Біографія
Особистісне становлення
Народилася 7 жовтня 1991 року у місті Донецьк. Мій батько – Потапов Юрій Миколайович, мама – Потапова Олена Миколаївна, обидва закінчили Донецький Політехнічний Інститут за спеціальністю «Електричні станції», отримали дипломи інженерів-електриків і разом поїхали за розподілом до Західного Сибіру, де і стали сім’єю. У мене є старша сестра – Жигуліна Анна Юріївна, яка вчилася в Донецькому національному технічному університеті за спеціальністю «Маркетинг», отримала ступінь магістра. Працює і виховує з чоловіком доньку Анастасію.
Дитинство я провела в родинному колі, тому що в садок не ходила і дуже вдячна батькам за це. Літні місяці проводила на дачі у бабусі і в селі у дідуся на пасіці, так що до праці я була привчена з 4-х років. На моєму опікуванні були каченята, курчата і кролики, тому тварин люблю з дитинства. У мене завжди було багато друзів, з усіма я знаходила спільну мову і була організатором безлічі дитячих розваг. Я росла активною дитиною, веселою, доброю і допитливою.
З дитинства люблю кататися на велосипеді, грати в бадмінтон, плавати в морі, готувати з мамою, вишивати і в’язати. Найяскравіші спогади: поїздки з родиною на море, рибалка з батьком, відпочинок в піонерському таборі в Євпаторії та Алушті.
У вересні 1998 року пішла в перший клас у Донецьку загальноосвітню школу № 61. Найулюбленіші предмети в школі – математика, географія, історія та англійська мова. Улюбленими викладачами в школі були Наталія Петрівна, Ірина Василівна та Світлана Іванівна, я вдячна їм за те, що вони привили мені любов до своїх предметів. У шкільні роки брала активну участь у шкільній самодіяльності, організації шкільних свят. У старших класах займалася бальними і латиноамериканськими танцями, брала участь у конкурсах.
Професійне становлення
Після закінчення школи питання з вибором Вищого навчального закладу не виникало, так як Донецький національний технічний університет закінчили мої батьки, тітка і сестра. А от з вибором напрямку навчання були деякі складності, так як мені подобалося багато спеціальностей і вибрати одну з них було важко. Керуючись порадою рідних і їх життєвим досвідом вибір зупинили на спеціальності «Управління персоналом і економіка праці». Влітку 2008 року я стала студенткою першого курсу денної форми навчання на контрактній основі. З вступом до університету почався головний визначальний етап у моєму житті: знайомство з веселою і дружною групою; добре обізнаними і кваліфікованими викладачами, які вміють дохідливо викласти навчальний матеріал; вивчення нових дисциплін і предметів. Під час навчання приймала участь у різних конференціях, матеріали яких були опубліковані у відповідних виданнях. Отримані знання та набуті навички дозволили мені закінчити 4 курс з червоним дипломом бакалавра. Мене надихали святкові заходи присвячені дню кафедри, спільні поїздки зі студентами та викладачами кафедри на природу, тому рішення щодо вступу до магістратури прийшло само собою, тим більше, що до величезної радості моїх батьків, я вступила на бюджетну форму навчання.
Мій науковий керівник – к.е.н., доцент кафедри Позднякова Світлана Валеріївна, з її допомогою була визначена тема магістерської роботи «Організація системи оцінки персоналу на підприємстві». При виборі теми керувалися її актуальністю і затребуваністю в Україні, так як оцінка персоналу знаходиться на етапі становлення, на підприємствах існують проблеми з проведенням і організацією оцінювання персоналу. Організація системи оцінки персоналу позитивно впливає на ефективність діяльності співробітників підприємств, що в свою чергу сприятливо позначається на всіх процесах, що відбуваються на підприємстві. Тому моя тема є не лише цікавою для мене, але й життєво необхідною для розвитку та покращення процесу управління діяльністю підприємств.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчих планах на майбутнє – отримання диплома магістра та водійських прав. Надалі пошук роботи, яка приносила б задоволення і можливість самореалізації та кар’єрного росту, поглиблене вивчення англійської мови. Мрію про навколосвітні подорожі. Можливо я захочу отримати другу вищу освіту, адже все в моїх руках. Але найголовніше для мене – займатися тим, що подобається, прагнути до досконалості, розвиватися, але при цьому не забувати радіти життю.