Біографія
Особистісне становлення
Я, Денис Ігорович Кузнецов, народився 15 липня 1992 року у славнозвісному та працьовитому місці шахтарського краю - місті Донецьку. Мої батьки - Світлана Юріївна Кузнецова та Ігор Володимирович Кривозуб. Через кілька років, після мого народження, батько залишив сім'ю і моїм вихованням займалися: бабуся Світлана Єгорівна Кузнєцова, дідусь Юрій Михайлович Кузнецов і, звичайно ж, мати - за що, їм величезна подяка.
Зростав я допитливою дитиною: мені було цікаво пізнавати навколишній світ. Сподіваюся, що ця якість залишиться і надалі зі мною. У віці 4-х років мене віддали до дитячого садка, який я відвідував справно. З дошкільною освітою багато в чому мені допомагали бабуся та мати. Починаючи з 6 років, займався вивченням англійської мови, що дає величезну користь у теперішньому часі.
До школи пішов у віці 7 років. Я став учнем загальноосвітньої школи № 54 м. Донецька. Паралельно з цим, завдяки моїм рідним, я відвідував різноманітні секції, що сприяло моєму всебічному розвитку. З першого класу я займався у Дитячий музичній школі № 2 за класом синтезатора і школу іноземних мов A.p.ple
, в якій з успіхом навчався 10 років. Так само, деякий час, відвідував секцію настільного тенісу. У школі навчався добре, що цілком дало гарний результат знань. Наш клас був дуже активним у сфері, пов'язаній з організацієй та участю у різноманітних конкурсах типу КВК, концертів, присвячених святковим датам і подіям. Це залишило безліч приємних моментів і позитивних емоцій. Я хочу висловити подяку своїм шкільним вчителям за знання, які вони дали мені.
Професійне становлення
Коли прийшов час визначатися з напрямком подальшої освіти, я точно знав, що бажаю навчатися в технічному ВНЗ. Однак, зі спеціальністю було мені не зовсім ясно. Знайомий порадив звернути увагу на спеціальність Електромеханічні системи автоматизації та електропривод
(ЕАПУ). Після недовгих роздумів даний напрямок мене дуже зацікавив, і мій вибір було зроблено.
У 2009 році я став студентом групи ЕАПУ - 09А. З перших днів мені сподобалося навчатися в Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ) і освоювати ази в сфері автоматизації різних систем і електроприводу. В університеті я відчув ту неповторну атмосферу веселого настрою і знань в одному місці. Перший курс проминув досить добре, хоча було більше предметів для поширення кругозору, а далі все пішло в гору і з кожним семестром ставало все цікавіше навчатися, особливо, коли з'явилися спецпредмети
, хоча моментами вони були не такі уж прості, як мені здавалося. Хотів б висловити свою подяку і вдячність усім викладачам кафедри ЕАПУ, особливо, завідуючій кафедрою ЕАПУ, д.т.н., професору О.І. Толочко, к.т.н., доц. П.І. Розкаряці, к.т.н., доц. Г.С. Чекавському, к.т.н., доц. О.В. Светлічному, к.т.н., доц. В.В.Божку.
Будучи бакалавром, я брав участь у Всеукраїнській олімпіаді з Електромеханіки
в м. Кременчуці. Наша команда зайняла II командне місце.
Без проблем я здав бакалаврський іспит та вступив до магістратури. З темою магістерської роботи Розробка та дослідження системи автоматичного регулювання цифровим електроприводом в режимі реального часу
мені допоміг визначитися мій науковий керівник к.т.н., доц. Павло Іванович Розкаряка. Тема виявилася актуальною та цікавою для дослідження, особливо, під час цифрових систем, що стрімко розвиваються.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому я хотів би з успіхом закінчити навчання в магістратурі та працевлаштуватися на цікаву й перспективну роботу з можливістю самореалізації. Так само хотілося би продовжити вивчення іноземних мов, які є невід'ємною частиною світу, який бурхливо розвивається.