Біографія
Велика таємниця від маленької, від маленької такої компанії…
30 червня 1990 року я вперше побачила світ, руда голосиста, я не була такою як інші діти. Мої батьки – чорняві, були вражені тим, що я так схожа на свого пра-пра-пра-прадіда вогняно-рудого естонця. Декілька днів по народженню, я виявила, що назавжди буду шановним співзасновником Маленької компанії мене і моєї сестрички, Ані
. У дитсадок я ходила тижня три за все дитинство, так як якщо хтось із нас захворів, то хворіли ми по колу, але й в ті рідкісні дні перебування у дитсадку я встигала знаходити собі шанувальників, від котрих, згодом, відбивалася моя сестричка.
Нікому не віддавати портфель!
1 вересня 1997 року я вперше перетнула поріг Загальноосвітньої школи № 45. До школи я була готова заздалегідь. Ми з сестрою погодки і тому, я точно знала чого очікувати від навчання і з нетерплячістю чекала першого вересня. З початковою школою зв’язані спогади про великі проблеми з різноманітними мовами та тим, що я нікому не довіряла свій портфель. Середня школа, запам’яталася весняними подорожами з мамою на дачу, знайомство з видатним педагогом і викладачем російської мови Павловой Надією Совельєвнею, яка змогла привити мені любов до літератури.
Ні кроку назад.
Літо між сьомим та восьмим класами пройшло під прапором вступу до Технічного ліцею. Справа виявилася дуже важка та ризикована так як конкуренція була висока, а повернення до школи вже неможливе. День, коли я склала вступні іспити, та отримала позитивний результат, став для мене початком нового життя. Ліцейські роки запам’яталася мені демократичним ставленням до учнів, високими результатами та якістю навчання, впевненістю у вступі до університету та активною загальним життям.
Під світ софітів з книжкою у руках…
Я обрала Донецкий національный технічний університет так як цей університет дозволяє отримати високоякісну інженерну освіту та полегшує пошук роботи та працевлаштування.
Моє знайомство з університетом почалося з того, що в середині квітня, за результатами рейтингових випробувань я була рекомендована у ряди студентів Донецького національного технічного університету, а вже у травні я брала участь у своєму першому університетському концерті присвяченому дню факультету Обчислювальної техніки.
Перше вересня – перший ковток п‘янкого вина студентства…
Вибір професії хіміка не був випадковим. З раннього дитинства у пам’яті залишився сильний запах звареного пивного сусла, яким був пропахнутий Рученковський пивзавод, на якому працювала моя мама. Маленькою дівчинкою зачарованою величу хімічної лабораторії я вирішила, що хай там що відгадаю таємницю хімії.
Постійні концерти, захоплюючі лекції з гарними викладачами та лаборантами, боротьба за відмінні відмітки та довгі лабораторні роботи, все це та багато іншого невтомно несли студентські дні вдаличинь.
Після закінчення бакалаврату та здачі ДЕРЖ іспиту, я прийняла рішення про вступ на спеціальність Якість, стандартизація та сертифікація
, де продовжила гризти граніт науки з новими силами.
Мій науковий викладач — Момот Олександр Іванович, завідуючий кафедрою Управління якістю
та спеціаліст високого рівня. Вибір теми магістерскої роботи Вдосконалення освітньої послуги на підставі міжнародних стандартів ISO 9000
, був зроблений, так як ця тема є актуально та цікавою на данному этапі розвитку нашої держави.
І що далі?...
…Далі, успішний захист магістерської роботи, не менш успішне влаштування на цікаву та перспективну роботу, розвиток як і внутрішній так і зовнішній, та постійне відчуття необхідності та щастя.