Біографія
Особістісне становлення
Я, Ількун Віктор Петрович, народився 4 жовтня 1991 року в місті Горлівка.
Мої батьки – Ількун Олександра Олександрівна та Ількун Петро Вікторович. Обидва закінчили Томський державний університет, де познайомилися й одружилися, потім доля закинула їх у місто Горлівка, де я і з'явився на світ. Так що мої коріння з Сибіру. Батько – програміст, приватний підприємець у сфері інформатизації бухгалтерського обліку, який самостійно розробляє і впроваджує свої програми. Мама за фахом інженер оптик-дослідник, але стала займатися програмуванням і в даний час працює на держслужбі. У мене є молодший брат – Ількун Олександр Петрович, який став студентом Київського національного університету імені Шевченка за тією ж спеціальністю, що і я. Ми з ним часто обговорюємо питання по навчанню, тому нам цікаво спілкуватися. Моя сім'я сильно вплинула на моє життя, зробила його набагато легше і краще.
У дитинстві я любив думати і мріяв стати вченим. До шести років з нами жила бабуся, Раїса Борисівна, яка все життя працювала на "рахункових" посадах (економіст, нормувальник, бухгалтер). Вона теж зіграла велику роль в тому, що я став любити точні науки. Щоб мене чимось зайняти, в черзі, на зупинці, ми з нею рахували машини, голубів, букви на вивісках тощо. Так я і став проявляти велику зацікавленість до чисел, завдань, головоломок. Інша бабуся, Тетяна Василівна, живе від нас далеко – за 4 тисячі кілометрів. На жаль, бачимося ми з нею рідко. Вона навчила мене бути добрим і нічого не вимагати натомість. Дуже рано навчився читати. У шість років прочитав всього Волкова ("Чарівник смарагдового міста" тощо). У мене було хороше, безхмарне дитинство.
Професійне становлення
Я вчився у Горлівській спеціалізованій школі № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, але для мене особливо цікавими були точні науки. Найбільше мені подобалася математика. Також, у вільний від навчання час, я читав підручники з хімії та фізики, відвідував різні олімпіади. Займав призові місця з математики. Я вважаю, що в моїй школі був один з кращих викладацьких складів міста. Назвати тут когось з викладачів, який справив на мене помітний вплив, це означає образити інших.
На думку моєї мами, я часто сидів за комп'ютером вдома, і щоб це змінити, вона віддала мене в гурток акторської майстерності. Це зробило мене більш товариським. У нього я проходив чотири роки. Я не став великим актором, але ролі, для яких доводилося вчити багато тексту, розвинули мою пам'ять. Півроку займався в секції боксу. У дев'ятому класі став захоплюватися 3d моделюванням, тому часто любив розглядати світ з позиції простих фігур. У той же час почав займатися сліпим набором на клавіатурі. Зараз середня швидкість 500 симв/хв. Захоплювався велосипедом, з хлопцями з велосипедної секції ми каталися у парку Горького нашого міста. Мені казали, що я здатний тільки до математики. Тоді я на спір два місяці освоював гітару. Навчився брати основні акорди і грати кілька пісень. Я довів собі, що для людини немає нічого неможливого, якщо поставити мету.
У 2008 році я отримав атестат про середню освіту.
Комп'ютерний світ і математика дуже приваблювали мене, тому я вибрав програмування. У 2008 році я здав іспити і пройшов на бюджет в Донецький національний технічний університет. Я вибрав свій університет тому, що тут проходить важка підготовка майбутніх фахівців.
В університеті намагався вчитися добре. Це було легко завдяки постійному залученню у процес навчання наших викладачів. Дуже цікавим був курс математичної підготовки, який вів Скворцов Анатолій Єфремович. Професійному становленню сприяв курс "Графічне та геометричне моделювання". Тому я і вибрав свою тему: "Інструментальні засоби для розробки комп'ютерних ігор жанру екшн від першої і третьої особи" та наукового керівника к.т.н. доцента кафедри Прикладної математики та інформатики Карабчевського Віталія Владиславовича.
Також в університеті ходив на латиноамериканські танці, хіп-хоп, вокал. Я вивчав гру на барабані джембе, який привіз з Єгипту, і блок-флейті сопрано. На фізкультурі чотири роки відвідував настільний теніс. Ходив на змагання з настільного тенісу. Останні два роки займаюся бігом і ходжу в спортзал. Схуд на 15 кг.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Хочу стати фінансово незалежним. Постійно займатися улюбленою справою. Тобто такою, якою би займався безкоштовно. Хочеться більше подорожувати, відвідати всі знамениті водоспади.
У професійній кар'єрі бачу себе власником компанії, що займається розробкою і просуванням ігор. Ігри – двосічний меч, вони можуть бути як кращим засобом для розслаблення, так і вбивцями вільного часу. Тому вони моя пристрасть.