Біография магістра

Дитинство

Народився 05.09.1990 в місті Донецьк. Через півроку переїхав до Якутська, де жив декілька років. Після знов повернувся до Донецька. Мама – Степанова Людмила Марківна. Батько – Степанов Володимир Костянтинович. У Якутську у мене залишилися брат Сергій і сестра Катерина. Кілька разів в рік виїжджаю до них в гості. З самого дитинства був комунікабельним і можу «освоюватися» в будь-якому колективі. У цьому допоміг дідусь – дав багато корисних порад. Подібна можливість дуже допомагала як у відпустці(знайти компанію), так і на роботі. Маючи великий колектив потрібно спілкуватися зі всіма, а будучи замкнутим в собі таке не вийде.

У дитинстві ходив в дитячий садок. Поводився тихо і спокійно. Мало з ким конфліктував. Під час тихої години ніколи не спав. З самого дитинства цікавився автомобілями, мотоциклами, літаками. Як багато хлопців хотів в дитинстві стати космонавтом, але після того, як поглянув фільм про їх підготовку для польоту в космос – передумав. Аж надто суворі тренування. Найяскравішими спогадами були поїздки до батька до Якутська і відпочинок на Середземному і Чорному морях. Але найяскравіше враження – поїздка по Європі. Було дуже здорово поринути абсолютно в інший світ, який дуже сильно відрізняється від того світу, в якому ми живемо. У Чехії вдалося побувати кілька разів. Їздив з інтервалом 10 років. За цей час там помінялося багато що. Любив їздити в дитячі табори влітку. У одному заїзді навіть став диктором місцевого радіо.

Школа

Школу свою любив, але того дня, коли була хімія, дуже не хотів туди йти. Хоча після закінчення школи з вчителькою хімії почали дружити. Більш всього любив біологію. Вчителька біології була однією з найкращих в місті. Звали її Ларіной Людмилою Михайлівною. Завдяки ній багато колишніх учнів школи стали лікарями. Я планував вступати до медичного університету і хотів бути хірургом – кардіологом. Крові ніколи не боявся, і розділ анатомії, який був присвячений кровоносній системі, був найцікавішим для мене. Але вирішив все ж не ставати медиком. Аж надто велика відповідальність у фахівців даної сфери. Саме це і почало відштовхувати. Не стільки відповідальність почала давити на нерви, скільки можливі невдачі від яких ніхто не застрахований. Хоча весь 10-й клас кожен понеділок відвідував факультатив по анатомії. Проводив нам його викладач з Національного університету. Проводив він його інколи у нас в школі, а інколи ми їздили на біологічний факультет Національного університету. Отже, можна сказати, деякий час вчився і в іншому університеті.

У школі почав захоплюватися економікою, політикою, географією. У політику вирішив не йти, а ось економікою захопився. Раз 5 брав участь в міжшкільних олімпіадах. Перемогу отримати не вдалося, але я сильно не засмучувався. У зв'язку з цим вибір ліг на фінанси і кредит. У банку працювати якось не планував, а ось для відкриття бізнесу знання подібного плану дуже згодяться. На економіку я звернув увагу ще і тому, що в сім'ї всі в тій або іншій мірі працюють у фінансовій сфері. Вибір університету визначило те, що багато хто з моєї сім'ї закінчив Донецький Національний Технічний Університет. Можна сказати, що це родинне.

Університет

У перші роки навчання вибраний мною напрям якось не особливо подобався. Але на другому курсі все змінилося. Почав брати активну участь в конференціях, писав статті. Пару разів на конференції вирушав до Києва. Більш всього на відношення до університету і розвитку знань і навиків вплинули такі викладачі як Крапівніцкая С.М. і Сорокіна Л.В.. Дуже допомогли в деяких питаннях – пояснили і показали. Під час однієї з літніх практик, яку проходіл у фінансовому відділі підприємства, впродовж тижня вникав в бухгалтерський облік. Певні ази зрозумів. А після курсу бухгалтерського обліку в університеті почав його трохи розуміти. Будучи на 5-ом курсі я поступив в автошколу, яку благополучно закінчив.

У магістрат поступав через те, що без вищої освіти нікуди не влаштуєшся працювати. Наукового керівника вибрав випадково, а тему вибрав ту, яка близька по духу.

Плани на майбутнє

На майбутнє завжди складно щось планувати, адже ніколи не знаєш як життя зміниться, в яку сторону скрутить і куди занесе. Планів виїхати закордон немає, але повернутися до Якутська інколи хочеться. Після закінчення університету є пропозиція і можливість влаштуватися на одне металургійне підприємство на посаду помічника начальника відділу. Є мета на даній фірмі стати начальником одного з відділів. Спершу, звичайно, потрібно стати просто добрим працівником, а потім вже ставати начальником. Тому план саме такий. Однією з цілей є відкриття власного бізнесу з двома варіантами розвитку. Перший – працювати одному, а другий – наймати людей і розширюватися. Мабуть найкращим для мене було б відкрити якусь інноваційну справу. Хочеться розробити якийсь новий продукт, почати його випускати, успішно упровадити на ринок і потім вже займатися модернізацією і випуском нових товарів або послуг. Такий варіант дуже цікавий і прийнятний.