потрібно облік великої кількості швидкоплинних зовнішніх умов.

Формальні інструменти:

Серед формальних інструментів можна особливо відзначити системи підтримки клієнтських відносин (CRM), які ефективно застосовуються в багатьох компаніях сфери консалтингу та довели свою ефективність використання в зарубіжних комерційних організаціях. Даний клас систем дозволяє автоматизувати й удосконалювати бізнес - процеси в сфері продажів, маркетингу та обслуговування клієнтів [21].

Неформальним інструментам управління інтелектуальним капіталом відводиться особлива роль. Близько 80% неявних знань (тацітное знання) втрачається при догляді співробітника з компанії, якщо не відбувається обмін знаннями всередині колективів. Фахівці й дослідники рекомендують використовувати в організації командний тип роботи в силу наступних причин:

У зв’язку з тим, що всі компанії мають різні стратегії управління, організаційні структури та бачення свого подальшого розвитку на ринку, не існує єдиної системи управління інтелектуальним капіталом, яка була б максимально успішною в кожній компанії.

Процес управління ІК має циклічний характер. Модель циклу управління ІК зображена на рисунку 1:

Модель цикла управления ИК предприятия

Рисунок 1 – Модель циклу управління ІК підприємства (анімація, 8 кадрів, 6 циклів, 102 КБ)

Найбільш важливим структурним елементом циклу є оцінка ІК, на основі якої приймаються всі подальші рішення в сфері управління персоналом. Завдяки даним оцінки ІК організація виконує наступні задачі:

Для того щоб ефективно управляти бізнес - процесами керівнику потрібно дотримуватися чітких принципів. На основі загальновідомих принципів управління фінансовими ресурсами побудовано принципи управління ІК. При їх дотриманні нематеріальні ресурси перетворюються в активи, що підвищують загальну вартість організації (табл.1).


Таблиця 1 – Принципи управління фінансовим та інтелектуальним капіталами

Принципи Принцип сбалансованності Принцип стратегічної спрямованості Принцип диверсифікації Принцип спостереження і контролю Принцип плановості й системності
Фінансовий капітал Необхідно дотримуватися балансу між прибутковістю та ліквідністю засобів[22]. Підприємство повинне мати чітку стратегію свого розвитку та напрямку інвестицій,щоб мати тверду позицію на ринку. Диверсифікація виробництва призводить до загального підвищення рентабельності підприємства, зниження ризику банкрутства і росту конкурентоспроможності.Необхідно вміти оцінювати ризики і управляти ними. Регулярний моніторінг якості та структури активів. Порівняння процесів фінансування з розвитком діяльності підприємства за окремими напрямками, а також їх можливими перспективами[24].
Людський капітал Збереження балансу між прийомом нового кваліфікованого персоналу і розвитком вже працюючих співробітників. Необхідність інвестицій в людські активи з метою збільшення їх вартості. Стратегія розвитку персоналу. Володіння даними про чисельність співробітників з великим професійним потенціалом та управлінськими навичками;чи є в компанії робітники,які швидко відреагують на зміну ситуації. Формування кадрового резерву Процедури і технології, що фіксують нові знання, методи роботи, виконання функціоналу тощо; Створення єдиного інформаційного простору, баз знань; корпоративної бібліотеки [23]. Освіта і професійна кваліфікація, персоналу у порівнянні з персоналом компаній-лідерів галузі. Плинність кадрів. Збереження і розвиток корпоративної культури, корпоративної пам'яті.Вироблення принципів повернення інвестицій в навчання співробітника (договору на навчання, поділ ризиків і т.п.). Комплекс заходів, спрямованих на утримання персоналу в компанії. Захист людських активів[25].

Висновки

Без впровадження ефективної системи управління ІК підприємство не здатне отримати максимальний прибуток та підтримувати високу конкурентоспроможність на ринку у сучасній постіндустріальній економіці. Магістерська робота присвячена розробці ефективної системи управління ІК. В рамках проведених досліджень виконано:

  1. Розроблена модель циклу управління ІК підприємства.
  2. На основі принципів управління фінансовими активами побудовано принципи управління ІК.
  3. Було здійснено оцінку ефективності впливу формальних та неформальних інструментів управління ІК.

Подальші дослідження спрямовані на наступні аспекти:

  1. Кількісна оцінка вартості ІК в загальній вартості підприємства.
  2. Визначення можливості адаптації зарубіжних моделей управління ІК у вітчизняній практиці.
  3. Ефективність інвестування в ІК.
  4. Можливість та необхідність відображення елементів ІК в бухгалтерській звітності.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2012 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

Список источников

  1. Solow R.M. A contribution to the Theory of Economic Growth // Quarterly Journal of Economics.1956. P.3–4.
  2. Romer P. Endogenous Technological Change, Journal of Political Economy. 1990.
  3. Romer P. Increasing returns and long-run growth. Journal of Political Economy, № 94, 1986. P. 1002–1037.
  4. Sullivan Patrick H. Profiting from Intellectual Capital: Extracting Value from Innovation. John Willey & Sons, Inc. 1998. 366 p.
  5. Стюарт Т.А. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций. – М.: Поколение, 2007. – 368 с.
  6. Ito M. Algebraic theory of automata and languages / M. Ito. – World Scientific Publishing, 2004. – 199 pp.
  7. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал:ключ к успеху в новом тысячелетии. СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
  8. Мильнер Б. Управление знаниями. – М.: Инфра-М, 2003. – 412 с.
  9. Гава Ю.В. Інтелектуальний капітал – шлях до економічного зростання України // Актуальні проблеми економіки.– 2006.– №4. – С. 129–134.
  10. Лукичева Л.И. Управление интеллектуальным капиталом: Учебное пособие. 2-е изд., стер. – М.:Омега-Л, 2008. – 552 с.
  11. Кендюхов О.В. Інтелектуальний капітал підприємства: методологія формування механізму управління / НАН України; Інститут економіки промисловості. – Донецьк : ДонУЕП, 2006. – 308 с.
  12. Морозов О.Ф. Ціна думки – інтелектуальний капітал: монографія. – Донецьк: Юго-Восток, 2005. – 352 c.
  13. Базилевич В.Д., Ільїн В.В. Інтелектуальна власність: креативи метафізичного пошуку: монографія. – К.: Знання, 2008. – 687 c.
  14. Садовський В.А., Стеценко Е.А. Интеллектуальный капитал: сущность и основные особенности // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут": Зб. наук. праць. – Вип. "Технічний прогрес і ефективність виробництва". – Харків: НТУ "ХПІ", 2006. – №13, Ч. 1. – С. 158–160.
  15. Малишко О.В. Про європейський формат системи показників вимірювання цінності інтелектуального капіталу регіонального наукового центру // Актуальні проблеми економіки.– 2008.– №11. – С. 162–173.
  16. Захарова О.В. Управління інвестуванням у людський капітал: методологія, оцінка, планування. – Донецьк, ДВНЗ «ДонНТУ», 2010. - 377 с.
  17. Кравченко С.І., Корнєва О.В. Обліково-аналітичне забезпечення управління інтелектуальним капіталом [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/2845/1/68.pdf.
  18. Ілляшенко С. Сутність, структура і методичні основи оцінки інтелектуального капіталу підприємства // Економіка України. – 2008. – №11. – С. 16-26.
  19. Терон І.В. Інтелектуальний капітал як основне джерело багатства в постіндустріальному суспільстві // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №7. – С. 90-94.
  20. Букович У. Уильямс Р. Управление знаниями. -М.: ИНФРА-М, 2002.
  21. Варфоломеева Ю.А. Интеллектуальная собственность в условиях инновационного развития. Монография. М.: Ось-89, 2006. - 144 с.
  22. Просвирина И.И. Интеллектуальный капитал: новый взгляд на нематериальные активы//Финансовый менеджмент, №4, 2004.
  23. Симионова Н.Е., Симионов Р.Ю. Оценка стоимости предприятия.- Москва – Ростов –на- Дону, «МарТ», 2004.
  24. Лукашевич В.В. Эффективность инвестиции в человеческий капитал// Журнал "Полигрфист и Издатель".- №6. – 2002.
  25. А.Н.Козырев. Оценка интеллектуальной собственности и нематериальных активов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.cfin.ru/fianalysis/value/intangibles_and_intel_1.shtml.-2002..