ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

В останні роки спостерігається тенденція зростання мобільного трафіку в області відео і даних[1]. Згідно з дослідженнями WWRP (Wireless World Research Forum) очікується, що в 2015 році обсяг трафіку по всьому світу складе 23 екзабайта, це аналогічно тому, що 6,3 мільярда людей будуть скачувати щодня по одній цифровій книзі [2].

Сьогодні існує безліч операторів які використовують найрізноманітніші стандарти і технології, для створення і реалізації бездротових мереж. І тому дуже гостро стоїть питання про взаємодію їх між собою. Звичайно ж, існують мультистандартні радіотермінали, а так само різноманітні композитні мережі для забезпечення доступу до множинних послуг. Однак розвиток засобів і систем бездротового зв'язку відбувається значно швидше процесів стандартизації.

1. Актуальність теми

На даний момент існують дві найбільш значущі проблеми в сучасних телекомунікаціях[3]:

– значне зростання мобільного трафіку, при обмеженому частотному ресурсі;

– фактична відсутність загальноприйнятих стандартів;

Вирішення цих проблем потребує подальшого розвитку систем зв'язку з використанням радіоконфігурованих підсистем, найголовнішою особливістю яких є придатність до оновлення, за рахунок програмних засобів. Це дає можливість гнучкої адаптації до нових стандартів, в значній мірі знімаючи питання сумісності. Але ще потребує і деяких додаткових апаратних засобів, які зможуть підтримувати роботу одночасно в декількох стандартах, зберігаючи при цьому здатність взаємодії відразу з двома та більше операторами. Оптимальним рішенням виступає технологія Software Defined Radio (SDR)[4, 5], яка стала особливо популярною та затребуваною в останні роки [6]. Розроблена модель у першу чергу орієнтується на потреби користувачів, тому розглядається тільки приємна частина пристрою.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

 Вищесказане визначає актуальність мети даної роботи - розширення області застосування реконфігурованих підсистем та підвищення ефективності використання ресурсів гетерогенної мережі за рахунок вдосконалення структури та алгоритмів мультистандартного приймача. Вдосконалення досягається шляхом об’єднання між собою структур гетеродинного приймача та програмно-обумовленого радіо у єдиному пристрої.Такий пристрій дозволить скоротити номенклатуру апаратних засобів, необхідних для реалізації декількох телекомунікаційних послуг, за рахунок використання інтегрованого комплекту обладнання. 

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

А) Обґрунтувати можливість роботи приймача відразу з декількома стандартами, для чого необхідно:

  1. Провести огляд існуючих технологій, та оцінити перспективи їх сумісного застосування. Вирішити, на які стандарти може бути розраховано пристрій.
  2. Запропонувати концепцію mai- мультистандартного обладнання. Розглянути існуючі типові рішення та їх придатність для використання у складі пристрою.

Б) Запропонувати структуру і алгоритм роботи mai-МСП на базі SDR. Визначити вимоги яким повинен задовольняти приймач. Провести аналіз реалізованості і працездатності розробки.

Об'єкт дослідження: обладнання гетерогенної мережі об'єднаних операторів зв'язку.

Предмет дослідження: структура та алгоритми мультистандартного приймача.

3. Рішення задач і результати досліджень

Мобільний зв'язок третього покоління будується на основі пакетної передачі даних. Мережі третього покоління 3G працюють на частотах дециметрового діапазону, як правило, в діапазоні близько 2 ГГц. З усіх існуючих варіантів, варті уваги тільки два найбільш поширені, а саме CDMA[7, 8] та UMTS[9]. CDMA (Code Division Multiple Access) - технологія   радіозв'язку, при якій канали передачі мають загальну смугу частот, але різну кодову модуляцію. UMTS (Universal Mobile Telecommunications System) розроблена для модернізації мереж GSM і отримала широке поширення не тільки в Європі, але і в багатьох інших регіонах світу. Решта стандартів 3-го покоління не мають перспектив розвитку і їх розгляд не є доцільним[10].

Для мереж 4G Міжнародним Союзом Електрозв'язку затверджено тільки два стандарти, які відповідають усім вимогам - це LTE Advanced [11, 12] та Mobile WiMAX 802.16e[13, 14]. LTE (Long Term Evolution) - проект розроблено консорціумом 3GPP стандарту удосконалення технологій мобільної передачі даних CDMA, UMTS. WiMAX (Worldwide Interoperability for Microwave Access) - телекомунікаційна технологія, розроблена з метою надання універсального бездротового зв'язку на великих відстанях для широкого спектру пристроїв.

Для подальшої розробки структури необхідно конкретизувати діапазон частот, що використовується кожним стандартом. А саме, вказати спектри частот для передачі даних від абонента до базової станції (Uplink) і від базової станції до абонента (Downlink). Однак оскільки в даній роботі розробляється лише модель приймача, то можна обмежитися спектром частот тільки каналу Downlink. Підсумкові дані наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. - Основні характеристики стандартів UMTS,CDMA,LTE та WiMAX

Назва технології
Покоління (3 або 4)
Спектр частот для передачі даних. Тільки Downlink, МГц

 

Мін. ширина одного каналу, МГц
Максимальна швидкість передачі даних (в теорії)
Uplink, Мбит/с
Downlink, Мбит/с
UMTS
(W-CDMA)
3G
1958-2025
5

27

73,5
CDMA
3G
824-848
1,25

1,8

3,1
LTE
4G
2500-2540
20

172,8

326,4
WiMAX
4G
2600-2640
20

20

20


Проаналізувавши вищенаведену таблицю, можна зробити висновок, що всі обрані нами технології мають передумови для об'єднання в рамках одного пристрою, за рахунок переносу спектрів в компактну область без їхнього перекриття. Такому підходу сприяє наявність досить швидкодіючих АЦП, здатних оброблювати сумарний груповий сигнал.

Реалізація мультистандартності( об'єднання декількох технологій у рамках одного пристрою) може бути здійснена за рахунок використання двох принципів за якими працюють мультистандартні термінали:

  1. Перемикання між кількома технологіями.
  2. Паралельна робота кількох технологій.

Обидві варіації істотно відрізняються одна від одної. Проте коли ми говоримо «мультистандартне обладнання», маємо на увазі саме перемикання між кількома технологіями. Що б уникнути плутанини, введемо окремий термін для другої варіації - mai-мультистандартність (лат. multiple activa iunctio - множинні активні сполуки), яка передбачає можливість паралельної роботи кількох технологій. Розроблений приймач буде працювати за принципом mai-мультистандартністі.

На даний момент існує не так багато зразків мультистандартного обладнання:

  • система WiFi-Style, що підтримує стандарти WiFi / CDMA / WiMAX / GSM[15];
  • мультистандартний мобільний WiFi-пристрій для LTE TDD розроблений фірмою Huawei[15];
  • планшет компанії «Ростелеком» що підтримує стандарти CDMA / GSM / UMTS / HSPA[15;
  • Але усі вищенаведені пристрої мають один і той ж недолік. А саме, вони не можуть одночасно отримувати дані відразу від декількох операторів. Для того, щоб вирішити цю проблему, в даній роботі розроблена структура mai-мультистандартного приймача (далі mai-МСП), що підтримує множинні активні сполуки. Іншими словами користувач буде мати можливість отримувати дані від декількох операторів мобільного зв'язку одночасно. В якості базової технології пропонується використовувати SDR, що дозволяє запропонувати модель mai-МСП з використання 3 каналів (див. рис.1).

    Структурна схема mai-МСП 1-го рівня

    Рисунок 1 – Структурна схема mai-МСП 1-го рівня

    Хоча визначені 4 найбільш перспективних стандарти, використовується лише три канали. Це пов'язано з частотними діапазонами LTE і WiMAX , які досить близькі між собою, тому перший канал буде обробляти сумісний сигнал. Другий канал призначений для обробки сигналів з мереж, заснованих на стандарті UMTS. І третій, для тих, що базуються на технології CDMA.

    На відміну від стандартного SDR-приймача[16, 17], частоти кожного з каналів фіксовані в певному діапазоні. Так, як передбачається, що пристрій працює тільки зі строго певним набором стандартів, переналаштування частоти нам не потрібне[18].
        В структурі пристрою присутні два АЦП, один з яких обробляє сумарні сигнали I, а другий Q з усіх трьох каналів[19,20]. Це необхідно для підтримки заданих параметрів швидкості обробки сигналів. Демодуляція і подальша цифрова обробка здійснюється спеціалізованими контролерами з використанням обраних програмних засобів[21, 22].

    Первинний і вторинний перенос спектру, пригнічення негативних компонент, формування сигналів I і Q, а так само їх об'єднання і аналогово-цифрове перетворення проводиться за допомогою апаратних засобів. Подвійний перенос спектру, у підсумку дозволяє зменшити частоту квантування і таким чином знизити вимоги до швидкодії АЦП.

    Первинне перенесення спектру проводиться за допомогою гетеродинів і перемножувачів[23]. Так само варто врахувати, що перед перенесенням сигналу потрібно відсіяти шуми і дзеркальний канал, для цієї мети використовується преселектор. Вторинний перенос спектру буде здійснюється аналогічно первинному. Формування сигналів I і Q відбувається одночасно з процесами вторинного переносу спектра, для чого задіяні гетеродини та фазообертачі. Об'єднання сигналів I та Q різних каналів здійснюють суматори. Обробка кожного з потоків паралельно проводиться двома АЦП. Подальша обробка сигналів реалізується програмними засобами, для чого передбачений блок обробки.

    Приймач задовольняє декільком важливим умовам. По-перше, його структура організована таким чином, що він може підтримувати множинні активні сполуки. По-друге, так як пристрій працює з 4-ма різними стандартами, врахована смуга каналу необхідна для кожного з них. В даному випадку мінімальний розмір смуги каналу - 40 МГц. Він необхідний для найбільш «витратних» стандартів LTE і WiMAX. Ця смуга сигналу так само задовольняє з запасом вимогам стандартів UMTS та CDMA200. По-третє, необхідно, щоб спектри сигналів не перекривають один одного, як при прийомі, так і при перенесенні в нижні частоти, що демонструється у подальшому прикладі.

    Та як в кожному з трьох каналів відбуваються однакові перетворення сигналу, для прикладу розглянемо тільки канал II. Сигнал від мережі UMTS надходить на преселектор (на схемі позначено ПФ2), де послаблюються всі прийняті сигнали в цій смузі, крім необхідних нам.

    Як видно з рисунку 2 структура перетворення сигналу складається з двох ступенів. Під час першої відбувається істотне зниження частоти. Це необхідно для роботи другого перетворення, під час якого сигнали переносяться в область нульової смуги частот. Розглянемо алгоритм більш детально. Сигнали від мереж UMTS, CDMA і сумісний сигнал LTE / WiMAX надходять на преселектори (на схемі позначені як ПФ1, 2,3). Там всі прийняті сигнали послабляються, крім необхідних нам.

    Розташування сигналів з 4 мереж в частотному діапазоні до обробки в приймачі

    Рисунок 2 – Розташування сигналів з 4 мереж в частотному діапазоні до обробки в приймачі

    Далі відбувається перенесення сигналу з гігагерцового діапазону в мегагерцовий за допомогою відповідних змішувачів та гетеродинів (1,2,3). ПФ1, ПФ2, ПФ2 забезпечують пригнічення дзеркального каналу, виникаючого після першого переносу спектра. Розглянемо більш докладно перетворення з пониженням частоти. Входними сигналами э радіочастотний (RF) і сигнал гетеродина (LO). На виході формується сигнал проміжної частоти (IF). Вихідний сигнал містить як сумарні, так і різницеві компоненти вхідних сигналів. Математично вихідний сигнал можна описати на рівні гармонічних компонент (1) - (3):

    Формула 1
    Формула 2

    Використовуючи тригонометричні рівняння, можна перетворити рівняння (3) до виду, що містить суму і різницю частот:

    Формула 4

    Таким чином вихід містить сумарні і різницеві компоненти вхідних сигналів. Додаткова фільтрація на вході і виході необхідна для ослаблення небажаних компонентів сигналу, щоб отримати необхідні характеристики. Для обраних нами частот (див. табл. 1) з урахування фільтрації отримаємо частоти сигналів на виходів перших перетворювачів (див. табл. 2, рис. 2).

    Таблиця 2. – Частоти стандартів UMTS,CDMA,LTE та WiMAX після першого перенесення спектру

    Технологія

     Частоти сигналів

    Первинний перенос спектру

    Вторинний перенос спектру

    Первинна частота, МГц
    Частота Гетеродина, МГц
    Підсумкова частота, МГц
    Вторинна частота, МГц
    Частота Гетеродина, МГц
    Підсумкова частота, МГц
    CDMA
    824

    637

    187

    187

    274

    -87

    848

    637

    211

    211

    274

    -63

    UMTS
    1985

    1700

    285

    285

    338

    -53

    2025

    1700

    325

    325

    338

    -13

    LTE
    2500

    2090

    410

    410

    400

    10

    2540

    2090

    450

    450

    400

    50

    WiMAX
    2600

    2040

    560

    560

    500

    60

    2640

    2040

    600

    600

    500

    100




    Розташування всіх сигналів в частотному діапазоні після першого переносу в мегагерцовий діапазон

    Рисунок 3 – Розташування всіх сигналів в частотному діапазоні після першого переносу в мегагерцовий діапазон

    Після ФПЧ (1,2,3) сигнал у друге переноситься в область низьких частот. Розрахунки здійснюються за тими ж формулами, що і в перший раз. Сам процес відбувається за допомогою перемножувачів (4,5,6,7,8,9), фазообертачів (1,2,3) і гетеродинів (4,5,6). Синфазний сигнал формується за допомогою перемножувачів (5,7,9) і гетеродинів (4,5,6). Фазообертачі (1,2,3) та перемножувачі (4,6,8) формують квадратурний сигнал. На наступному етапі сигнали I з усіх трьох каналів підсумовуються і подаються на АЦП1, так само створюється і сумарний сигнал Q і подається на АЦП2.

    Для другого перетворення вплив різниці фаз є суттєвим, тому в подальших розрахунках врахуємо фазовий зсув на дев'яносто градусів. Таким чином формула 4 розпадається на дві формули:

    Формула 5

    Як бачимо з результату, дзеркальні компоненти спектру можна пригнічити шляхом додавання складової I до складової Q зсунутої відносно першої на дев'яносто градусів. Цю процедуру можна реалізувати шляхом використання фільтру Гілберту до Q складових, що пропонується здійснити програмними засобами.

    Подальшу обробку виділеного сигналу , фільтрацію та демодуляцію також пропонується виконувати програмно, застосовуючи для цього передбачувані програмні засоби. Результати розрахунків спектрів за вищенаведеними правилами приведені у таблиці 2 та рисунку 4.

    Рисунок 4 - Сигнали після перенесення в область роботи АЦП

    Рисунок 4 – Сигнали після перенесення в область роботи АЦП

     (Анімація: 3 кадри, затримка між кадрами 1 с, кількість циклів повторення - 50, розмір 50 Кбайт, створена за допомогою GifAnimator )

    Обґрунтовано можливість реалізувати об'єднання різних технологій в єдиному пристрої. Найбільш вузьким місцем у проекті є АЦП. Але завдяки вибраній структурі і алгоритмам, вдалося звести спектр всіх сигналів до ширини у 200МГц, з якою можуть працювати сучасні АЦП[24]. На основі отриманих даних вибрано конкретний тип пристрою (AD 9467-200) з наступними параметрами:

    1) Розрядність - 16 біт.

    2) MPLS - 200 МГц.

    В подальшому, при необхідності, можна реалізувати можливість динамічного керування спектром. Це дозволить радіосистемі адаптуватися до зовнішніх умов, що підвищить ефективність використання радіочастотних сигналів. Сама модель mai-МСП в цьому випадку буде відноситись вже до когнітивного радіо (Cognitive Radio, CR) [3, 25]


    Висновки

    1. Проведено огляд існуючих технологій та обрані стандарти з якими працює пристрій.
    2. Запропонована концепція mai- мультистандартного обладнання.
    3. Розроблена структура й базовий алгоритм mai-МСП на базі SDR.
    4. Визначені вимоги до розробленого приймача та підтверджено можливості їх виконання..
    5. Наведено приклад реалізації для конкретного випадку.

    Магістерська робота присвячена актуальній науковій задачі - розширенню області застосування реконфігурованих підсистем та підвищення ефективності використання ресурсів гетерогенної мережі за рахунок вдосконалення структури та алгоритмів мультистандартного приймача.

    Подальші дослідження направлені на наступні аспекти:

    1. Декомпозицію програмної та апаратної частини розробленого пристрою.
    2. Дослідження розробленого mai-мультістандартний приймача методами імітаційного моделювання.
    3. Розробку рекомендацій щодо використання пристрою в телекомунікаціях.
    4. Оцінку нових наукових результатів отриманих в ході дослідження.

    При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2013 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

    Перелік посилань

    1. Гепко И.А., Олейник В.Ф., Чайка Ю.Д., Бондаренко А.В., Современные беспроводные сети: состояние и перспективы развития [Электронный ресурс] / Современные беспроводные сети, - Режим доступа: источник.
    2. Tafazolli, R.,  Technologies for the Wireless Future, volume 2, Wireless World Research Forum, (WWRF), John Wiley & Sons, Chichester, England, 2006.
    3. Friedrich K. Jondral, Software-defined radio: basics and evolution to cognitive radio, EURASIP Journal on Wireless Communications and Networking, Karlsruhe , Germany, August 2005, pp. 275-283.
    4. SDR forum [Электронный ресурс]. – Режим доступа: источник.
    5. Tuttlebee W., Software Defined Radio – Enabling technologies / Walter Tuttlebee. – John Wiley & Sons, 2002. – pp 428 .
    6. Reconfigurable Radio Systems (RRS): SDR Reference Architecture for Mobile Device //ETSI TR 102 680 V1.1.1 (2009-03).
    7. Diakoumis Gerakoulis, Evaggelos Geraniotis, CDMA: Access and Switching: For Terrestrial and Satellite Networks (Hardcover) Diakoumis Gerakoulis, Evaggelos Geraniotis 2001.
    8. Kiseon Kim, Insoo Koo, СDMA systems capacity engineering — Germany, August 2005, pp. 375-383. 
    9. Кааранен Х. Сети UMTS. Архитектура, мобильность, сервисы ⁄ Х. Кааранен, А. Ахтиайнен, Л. Лаитинен, С. Найян, В. Ниеми. – М.: Техносфера, 2008 – 468 с.
    10. Алексеев В., Можайков Д., Высокоскоростные сети мобильной связи поколения 3G. Часть 2. Технологии сетей мобильной связи HSPA. // Алексеев В., Можайков Д. - М.: «Сов. радио», 2011. Выпуск 2. С. 5–12.
    11. Moray Rumney, LTE and the Evolution to 4G Wireless: Design and Measurement Challenges. – Agilent Technologies, р 557 .
    12. Farooq Khan, LTE for 4G Mobile Broadband: Air Interface Technologies and Performance. – Cambridge University Press, р 492 .
    13. Коржов В., Беспроводные технологии передачи данных - стандарт радиодоступа WiMAX [Электронный ресурс] / Журнал "Computerworld", - Режим доступа: источник.
    14. Васильев В.Г., Технология фиксированного широкополосного беспроводного доступа WiMAX [Электронный ресурс], - Режим доступа: источник.
    15. Хабрахабр – самое крупное в Рунете сообщество людей, занятых в индустрии высоких технологий [Электронный ресурс]— Режим доступа: источник .
    16. Mitola J., “The software radio architecture,” IEEE Communications Magazine, pp. 26–38, May 1995.
    17. Kenington P. B., RF and Baseband Techniques for Software Defined Radio / P. B. Kenington // Artech House,2005— 352 pp.
    18. Сиверс А.П., Проектирование радиоприемных устройств.  /  Сиверс П.А. — М.: «Сов. радио», 1976. — 487 c.
    19. Windisch M. , Fettweis Blind G. , I/Q-imbalance parameter estimation and compensation in low-IF receivers [Электронный ресурс]. – Режим доступа: источник.
    20. I/Q Signal Mismatch Theory [Электронный ресурс]. – Режим доступа: источник.
    21. Лайонс Р., Цифровая обработка сигналов / Р Лайонс – М.: Бином-пресс, 2000 – 300 с.
    22.  Лайонс Р., Цифровая обработка сигналов / Ричард Лайонс. – М.: Бином, 2006 – 656 с
    23. Поляков В. Т., Радиолюбителям о технике прямого преобразования / В. Т. Поляков — М.: Патриот, 1990 — 264 с.
    24. Богданович Б. М., Радиоприемные устройства с большим динамическим диапазоном / Б. М. Богданович — М.: Радио и связь, 1984 — 176 с.
    25. Sinisa Tasic, HF SDR (Software Defined Radio) receivers [Электронный ресурс] / Tasic Sinisa — Режим доступа: источник.