Реферат за темою випускної роботи
Зміст
- Вступ
- 1. Актуальність теми
- 2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати
- 3. Огляд досліджень та розробок
- 3.1 Світовий рівень
- 3.2 Національний рівень
- 3.3 Локальний рівень
- 4. Побудова робочих навчальних планів
- 5. Опис існуючого методу розподілу навантаження
- 6. Опис альтернативних методів розподілу навантаження
- 6.1 Опис першого методу розподілу навантаження
- 6.2 Опис другого методу розподілу навантаження
- 6.3 Метод розподілу навантаження з урахуванням кредитного коефіцієнту
- Висновки
- Перелік посилань
Вступ
В останні роки процес автоматизації торкнувся не тільки виробничої, технічної і технологічної сфери діяльності людства, а й інформаційного простору; зокрема бібліотек, музеїв, інформаційних центрів. Автоматизація найбільше торкнулася інформаційної сфери, оскільки саме інформація потребувала і потребує швидкого пошуку, відбору та зберігання, а так само і забезпечення доступу до неї.
Головний ресурс будь-якого вищого навчального закладу – науково-педагогічні працівники. Вони безпосередньо забезпечують здійснення навчально-виховного процесу, виконують основну, найбільш трудомістку роботу. Рівень підготовки фахівців, репутація і конкурентоспроможність ВНЗ в свою чергу залежать від складу, стану та чисельності науково-педагогічних працівників, ефективності їх роботи [1].
1. Актуальність теми
У наш час існує безліч практичних і теоретичних питань, пов'язаних з темою розподілу навантаження. Перше питання – визначення правильної чисельності науково-педагогічних працівників. Недостатня чисельність призводить до додаткового навантаження на викладача, що ускладнює виконання основної роботи і знижує якість підготовки фахівців, а надлишкова чисельність викладачів обумовлює додаткові витрати ВНЗ, що в умовах обмеженого фінансування державного бюджету призводить до скорочення витрат за іншими статтями. Виходячи з цього можна стверджувати, що управління чисельністю науково-викладацького складу є однією з важливих проблем будь-якого ВНЗ [1].
Крім того, організація роботи сучасного вищого навчального закладу потребує постійного оформлення великої кількості документів, що, в свою чергу, призводить до значних витрат часу на розгляд однотипної інформації та виконання рутинних процесів.
Таким чином, впровадження альтернативних методів розрахунку штатного розкладу дозволить практично повністю звільнитися від рутинних процедур, пов'язаних з розподілом навантаження по кафедрам. Це, в свою чергу, істотно підвищує ефективність діяльності навчально-методичного відділу ВНЗ покращуючи часові та якісні показники роботи співробітників відділу. Також, не виключено створення іншими розробниками нових версій даної програми.
2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати
Мета дослідження – провести аналіз методів розподілу штатного розкладу між кафедрами університету.
Основні завдання дослідження:
- Аналіз побудови робочих навчальних планів;
- Виявлення недоліків поточної системи розподілу;
- Дослідження альтернативних методів розподілу навантаження;
- Аналіз переваг і недоліків альтернативних методів.
3. Огляд досліджень та розробок
3.1 Світовий рівень
На сьогодні Північно-Казахстанським державним Університетом імені Манаша Козибаева ведуться роботи зі створення моделей і алгоритмів формалізації задачі розподілу навчального навантаження та створення автоматизованої системи, що дозволяє отримувати рішення задачі у вигляді кінцевої множини оптимальних, з точки зору різних критеріїв варіантів її вирішення [2].
На всеросійській науково-практичній конференції "інформаційно-комунікаційні технології в управлінні ВНЗ" був запропонований механізм розподілу штатів кафедри університету на прикладі Санкт-Петербурзького державного інституту точної механіки й оптики [3].
3.2 Національний рівень
Вченим національного університету кораблебудування Ломоносовим А.В. був запропонований підхід до моделювання системи основних трудових показників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, до якого включено: чисельність штатних посад науково-педагогічних працівників, трудомісткість навчальної роботи, середньорічний обсяг навчального навантаження в розрахунку на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника, фонд оплати праці науково-педагогічних працівників, а також трудомісткість навчальної роботи і заробітна плата викладачів [4].
3.3 Локальний рівень
Василенко А. Ю. у своїй випускний роботі на тему «Розробка веб-сервісу моніторингу успішності студентів» розглядає автоматизацію процесу управління навчальним процесом ВНЗ [5].
4. Побудова робочих навчальних планів
Робочий навчальний план (РНП) – це основний нормативний документ напряму (спеціальності) на черговий навчальний рік. РНП складається на основі навчального плану по курсам і включає в себе графік навчального процесу, план навчального процесу по семестрах, який визначає перелік, обсяг і послідовність дисциплін, які вивчаються, форми проведення навчальних занять та їх обсяги, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації, види завдань для самостійної роботи студентів (рис. 1).
Рисунок 1 – Склад робочого навчального плану
(анімація: 9 кадів, 7 циклів повторення, 40 Кб)
Навчальний план повинен базуватися на приблизному навчальному плані, розробленому навчально-методичним відділом. Дисципліни спеціалізацій не повинні перевищувати обсяг, регламентований Державним освітнім стандартом вищої професійної освіти, а найменування спеціалізацій та їх шифр – затверджені навчально-методичним відділом. Навчальний план повинен містити загальну трудомісткість кожної дисципліни, обсяг (в годинах) аудиторних занять і самостійної роботи студентів [6].
При складанні робочого навчального плану ВНЗ, виходячи з обліку специфіки реалізованих професійних освітніх програм напряму підготовки дипломованих фахівців, може змінюватися тривалість закладених в зразковий навчальний план екзаменаційних сесій, практик, підсумкової державної атестації та канікул, виходячи з урахування вимог Державних освітніх стандартів вищої професійної освіти [7].
Навчальний план – це офіційний документ, що регламентує склад навчальних дисциплін, їх обсяг і види атестації знань. На основі державних освітніх стандартів вищої професійної освіти університет, академія чи інститут самостійно розробляє і приймає навчальні плани за основними освітніми програмами. Він складається завідуючим випускаючої кафедри на відповідні напрями або спеціальності освіти, візується деканом факультету, першим проректором академії з навчальної роботи, затверджується рішенням Вченої Ради ВНЗ. Цим підкреслюється визначальна роль навчального плану для процесу підготовки студентів.
Завдання навчального плану – визначити структуру знань учня, пов'язати послідовність дисциплін, що вивчаються, вирівняти навантаження на студента за періодами навчання.
Структура навчального плану передбачає кількість і тривалість семестрів. Законом регламентується мінімально допустимий час навчання у ВНЗ, необхідний для отримання державних документів.
По кожній дисципліні навчального плану вказують: сумарну кількість годин за видами занять (самостійна робота по засвоєнню матеріалу, консультації), вид контролю знань (залік, іспит), спеціальну індивідуальну роботу (курсова робота) [8].
5. Опис існуючого методу розподілу навантаження
Існуюча система розподілу штатів професорсько-викладацького складу базується на розрахунку учбового навантаження кафедр і розрахунку середнього навантаження одного викладача університету і не враховує того, що штати учбовому закладу плануються Міністерством освіти і науки та залежать, в першу чергу, від загального контингенту студентів, а не від об'єму учбового навантаження.
Використання системи в сучасних умовах, коли університети самостійно формують варіативні частини освітньо-професійних програм (ОПП) і учбових планів з напрямів підготовки, виявило ряд істотних суб'єктивних недоліків у плануванні та організації учбового процесу:
- у багатьох випадках в ОПП і учбові плани необґрунтовано вводиться велика кількість мало кредитних (1-2 кредити) дисциплін або 3-4 кредитна дисципліна планується на 2-3 семестри, що приводить до штучного зростання учбового навантаження, появи великої кількості (до 12-15) дисциплін в учбовому семестрі, а також ускладнює забезпечення логічної узгодженості викладання дисциплін;
- без об'єктивної необхідності в учбові плани і робочі програми дисциплін закладаються курсові проекти і роботи, не забезпечені відповідним об'ємом кредитів;
- спостерігається штучний поділ потоків студентів;
- кафедри не зацікавлені в перерозподілі загального об'єму дисциплін на користь годин самостійної роботи студентів.
Організація роботи сучасного вищого навчального закладу вимагає постійного оформлення великої кількості документів, що, у свою чергу, приводить до значних витрат часу на розгляд однотипної інформації і виконання рутинних процесів.
Учбове навантаження кафедри на навчальний рік визначається закріпленими за нею учбовими дисциплінами, практиками, видами випробувань підсумкової державної атестації та іншими видами учбової роботи відповідно до робочих учбових планів спеціальностей і напрямів підготовки вищої професійної освіти [9].
6. Опис альтернативних методів розподілу навантаження
6.1 Опис першого методу розподілу навантаження
Метою запропонованого методу є розгляд процесу автоматизації розподілу навантаження по кафедрах університету шляхом формалізації підходів до створення і використання програмованих засобів автоматизації.
В основу методу розподілу штатів покладено наступні показники:
- штат ПВС (об'єм фінансування оплати праці);
- контингент студентів по напрямах і спеціальностях підготовки;
- спостерігається штучний поділ потоків студентів;
- учбові плани, об'єм учбових дисциплін, учбові, переддипломні і вироб-ничі практики, державні іспити.
Розподіл штату ПВС університету(Ш) здійснюється в чотири етапи.
1 етап. Штат університету розподіляється на частини для забезпечення навчального процесу (Шу) та проведення вступних іспитів, керівництво аспірантами, докторантами, стажистами (Ша) (рис. 2).
Рисунок 2 – Формула розрахунку штату університету
Шу визначається згідно з документом «Норми часу для розрахунку й обліку навчальної роботи викладачів ВНЗ» (наказ Міністерства освіти України № 450) і розподіляється по кафедрах централізовано.
2 етап. Розподіл штату (Шу) між напрямками підготовки.
Штат і-го напряму підготовки (Шу) оформлюється пропорційно до сумарного приведеного контингенту Nci студентів даного напрямку (рис. 3).
Рисунок 3 – Формула розрахунку штату напрямів підготовки
де Nді, Nзі – відповідно контингенти студентів денної та заочної форм навчання за кожним напрямом.
3 етап. Розподіл штату Шуі між дисциплінами і видами занять за навчальними планами конкретних напрямків.
Частина викладачів, що ведуть навчання по конкретному напрямку, забезпечують підготовку з j-тої дисципліни (або виду занять) у k-тому семестрі, визначається співвідношенням (рис. 4).
Рисунок 4 – Формула розрахунку штату між напрямками
де bjk – ваговий коефіцієнт j-ої дисципліни (або виду занять).
4 етап. Розподіл штатів ПВС між кафедрами університету.
Штат ПВС кафедри для забезпечення навчального процесу Шкаф формується як сума частин Шjk, дисциплін та видів занять, які закріплені за кафедрою на всіх напрямах підготовки (рис. 5).
Рисунок 5 – Формула розрахунку штату кафедри
До штату Шкаф додаються також відповідні частини Шу і Ші університету (1 етап)[1].
Після розгляду даного методу розподілу штату ПВС, можна зробити висновки, що впровадження цього методу розподілу навантаження дозволить позбавитися від факторів, що стимулюють появу виявлених недоліків.
Все це дозволить забезпечити достовірність і оперативність при плануванні штатного розкладу університету.
6.2 Опис другого методу розподілу навантаження
Метод базується на кількості годин розрахованих для кожної дисципліни в учбовому плані. По даним нормативів для кожного напрямку існує норма числа студентів на одного викладача. Також для кожного потока студентів у кожному семестрі існує норма годин викладання. У сумісництві з відомою кількістю годин для кожної дисципліни, це дозволяє розробити метод розподілу навантаження.
Розподіл навантаження проходить у 3 етапи:
1 етап. Для кожного потоку студентів розраховується кількість викладачів (K) на основі нормативів кількості студентів (Sn) на одного викладача для кожного напряму (рис. 6).
Рисунок 6 – Формула розрахунку кількості викладачів
де Sf фактична кількість студентів на потоці.
2 етап. Для кожної дисципліни на потоці визначається коефіцієнт кількості часів від загальної кількості часів (Tz) даної дисципліни на потоці у кожному семестрі. Цей коефіцієнт перемножується на розраховану раніше загальну кількість викладачів(K) для розрахунку кількості викладачів необхідних на викладання даної дисципліни (C) (рис. 7).
Рисунок 7 – Формула розрахунку коефіцієнта кількості годин
де Tf фактична кількість годин кожної дисципліни.
3 етап. Штат кожної кафедри розраховується як сума кількості викладачів необхідних на викладання кожної дисципліни закріпленою за кафедрою на кожному потоці у кожному семестрі (рис. 8).
Рисунок 8 – Формула розрахунку штату кафедри
Впровадження цього методу дозволить суттєво знизити затрати на розрахунок навантаження, дозволить забезпечувати більш швидку і якісну роботу навчальної частини [10].
6.3 Метод розподілу навантаження з урахуванням кредитного коефіцієнту
Метод базується на залежності навантаження студентів в семестрі від графіка учбового процесу, а також на основані Постанови № 1134, яка містить інформацію про нормативи кількості студентів на одного викладача. А також виходячи з залежності штата викладачів від кількості студентів по всім формам навчання та напрямів підготовки можливо вивести схему розрахунку навантаження професорсько-педагогічного складу.
- Для кожного потоку студентів за всіма спеціальностями, які підготовлюються у університеті обчислюється чисельна кількість студентів в групі;
- Для сформованих списків студентів у групах і на підставі Постанови № 1134, вираховуються норми студентів на одного викладача. Цей норматив знижується при підготовці спеціалістів та магістрів відповідно на 10% і 50%;
- Далі виконується розрахунок необхідної кількості викладачів на підготовку всіх груп студентів, що навчаються в університеті;
- Розраховується необхідний коефіцієнт навантаження на 1 кредит при навчанні студентів різних спеціальностей.
З цього видно що цей метод дозволяє регулювати не контрольоване та неоправдане прагнення збільшити розмір учбового навантаження викладачам. Тобто чим більше штучно «роздувається» навантаження, тим менше стає коефіцієнт, а відтак зменшується вага навчального години. В результаті викладач на ставку повинен працювати більше [10].
Висновки
Було досліджено існуючі методи розподілу штатного розкладу між кафедрами університету.
Виходячи з рішення недоліків були запропоновані методи розподілу навантаження, які базуються в першу чергу на загальному контингентові студентів, а не на об'ємі учбового навантаження. Після аналізу цих методів були виявлені наступні переваги:
- методи стимулюють викладання багато кредитних дисциплін в одному семестрі, оскільки це, не впливаючи на величину штату ПВС, призводить до зменшення навчального навантаження;
- алгоритми розподілу, на яких базується розрахунок, мало залежать від співвідношення годин аудиторної і самостійної роботи студента;
- стає невигідним штучне формування дрібних потоків, а також формування неповних академічних груп [9].
У результаті аналізу можна зробити висновок що після впровадження методів з розрахунку штатного розкладу учбова частина матиме більшу ефективність роботи шляхом зменшення витрат часу на виконання рутинних операцій розрахунку штатного розкладу.
Перелік посилань
- Ломоносов О.В. Методичні положення управління чисельністю науково-педагогічних співробітників вищих навчальних закладів/ О.В. Ломоносов // Науково-методичний журнал. – Вип. 7. Економічні науки. – Миколаїв: Вид-во ім. Петра Могили, 2010. – 56-60 с.
- Васильєва Т. Оптимальний розподіл навантаження на викладач [Електронний ресурс] / Т. Васильєва. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/30_NIEK_2011...
- Васильєв В. Механізм розподілу штатів між кафедрами університету [Електронний ресурс] / В. Васильєв. – Режим доступу: http://www.ict.edu.ru/vconf...
- Ломоносов О.В. Залежність між основними трудовими показниками вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації / О.В. Ломоносов // Науково-методичний журнал. – Вип. 86. Економічні науки. – Миколаїв: Вид-во ім. Петра Могили, 2008. – 117-124 с.
- Василенко А.Ю. Розробка веб-сервісу моніторингу успішності студентів [Електронний ресурс] / О.Ю. Василенко. – Режим доступу: http://www.masters.donntu.ru/2009...
- Структура навчальних робочих планів [Електронний ресурс] / Московський автомобільно-дорожній технічний університет. – Режим доступу: http://www.madi.ru/study...
- Андрєєв В.В. Рейтингова система обліку успішності студентів / В.В. Андрєєв, Н.В. Герова, М.І. Ведерникова та ін – М.: Біном, 2009. – 89 с.
- Сластенін В. Педагогіка теорії формування змісту освіти [Електронний ресурс] / В. Сластенин. – Режим доступу: http://www.university.kherson.ua/Information...
- Концепція розподілу штатів професорсько-викладацького складу // Науково-методичний журнал. – Л.: Національний університет «Львівська політехніка». – 124-127 с.
- Євдокимов O.В. Система розподілу навчального навантаження університету / О.В. Євдокимов // Сучасна інформаційна Україна: інформатика, економіка, філософія: матеріали доповідей конференції, 26 квітня 2012 року, Донецьк, 2012. – 316 с.
Важливе зауваження
При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2013 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.