Біографія
Я, Пеньков Андрій Станіславович, народився 26 березня 1991 в місті Костянтинівка. Мої батьки: батько - Пеньков Станіслав Валентинович з освіти електрик, мати - Пенькова Тетяна Петрівна з освіти бухгалтер. Перш за все, хочу висловити глибоку вдячність і повагу своїм батькам, які були завжди поруч і доклали величезних зусиль у моєму вихованні.
Був дуже спокійною і слухняною дитиною. У дитинстві я любив кататися на велосипеді, грати з друзями, як і всі маленькі діти. З раннього дитинства дуже любив грати у відео ігри, починаючи з тетріса і закінчуючи комп'ютерними іграми.
У школу я пішов з 5 років. Усі 11 класів провчився в Костянтинівській загальноосвітній школі № 13. З вивчаємих дисциплін я віддавав більшу перевагу технічним і дуже не любив гуманітарні. Найбільше любив математику. У школі № 13 поглиблено викладають англійську мову, з 5-го класу урок англійської мови був кожен день. Але мені трохи не пощастило, в моїй підгрупі з англійської мови часто змінювалися вчителі, тому англійська мені вдалося вивчити тільки на дуже низькому рівні. Хоча, напевно, не тільки тому, а й тому що не люблю вивчати мови.
У 4-му класі ходив на гурток юних електронщиків. Там я зробив своїми руками блок живлення. З 4-го класу 2 роки проходив на боротьбу, але за 2 роки побороти так нікого і не зміг, тому моє захоплення боротьбою на цьому і закінчилося. З 6-го класу 3 роки проходив на гурток з авіамоделювання. За цей період за допомогою невеликого набору інструменту і декількох дощечок зібрав кілька літаків і ракет, які перебували на Костянтинівській міській виставці, але через зневажливого ставлення відвідувачів виставки жодна з моделей "не вижила". У 10-11 класах ходив у Константівскій навчально-виробничий комбінат (НВК) на водіння і в кінці 11 класу отримав права категорії "ВС". Дуже люблю водити автомобіль. У 11 класі ходив на курси з математики та української мови.
Професійне становлення
У 1-му класі вчителька попросила написати на листку паперу, ким у майбутньому ми хочемо стати і забрала всі листки собі, а на останньому дзвонику 11 класу вона показала нам ці папірці і в моїй було написано: «комп'ютерщиком». Мене з дитинства цікавили інформаційні технологи, тому з майбутньою спеціальністю я визначився без вагань, я з дитинства знав, ким я хочу стати, залишалося тільки вибрати університет. У 2008 році я подав документи в кілька університетів, включаючи Донецький національний технічний університет (ДонНТУ). У ДонНТУ мені спочатку відмовили, та я й не сподівався сюди поступити, але удача була на моєму боці і через невеликий час мені все ж зателефонували з університету і ощасливили мене фразою про те, що я поступив. Я, недовго думаючи, привіз документи і був зарахований на бюджет на спеціальність «Програмне забезпечення автоматизованих систем» на факультет обчислювальної техніки та інформатики. І тут почалося моя нове, доросле, самостійне життя.
Спочатку простому хлопцеві з Костянтинівки дуже важко давалося навчання в університеті, але моя завзятість та цілеспрямованість допомогли мені подолати всі труднощі.
Більш всього мене цікавили дисципліни пов'язані з програмуванням, особливо програмування 3D графіки, і дуже не любив гуманітарні науки. Але взявши себе в руки, я все ж здав і філософію, і історію, і психологію, і соціологію, і т.д. Захоплюватися програмуванням 3D графіки я почав з 2-го курсу. З дитинства любив грати в комп'ютерні ігри і дуже хотілося створити щось подібне.
У період навчання в університеті я познайомився з чудовою групою (ПС-08а). Ми всі дуже здружилися.
Після 3-го курсу я вирішив, що пора вже самому заробляти гроші на життя, а не висіти на плечах у батьків. Успішно пройшовши співбесіду і тести, мене взяли працювати розробником програмного забезпечення в компанію "Soft-Xpansion".
У 2012 році я відмінно здав бакалаврський іспит і отримав диплом бакалавра. Для того, що б влаштуватися на хорошу роботу і удосконалити свої знання в області програмування, я вирішив продовжити своє навчання в магістратурі. Мене зацікавив новий пристрій Kinect від компанії Microsoft, який надає нові можливості для розпізнавання людських жестів, тому на свою дипломну роботу я вибрав тему: "Методи точного розпізнавання жестів на основі тривимірного сканування", а моїм науковим керівником став кандидат технічних наук, професор кафедри прикладної математики та інформатики Башков Євген Олександрович.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Найважливішим у найближчий час для мене є написання магістерської роботи та її успішний захист. Після закінчення університету планую знайти цікаву високооплачувану роботу, але найголовніше створити щасливу і люблячу сім'ю.