Біографія
Дитинство
Я народився 4 листопада 1987 року в Україні у козацькому й шахтарському краї – Донеччині, а саме – у місті Донецьку. Мої батьки: батько – Луньов Григорій Ігнатович, мама – Луньова Ірина Вікторівна. Також у мене є сестра яка молодше від мене на рік і один день. Як і у кожної дитини моє дитинство було яскравим і барвистим, з великою кількістю нових емоцій, пізнанням нових можливостей. У дитинстві взагалі все здавалося новим, цікавим та пізнавальним. Принаймні, я так думаю, тобто воно мені таким здавалося. Але прийшов той довгоочікуваний день, який чекає кожна дитина – перший день школи...
Школа
І от настав перший день школи. Це було 1 вересня 1995 року. Була сонячна ясна погода. Радісне очікування переповняло душу. І от нарешті – святкова лінійка, знайомство із класом, перший урок і перші несміливо написані букви в зошиті, перше домашнє завдання, перша прочитана книга... Перша вчителька – Наталя Василівна, передає знання дітям. Але час швидко тече, і от вже 5 клас. Дивний і хвилюючий момент. Ми вже майже дорослі (так тоді багато хто вважав). Нові уроки, нове навантаження. А от в 6 класі я вже вчився школі №19, завдяки якій я опанував англійську мову (до цього вчив німецьку), а ця школа спеціалізувалася саме на англійській мові. Нові друзі, нове навантаження. У цій школі я вчився 2 роки, одержав багато нових знань. Але так сталося, що у 8 клас я знову пішов у школу №43. У 8 класі все було інакше – нові друзі, нове навантаження. Але було також багато цікавого – участь у шкільних спектаклях, поїздки на олімпіади, загалом, навчальний процес знаходився у гармонії із творчим. Також зі шкільного періоду хочу відзначити мою першу туристичну поїздку, організовану школою в село Конькове та заповідник Хомутовський степ. Враження просто переповняли. У коло моїх інтересів також тоді входило волонтерство на Дитячій залізниці, яка до речі для кращих організовувала поїздки на море в Маріуполь так що, можна їм подякувати за те, що я тоді побував на відпочинку на морі. Але час швидко летить, і закінчивши школу, я вступив до Донецького політехнічного технікуму.
Технікум
У технікумі я вчився за фахом «Системи водопостачання й водовідведення». Навчання в технікумі багато в чому схоже з навчанням у школі, але там усі вже вважали себе дійсно дорослими. Із цього періоду найбільш яскравим враженням була поїздка на Донецьку фільтрувальну станцію, об'єкт режимний, так просто туди не потрапиш, але в нас там була практика, і ми побачили в деталях процес очищення води, якої якості вона надходить і з якою якістю звідти виходить. Роки в технікумі швидко пролетіли. І десь на 3 курсі мені купили мій перший комп'ютер. Машина "звір" – Pentіum 1- 600 MHz, 16 Mb оперативної пам'яті, 600 Mb жорсткий диск. Але все-таки це було хоч щось. А потім усе поїхало – перший примітивний сайт і перша програма. По закінченню технікуму вирішив вступати до інституту на нову для мене спеціальність.
Університет
В 2007 році успішно здав іспити й вступив у тоді ще Донецький інститут штучного інтелекту на спеціальність «Програмне забезпечення автоматизованих систем». І знову – нові друзі, нове навантаження. Звичайно інститут – це вже не школа, і навіть не технікум. І кожний студент вже ставиться до навчання серйозно. І я не був виключенням. Вчився добре, перші 3 курси взагалі на відмінно. Інституту надали звання університету. Це було приємно кожному студентові. Новий статус відкривав додаткові можливості. І взагалі університет був унікальним у своєму роді. Він був одним з небагатьох в Україні університетів, де приділялася увага не тільки навчальному процесу студентів, але й духовно-патріотичному вихованню. На території університету діяла церква, яку зараз чомусь закрили, проводилися різні заходи. Хочеться також відзначити що проводилися різні семінари, конференції за участю українських і закордонних ІT-спеціалістів і компаній, в яких також приймали участь і студенти (у тому числі і я), а деякі навіть виступали. Найбільшу користь особисто мені принесло вивчення предметів пов'язаних з інтернет-технологіями, а також універсальною мовою програмування С++. Університет надав мені частину знань, які я вважаю, мені можуть знадобитися у майбутньому житті, професійній діяльності. Але також мені хотілося б довідатись щось нове, і розширити існуючі знання. Це й послужило мотивацією для мого вступу до магістратури. Тема моєї магістерської роботи: «Дослідження та розробка програмного забезпечення системи синтезу та оптимізації топології мереж у класі деревоподібних структур». Керівник: Барашко Анатолій Сергійович, консультант: Ольшевський Андрій Іванович.
Вікіпедія
Також хочу окремо відзначити мою діяльність в інтернет-енциклопедії «Вікіпедія». Для світу і особливо для України такі проекти дуже важливі. Українська вікіпедія – одне з небагатьох джерел знань українською мовою. Першу статтю у Вікіпедії написав 10 січня 2011 року. На сьогоднішній день створив більш ніж 500 статей. Основною тематикою моїх статей є історія, географія, культура Донецька та Донеччини, а також все що пов'язане з ними. Для координації діяльності процесу створення статей з данної тематики створив портали «Донецьк» і «Донеччина». Я сподіваюся, що в майбутньому кожний донеччанин зможе знайти на цих порталах інформацію, яка йому буде цікава.
Плани на майбутнє
Звичайно кожна людина планує своє майбутнє, в тій чи іншій мірі. Першочерговим моїм планом звичайно ж є написання моєї магістерської роботи, закінчення навчання, захист диплома. Говорити про довгострокові плани вже складніше. Як говорив Григорій Сковорода, людина повинна знайти собі роботу за покликанням, ту, котра буде їй подобатися. Я сподіваюся, що знайду таку роботу.