Біографія
Особистісне становлення
Я, Олександр Павлович Пальчуй, народився 15 лютого 1990 року в місті Горлівка, Донецької області. Мій батько – Павло Володимирович Пальчуй, 1960 року народження, мати – Валентина Павлівна Пальчуй, 1966 року народження. Також у мене є старший брат Антон і дві молодші сестри Олена і Вікторія.
Дитинство – це відрізок життя людини, коли вона не обмежує себе рамками дійсності. Тому в своїх дитячих мріях я міг бути, космонавтом, археологом, капітаном корабля і навіть міліціонером.
Але, не дивлячись на те, що мої по-дитячому наївні мрії про безмежних просторах космосу і небесній блакиті моря, так і не справдилися, з дитинства, у мене все одно, залишилися тільки найяскравіші і приємні спогади – тому що в дитинстві все відбувається в перший раз. Запам'ятався дитячий садочок, в, якому були дуже добрі вихователі. Вони дозволяли нам майже все, крім нанесення один одному каліцтв. У дитячому садку у мене з'явилися перші друзі, дружба з якими триває досі. Чимало вражень, також залишили і ігри з сусідськими дітьми – ми цілими днями пропадали в лісі, що знаходився недалеко від нашої вулиці. Там ми знаходили собі заняття в будь-який час року: влітку ми будували курені і грали в "Козаків-розбійників", а взимку з ранку до вечора каталися на санях.
Але, як і все в нашому світі, таке безхмарне дитинство швидко пролетіло і в 1997 році, коли мені виповнилося 7 років, я пішов в 1 клас Горлівської загальноосвітньої школи № 23. З молодших класів майже нічого не пам'ятаю, крім того, що моєю першою вчителькою була Галина Олександрівна Гольба, не дивлячись на всі старання якої, я все одно погано вчився і до п'ятого класу майже не вмів читати. Але коли я, перейшов у п'ятий клас – все змінилося, і вже в 6 класі я їздив на олімпіади з математики та української мови. А у восьмому класі, вчитель історії Людмила Юхимівна Замойська, несподівано для себе і мене самого відкрила в мені талант до написання віршів, після чого я і ще кілька учнів нашої школи, стали брати участь у літературних вечорах і шевченківських читаннях. Варто відзначити, що всі вчителі нашої школи дуже добре ставилися до своїх учнів і якщо хтось щось не розумів, то вони могли пояснювати по декілька разів. Особливо запам'яталася, вчитель української мови та літератури Неля Іванівна Гончарова, яка, аналізуючи літературні твори, завжди приводила схожі історії з життя, що дозволяло нам краще зрозуміти, про що намагався сказати автор. Можливо, завдяки її розповідям у мене і з'явилося бажання більше читати не для "треба", а для себе.
Професійне становлення
Про те ким я хочу стати в майбутньому я почав замислюватися ще в школі, але перебираючи варіанти, я все ніяк не міг вибрати, щось певне. І тут на допомогу прийшли батьки, за рекомендацією яких після закінчення 11 класів, я вступив до Горлівського машинобудівного коледжу. Причиною такого вибору послужив той факт, що в цьому коледжі вчився мій батько. Навчання в коледжі відрізнялася від навчання в школі, але це не завадило мені закінчити його з червоним дипломом. У коледжі у мене в перший раз з'явилося бажання не просто вчити щось, а й застосовувати – це в житті, отримуючи при цьому з своїх знань користь.
Від коледжу залишилися тільки хороші спогади – перша стипендія, нові цікаві предмети і звичайно ж нові друзі.
У 2010 році я закінчив 4 курс Горлівського машинобудівного коледжу і, за рекомендацією куратора групи – Олега Володимировича Іващенка вирішив вступити на 3 курс Донецького національного технічного університету. Навчання в університеті не надто відрізнялася від навчання в коледжі, хіба, що тут нам дали більше самостійності і робили ухил на теорію, а не на практику, як це було в коледжі. Ще одним нововведенням для мене стали модуля, яких у коледжі не було, тому дві сесії в семестрі змушували тримати себе в "тонусі".
У 2012 році я отримав диплом бакалавра, вирішив продовжити навчання далі і вступив до магістратури Донецького національного технічного університету. Я думаю, що в майбутньому, знання, отримані в магістратурі, дозволять мені більш успішно реалізувати поставлені перед собою цілі, дадуть додаткові можливості при побудові кар'єри і розширять мій особистий кругозір знань. Темою моєї магістерської роботи є: "Дослідження впливу вібрацій на формування дефектного шару при плоскому шліфуванні кераміки, із застосуванням експериментального стенду на базі верстата 3672 для заміру параметрів вібрацій" науковий керівник професор, доктор технічних наук Людмила Павлівна Калафатова.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Після закінчення університету планую знайти цікаву роботу за фахом, де я зможу реалізувати свої навички. А надалі створити міцну і дружну родину.