Біографія
Особистісне становлення
Я, Олександр Миколайович Павлій, народився 15 січня 1993 року в селищі Старомихайлівка Мар'їнського району Донецької області. Батько – Микола Анатолійович Павлій – шахтар, мати – Ірина Олександрівна Павлій – начальник відділу постачання шахти ім. Скочинського. Також у мене є старший брат – Пилип Миколайович Павлій, в даний момент він є студентом Донецького національного університету.
У дошкільному віці дитячий сад не відвідував. Моїм вихованням цілком і повністю займалися батьки. Вони доклали великі зусилля, щоб дати мені та моєму братові гідну освіту. Батько з ранніх років навчав мене азам різних наук, зокрема фізиці, географії, підштовхував мене на читання художньої літератури. У ранньому віці у мене проявилися здібності до малювання, я малював все, що приходило в голову. У мене навіть була мрія, що я стану великим художником.
Незважаючи на те, що різниця у віці у мене і мого брата становить більше року, батьки дуже хотіли , щоб ми вчилися в одному класі. Тому в школу я пішов у 6 років. Враховуючи мої здібності, батьки відвели мене на гурток з малювання, де я вчився кілька років. У молодших класах я займався народними танцями і часто виступав на різних заходах. Навчався на відмінно, починав проявляти схильність до точних наук, хоча гуманітарні предмети теж не упускав. У старших класах мені часто доводилося представляти свою школу на районних олімпіадах. Серед викладачів особливий вплив на мене зробили вчитель математики і мій класний керівник Наталя Анатоліївна Гурко і вчитель української мови Лариса Дмитрівна Стариченко. На останньому році навчання в школі я старанно готувався до вступу в університет і пройшов підготовчі курси з математики та фізики в Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ). Це допомогло мені успішно закінчити школу із золотою медаллю.
Професійне становлення
За час навчання в школі я мало замислювався про свою майбутню професію. Я знав тільки те, що хотів би пов'язати її з точними науками. Тому вирішальний вплив на її вибір надали батьки. Батько хотів, щоб я освоїв спеціальність електромеханіка, і в результаті я вступив на електротехнічний факультет Донецького національного технічного університету.
У 2010 році я також вступив до ДонНТУ на другу вищу освіту за фахом Економіка підприємства
.
До навчання в університеті я швидко звик (допомогли підготовчі курси). Перший курс був дуже насиченим і цікавим для мене. Я досяг успіху в таких предметах як вища математика, фізика, інформатика (брав участь у студентській олімпіаді з вищої математики і зайняв 3-е місце). Тому решта прикладних предметів, з якими я зіткнувся на старших курсах університету, такі як ТОЕ, ТАУ, моделювання, не викликали у мене особливих труднощів.
Дуже важливим для мене став 4-й курс, який остаточно сформував уявлення про свою спеціальність. Пам'ятними моментами стала моя наукова робота під керівництвом к.т.н., доцента Гліба Станіславовича Чекавського та участь у Всеукраїнській Олімпіаді з електромеханіки в м. Кременчузі. Цікавими були заняття з програмування логічних контролерів під керівництвом Павла Івановича Розкаряки.
У 2013 році успішно закінчив навчання на бакалавраті. Високий середній бал дозволив мені вступити до магістратури на бюджет.
В даний момент я працюю над своєю магістерською роботою. Тема роботи – Розробка і дослідження пристроїв формування керуючих впливів і обробки сигналів в системах електроприводу
. Моїм науковим керівником є доцент кафедри Електроприводу та автоматизації промислових установок
Гліб Станіславович Чекавський.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Найближчим часом моєю головною метою є захист магістерської роботи та успішне завершення навчання на другій вищій освіті. У моїх планах на майбутнє стоїть пошук гідної роботи за фахом та підвищення своєї кваліфікації.