Біографія
Особистісне становлення
Я, Ірина Володимирівна Чокнадій, народилася 4 вересня 1991 року у місті Горлівка Донецької області.
Батько, Володимир Васильович Чокнадій, 1961 року народження.
Мати, Ніна Миколаївна Чокнадій, 1964 року народження.
Сестра, Ганна Володимирівна Чокнадій, 1986 року народження.
Дитинство моє проходило доволі спокійно, без особливих випадків. У садок, не ходила, і моїм вихованням займалися мама з бабусею, а так само старша сестра.
Професійне становлення
1 вересня 1997 року, у віці 7 років я пішла в 1-й клас загальноосвітньої школи №21 м. Горлівки. Будучи старанною, завжди добре вчилася, радіючи гарним оцінкам і похвалам вчителів, тим самим, приносячи радість батькам.
Дуже яскравою особою в моїй пам'яті залишилася моя перша вчителька – Світлана Семенівна Лайтаренко. Добра, але в той же час строга, вона привчила мене до старанності, терпіння і прагнення до навчання. У дитинстві я була сором'язливим дитям. Тому коли мама віддала мене на танці, я пробула лише одне заняття і більше туди не пішла. Відвідувала кружок Умілі ручки
, де ми вчилися шити м'які невеликі іграшки.
За час навчання брала активну участь в житті школи, брала участь в олімпіадах по українській мові та біології.
У 2006 році закінчила 9 класів і поступила в Горлівський машинобудівний коледж на спеціальність Технік-технолог по обробці металів на верстатах і автоматичних лініях
. За час навчання в коледжі зайняла перше місце в обласній олімпіаді по Технології машинобудування
, та друге місце у конкурсі Кращий за фахом
.
Під час навчання були придбані практичні навики роботи з системою твердотілого моделювання Компас 3d, що допомогло в подальшому навчанні у ДонНТУ. У коледжі була старостою групи та отримали грамоту за добросовісне відношення до учбово-виховного процесу, результативну організаторську роботу і за сприяння згуртованості студентського колективу.
У 2010 році я закінчила Горлівський машинобудівний коледж з червоним дипломом і бажанням продовжити подальше навчання. Роки, проведені в коледжі, на все життя залишаться в моїй пам'яті як самі кращі роки в моєму житті.
Після успішної здачі вступного іспиту я поступив на 3-й курс механічного факультету ДонНТУ на спеціальність Технологія машинобудування
. Сказати, що довкола все стало новим – це не сказати нічого. Нова група, новий колектив, професіональніші викладачі: аспіранти, доценти, а так само професори. Довкола відбувалося все не так як я звикла, нове красиве місто в якому вирувало і кипіло життя, університет з безліччю учбових корпусів і гуртожитків, тисячі студентів різного віку, нові знайомства.
Перший семестр виявився найскладнішим – нова обстановка, інші вимоги. Але цей період минув швидко і надалі особливих складнощів під час навчання не виникало.
Високий середній бал і п'ятірка по державному іспиту дали мені можливість продовжити своє навчання в магістратурі. У 2012 році вступила в магістратуру. Відвідування пар дає можливість пізнавати для себе нове, те, що тобі не доводилося вивчати до цього. Улюбленими предметами були Проектування механо-складальних цехів
та Технологічне оснащення
. Тому що викладачі цих предметів Байков Анатолій Вікторович і Голубов Миколай Васильович зрозуміло викладають учбовий матеріал, уміють зацікавити студентів до навчання, і просто чудові викладачі з професійним підходом і позитивним настроєм.
Темою магістерської роботи після роздумів стала тема: Розробка конструкторського і технологічного забезпечення виготовлення виробів масового виробництва на базі технологій безперервної дії
, під керівництвом доцента Євгена Олександровича Чернишева.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У майбутньому перед собою ставлю плани про здобування другої вищої економічної освіти. І звичайно хотілося б пов'язати свою трудову діяльність з крупним підприємством машинобудування.
Я вважаю свої плани сповна реальними на найближче майбутнє, але найпершим завданням ставлю перед собою – успішну здачу і захист магістерської роботи.