Реферат за темою випускної роботи

Змiст

Актуальність теми.

На сучасному етапі розвитку економіки України забезпечення ефективного функціонування промислових підприємств потребує постійного підвищення конкурентоспроможності їх продукції та процесів, оптимального використання виробничого потенціалу, гнучкого реагування на зміни у зовнішньому середовищі. Виконання перелічених завдань можливе завдяки систематичному здійсненню інноваційної діяльності. Однак на сьогодні питома вага промислових підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність і можуть бути віднесені до інноваційно активних, залишається низькою[1]. Сприяти підвищенню інноваційної активності вітчизняних промислових підприємств можливо шляхом застосування нових підходів до управління інноваційною діяльністю, які б враховували вплив результатів її здійснення на різні сфери діяльності підприємства [2]. Особливе місце в економіці України займає металургійна галузь. Металургійний комплекс України все ще залишається базовим елементом економіки держави. Адже його можна спокійно назвати донором бюджету і головним постачальником валюти в Україну (галузь дає близько 40% всіх валютних надходжень). Ще до кризових часів частка комплексу у валовому внутрішньому продукті (ВВП) України становила 27%. Крім усього, металургійна галузь - це приблизно чверть усього промислового виробництва і третя частина в товарній структурі експорту. Сьогодні на підприємствах галузі працюють понад півмільйона людей. Донедавна металургійна промисловість України за обсягами виробництва займала 7 місце у світі. Тому незаперечним фактом залишається те, що саме ця галузь заслуговує особливої ??уваги, сил і підтримки. Особливо з боку держави. Але реалії такі, що навіть державі складно справлятися з проблемами світового масштабу, які торкнулися і металургів.Так, економічна криза, що вибухнула в США, Європі та країнах СНД, серйозно вдарила по чорній металургії України. Попит на продукцію різко знизився не тільки з боку спекулянтів, а й з боку будівельної галузі, автовиробників і машинобудівних компаній. Адже вони теж зазнали серйозні фінансові проблеми і зіткнулися з падінням попиту на свою продукцію. Через це експорт продукції української металургійної галузі помітно знизився - з початку року показник скоротився на 1,1% і склав 8,093 млн. тонн.Яскраво-виражені негативні тенденції роботи металургійного комплексу України простежувалися ще в минулому році. Доподатковий збиток металургійної галузі зріс, порівняно з 2011 роком на 21,6% - до 4603000000 грн, чистий збиток збільшився на 58,5% - до 6,5 млрд. грн. 41,6% від загальної кількості металургійних підприємств країни отримали збитки в сумарному розмірі 12,8 млрд. грн. - На 37% більше. Рентабельність підприємств галузі впала на чверть. Для порівняння, в 2011 році цей показник був на рівні 14%.Показники перших місяців 2013 теж не є позитивними. Держслужба статистики повідомила, що в першому кварталі обсяги виробництва в металургії впали на 2,3%. При цьому в березні по відношенню до лютого було відзначено зростання на 15%. Тільки цей показник не є ключовим загальної картини. Виробництво сталі в січні 2012 року, порівняно з січнем минулого, скоротилося на 1,6% - до 2,871 млн. т, а в лютому - на 6,6%, до 2,68 млн. т. Все це призвело до того, що Україна опустилася з 9 на 11 місце в світі за обсягами виплавки сталі.У порівнянні з минулим роком значно впали й продажу. В асоціації гірничорудних підприємств Укррудпром констатували що, в січні-березні 2012 року вітчизняні гірничорудні підприємства реалізували 16892000 тонн продукції. Це на 5% менше аналогічного періоду минулого року.Всі ці факти сприяють активному обговоренню та пошуку рішень, які допоможуть галузі "вирватися" з застою і взяти курс на відновлення. Актуальні проблеми металургійного комплексу (МК) України і необхідність прийняття програми розвитку МК обговорювали учасники круглого столу на тему "Проблеми та перспективи гірничо-металургійного комплексу України. Роль державної політики у захисті інтересів гірничо-металургійного комплексу України". Експерти зійшлися в думках - української металургії необхідно її держава. Адже без державної підтримки переломити складається негативну тенденцію металургійні підприємства, ГЗК (гірничо-збагачувальний комбінат) і феросплавні заводи не зможуть. Треба думати, що українській державі також потрібна українська металургійна галузь.Серед найважливіших поточних проблем ГМК, експерти відзначили декілька особливо важливих.По-перше, це слабкий внутрішній попит на продукцію. Через це, орієнтація на експорт надмірно сильна. 80% виробленої українським гірничо-металургійним комплексом продукції експортується і лише 20% споживається всередині країни.По-друге, держава не сприяє збільшенню попиту на продукцію українського ГМК вітчизняними споживачами, таких як машинобудівники або суднобудівники. Метпродукцію вимагають і різні інфраструктурні проекти. Замість цього (свідомо чи несвідомо) створені умови максимального сприяння імпорту металів та сировини. Торік в Україну імпортовано мільйон тонн готової продукції чорної металургії. А ось імпорт феросплавів зріс у порівнянні з 2011 роком на 188%. Імпорт металопродукції в 1-му кварталі цього рік виріс на 63% в річному численні!Представник Міжнародного інституту марганцю Дорін МакГауф поділився інформацією про європейський досвід. Він зазначив, що хоча в країнах ЄС відсутня практика прямої державної підтримки підприємств, виробники завжди можуть розраховувати на допомогу держави.На думку екс-заступника міністра промислової політики України Сергія Грищенка, питання про державну підтримку ГМК стоїть особливо гостро в умовах триваючого спаду на світових ринках металопродукції.Зваживши всі "за" і "проти", можна підсумувати - Україні необхідна розробка і подальша реалізація стратегії розвитку ГМК на 10-15 років. Документ повинен містити чіткі часові та виробничі показники, визначати цілі і завдання розвитку галузі, механізми їх реалізації, необхідні для цього джерела та обсяги фінансових ресурсів. Необхідно також розробити та затвердити критерії віднесення підприємств до вітчизняних, на підставі обов'язкового обліку яких підприємства ГМК зможуть брати участь в держзамовленні.Варто відзначити, що розробка та реалізації стратегії розвитку ГМК України дозволить повернути лідируючі позиції України на міжнародному металургійному ринку, дасть потужний імпульс до розвитку високотехнологічним галузям. Тому, держава просто зобов'язана працювати на збереження і подальший розвиток металургійних комбінатів, феросплавних заводів або ГЗК.Серед варіантів виправлення ситуації - введення держзамовлення як мінімум на той обсяг продукції, який необхідний для виконання металлоемкого замовлення державних монополій, які впроваджують інфраструктурні проекти в транспорті, енергетиці чи ЖКГ Тому зазначені процеси важливо дослідити в сфері металургійних підприємств. Вирішення цього завдання потребує вдосконалення науково-методичного забезпечення оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства як важливої складової процесу управління нею.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні та практичні дослідження інноваційної діяльності підприємства висвітлені в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема: Л. Антонюк, Ю. Бажала, П. Бубенка, І. Бузько, А. Валюха, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриньова, В. Гриньової, Д. Єндовицького, М. Жука, С. Ілляшенка, О. Кузьміна, О. Лапко, Т. Лепейко, Л. Матросової, Л. Нейкової, П. Орлова, В. Осецького, В. Савчука, Б. Санто, В. Семиноженка, В. Хобта, А. Тріфілової, Л. Федулової, М. Хучека, Д. Черваньова, Н. Чухрай, М. Шарко, А. Шегди та ін. [3]

Розробкою проблем оцінки ефективності інноваційної діяльності та інвестицій в інновації займались такі вчені, як: О. Амоша, В. Беренс, Г. Бірман, А. Гойко, Є. Пеліхов, В. Соловйов, П. Хавранек. А в металургійній галузі В. Чирков, С. Шмідт, А. Яковлєв, О. Ястремська та ін. [4]

Методи дослідження.

Для дослідження інвестиційних та інноваційних процесів були прийняті до уваги наступні методи:

Мета і завдання дослідження.

Метою роботи є подальший розвиток теоретичних положень, розроблення методичних підходів і практичних рекомендацій щодо оцінки та забезпечення зростання ефективності інноваційної діяльності машинобудівних підприємств.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано та вирішено такі завдання:

Об’єкт дослідження – інноваційна діяльність промислових підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні підходи до оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємств металургії.

Апробація роботи. Ця робота пов’язана з дослідженням методів вирішення реальних задач у сучасній економіці. Виконавши завдання по цьому розділу, включаю себе до числа авторів звіту. За результатами роботи буде подана заявка на винахід або опублікована стаття. Практична цінність полягає у тому, що методи, які використовувалися та результати досліджень можуть бути реалізовані на металургійних підприємствах. Тим самим надати можливість функціонувати більш ефективно.

Основний зміст.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито сутність наукової проблеми і стан досліджень з питань інноваційної діяльності та оцінки її ефективності; визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.



Рисунок 1. Класифiкацiя продуктов металлургii
У першому розділі уточнено визначення поняття «інноваційна діяльність підприємства»; удосконалено класифікацію чинників, які впливають на інноваційну діяльність; розкрито зміст управління ІДП і систематизовано його принципи та функції; уточнено зміст поняття «ефективність інноваційної діяльності підприємства» та узагальнено підходи до оцінки ефективності інноваційної діяльності.

У другому розділі проаналізовано результати інноваційної діяльності промислових підприємств України, а також ефективність інноваційної діяльності цих підприємств.

У третьому розділі аналізується можливість підвищення ефективності інвестиційної та інноваційної діяльності. Результати аналізу перевірені на ТОВ «Зеніт».

Перелiк використаної лiтератури

  1. Лисенко Л. А. Аспекти щодо визначення сутності інноваційної діяльності / Л. А. Лисенко // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. Випуск 216 : в 4 т. – Том ІІ. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2006. – С. 457–464.
  2. Лисенко Л. А. Підхід до оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства / Л. А. Лисенко // Коммунальное хозяйство городов : науч.-техн. сб. Выпуск 78. Серия : Экономические науки. – К. : «Техніка», 2007. – С. 94–100.
  3. Коюда В. А. Анализ основных тенденций в инновационной деятельности промышленных предприятий Украины / В. А. Коюда, Л. А. Лысенко // Бизнес Информ. – 2007. – № 11. – С. 47–49.
  4. Лисенко Л. А. Визначення ефективності інноваційної діяльності підприємства за її складовими / Л. А. Лисенко // Економіка розвитку. – 2008. – № 4 (48). – C. 60–64.