Краснодед Аліна Ігорівна

Факультет комп’ютерних інформаційних
технологій та автоматики

Кафедра автоматики і телекомунікації

Спеціальність Системи управління і автоматика

Дослідження режимів роботи та удосконалення САУ водонапірного вузла Мушкетівський м.  Донецьк

Науковий керівник: Доцент, к. т. н., професор кафедра  АТ А. В.  Хорхордін

Реферат з теми випускної роботи

Зміст

Введення

Водопровідні мережі міст України дуже часто складалися історично, шляхом розширення, по мірі приєднання нових житлових кварталів і промислових зон до міської території. Така практика не завжди враховувала можливості системи забезпечувати оптимальні параметри за видатками та тиску в магістральних і розподільних мережах. Досить часто у водопровідних схемах не враховувалися перепади відміток землі у межах розподільчої мережі, що створювало в деяких районах водопровідної мережі підвищений або недостатній тиск. Недостатній тиск призводить до зростання скарг споживачів, підвищений тиск призводить до зростання аварійних ситуацій, збільшення витоків і втрат води.

Завданням водопостачання є безперебійне постачання якісною водою споживачів за умови здійснення найбільшої зручності користування водою, при найменшій вартості її найбільшої простоті і заданої надійності експлуатації системи водопостачання.

Вирішити ці питання можна шляхом розробки нової та більш ефективної САУ водопостачання.

Актуальність теми

Підвищення енергоефективності управління водопостачанням є досить актуальною. Витрата води постійно зростає. Це пов’язано із зростанням населення в місті і підвищенням економічної активності. Тому в своїй роботі було вирішено мінімізувати ці витрати.

Мета і завдання дослідження, плановані результати

Метою даного курсового проекту є підвищення енергоефективності водонапірного вузла та зменшення часу його реакції на зміну навантаження за рахунок впровадження нової системи автоматизованого управління.

Для досягнення цієї мети САУ об'єкта  [6] повинна виконувати наступні завдання  [2]:

  1. Підтримувати тиск в загальному колекторі і трубопроводах до споживачів при непостійній навантаженні. У всіх трубах і насосах має бути однаковий тиск. Це необхідно для того, щоб вода не змінила свій напрямок руху, що може зупинити роботу всього вузла.
  2. Підтримувати задані параметри експлуатації обладнання вузла:
    • – вихідний тиск – 6,5 ± 5%  [Атм];
    • – витрата води живить вузол утримувати в межах [900-1700] м3/добу;
    • – рівні води в баках [3] – від 1  м до 9  м;
    • – тиск і обороти насосів – 6,2-6,5  Атм;
    • – контроль температури підшипників насосів (<  80 º C).
    • Додаткові параметри:

    • – облік часу роботи насосів;
    • – забезпечення рівномірного зносу;
  3. Мінімізувати енергоспоживання вузла.
  4. Забезпечувати автоматизоване і ручне управління обладнанням. Необхідно встановити елементи ручного та автоматичного керування обладнанням вузла з урахуванням сучасних вимог до ергономіки робочого місця оператора.
  5. Забезпечувати захисну функцію САУ (забезпечення безпеки роботи вузла):
    • – сигнал про перевищення максимального рівня води в баку-накопичувачі і спустошенні нижче мінімального рівня;
    • – сигналізація при виході тиску в загальному колекторі за допустимий діапазон;
    • – сигналізація при перегріві насоса;
    • – сигнал при різкому збільшенні споживання з різким падінням тиску, імовірний порив труби;
    • – захоплення повітря насосом.

Усі аварійні ситуації повинні бути відображені на індикаторах щита управління і зобов'язані усуватися або автоматично, або за допомогою оператора.

3. Огляд досліджень і розробок
3.1 Аналіз процесу водопостачання як об'єкта автоматичного управління

Система водопостачання являє собою комплекс споруд для забезпечення певної групи споживачів (даного об'єкта) водою в необхідних кількостях і необхідної якості. Крім того, система водопостачання повинна мати певний ступінь надійності, тобто забезпечувати постачання споживачів водою без неприпустимого зниження встановлених показників своєї роботи у відношенні кількості або якості води, що подається (перерви або зниження подачі води або погіршення її якості в неприпустимих межах)  [1].

Розглянемо Мушкетівський водонапірний вузол як об'єкт управління. Водопровід – система безперервного водопостачання споживачів, призначена для проведення води для пиття і технічних цілей з одного місця в інше – до водокористувачеві (міські та заводських. Приміщення) переважно по підземних трубах або каналах.

З однієї загальної труби під тиском йде розподіл води в 6 допоміжних судин баків-накопичувачів, об’ємом 5  тис  м3 кожен. Рівень води в баках обмежений lmax, lmin  м;

Перед і після кожного бака-накопичувача знаходяться вентилі подачі води в ємності і виведення води з бака-накопичувача, які регулюють натиск рідини, що подається. З бака-накопичувача вода перекачується відцентровими насосами у водопровідну мережу до споживачів. Ці насоси створюють тиск у споживчому водонапірної мережі. Вода від насосів проходить через загальний колектор високого тиску і прямує в 4 вихідні труби. Потік до споживачів регулюється вентилями подачі води до споживачів.

Одночасно працюють максимально 3 насоса. 4-й – гарячий резерв (для введення насоса в експлуатацію достатньо натиснути кнопку. Він спочатку наповнений водою і готовий до роботи.

Вентиль запуску води в насос відкритий, а вентиль виведення води з насоса закритий). Тиск у насосах контролюється за допомогою датчиків тиску і змінюється за рахунок частотних перетворювачів.

Тиск у всіх трубах має бути однаковим, щоб уникнути перебоїв, тому датчики тиску розташовані на загальній трубі, загальному колекторі і на кожній трубі виведення води до споживачів.

Вентилі перерозподілу призначені для розподілу води між ємностями і насосами. За умови роботи тільки 1-го, третій і 4-го відцентрового насоса другий автоматично перекривається вентилями. Тоді вода надходить у відкриті насоси і безпосередньо в загальну розподільну трубу до споживачів. Таким чином, вода з будь-якої бажаної ємності потрапляє до споживача через працездатний насос.

вентиль управляє спеціальний виконавчий механізм. Дані з нього надходять на блок управління. Дані з датчиків і витратомірів надходять на блок вимірювань.

3.2 Огляд існуючих систем автоматичного управління для автоматизації водонапірного вузла. Напрямок удосконалення базової системи автоматичного управління

В даний час існує безліч аналогів донної системи. Одним з таких є система автоматизації WILO-MPS для насосів водопостачання. На малюнку 2 представлена ​​її технологічна схема

Малюнок 2 – Технологічна схема WILO–MPS

Застосування:

Система автоматизації WILO- MPS  [4] створена за технологією автоматизації насосів для систем водопостачання та опалення з кількістю насосів від 1 до 6 в діапазоні потужностей електродвигунів насосів від 1 до 630  кВт, напругою в мережі 380  В.

Рекомендується використовувати для автоматичного підйому і циркуляції води:

  • – Станції першого підйому, Водозабори і водозабірні вузли  ( ВЗУ)
  • – Станції другого, третього, четвертого підйому
  • – Підвищувальні насосні станції  (ПНС)
  • – Водонапірні насосні станції  ( ВНС)
  • – Мережеві насоси та насосні групи
  • – Насосні станції теплопостачання і циркуляції

Таблиця 1 Технічні характеристики

Тип регулювання станції Підтримання тиску, витрати, або їх перепаду
Кількість насосів Від 1 до 6 (більше за спеціальним замовленням)
Токи від 3  А до 1120  А (більше за спеціальним замовленням)
Потужність від 1 кВт до 630  кВт (понад за спеціальним замовленням)
Електропостачання відповідно до ГОСТ 13109-97 380  В  ±  10%, 50  Гц  ±  0.2;
Коефіцієнт спотворення синусоидальности Kui не більше 8.0;
Діапазон флуктуації частоти +/- 5%;
Ступінь спотворень робочої напруги =3;
Вимоги по ЕМС згідно МЕК 60947–1 – ступінь жорсткості 3;
Температура навколишнього середовища 0..+40  С
Ступінь захисту IP 54
Тип підключаються аналогових датчиків 4-20  мА (пасивний)
Тип датчиків, що підключаються захисту насоса Термістор РТС, РТ 100, біметал, 1 аналоговий датчик вібрації (4..20  мА), 1 дискретний датчик додаткового захисту
Тип підключаються дискретних сигналів Сухий контакт
Тип вихідних дискретних сигналів шафи управління Сухий контакт max 220  В, 5  А
Максимальна відстань до датчиків, що підключаються 200  м
Перетин підключаються проводів до датчиків не менше 0,75  кв. мм
Макс. довжина кабелю від шафи управління до кінцевого шафи силової комутації 200  м
Макс. довжина кабелю до двигуна без вихідної дроселя 50  м екранований, 100  м неекранований
Макс. довжина кабелю до двигуна з вихідним дроселем 150  м екранований, 250  м неекранований
Підтримувані протоколи обміну даними Industrial Еthernet, Modbus, Lonworks, Industrial Ethernet ч/з ADSL, Modbus ч/з GPRS, Profibus
Монтаж силових і сигнальних кабелів здійснити в різних лотках, або в одному лотку з металевою перегородкою

4. Моделювання вузла

Контроль рівня води в баках.

Розрахунок коефіцієнта регулюючого органу:

Рівняння рівня води в баках-накопичувачах:

Де S_сеч – площа поперечного перерізу бака-накопичувача.

Розрахунок передавальної функції виконавчого механізму:

Малюнок 3 – Імітаційна модель рівня води в баку-накопичувачі

При розробці регулятора можна використовувати методику вибору параметрів на основі перетворення Мебіуса  [5].

Результати моделювання представлені на малюнку 4:

Малюнок 4 – Рівень води в баку-накопичувачі

На малюнку 4 видно, що в системі присутня помилка регулювання, проте вона входить в допустима межа похибки.

Контроль тиску в трубопроводі.

Складання математичної моделі насоса:

Згідно обраної моделі насоса [7], представимо його характеристики:

Нас цікавить залежність витрати Q,  [м3/ч] від потужності N,  [кВт]. Уявімо цю залежність у вигляді масиву чисел:

N = [270,300,310,380,400,450,510],  кВт

Q = [0,200,450,800,1000,1400,2000],  м3/ч

Таблиця 2 – Параметри асинхронного двигуна АІР802А [8]

Номинальная мощность Pn=3*746   (ВА),
действующее линейное напряжение Un=220  (В)
номинальнаячастота fn=60  (Гц)
сопротивление статора Rs =0.435 (Ом)
индуктивность статора Ls=2.0е–3  (Гн)
сопротивление ротора Rs=0.86  (Ом)
индуктивность ротора Ls=2.0е–3  (Гн)
взаимная индуктивность 69.31е–3  (Гн)
момент инерции J=0.089  (кг*м^2)
коэффициент трения F=0  (Н*м*с)
число пар полюсов p=2

На малюнках 5 і 6 представлені моделі в Simulink

Малюнок 5 – Імітаційна модель підтримки тиску в загальному колекторі

Малюнок 6 – Імітаційна модель асинхронного двигуна АІР80

Результат моделювання представлені на малюнку 7:

Малюнок 7 – Перехідний процес тиску

Враховуючи задане в умовах значення тиску р=560  кПа, можна зробити висновок, що система змодельована вірно.

Висновки

Була спроектована САУ процесу водопостачання  [9]. САУ ефективно вирішує поставлені перед нею завдання. Аналіз САУ показав, що розроблена система ефективніше і дешевше у створенні, ніж використання вже готових варіантів від лідируючих компаній.

Наступні математичні моделі були зібрані і промодельовані в середовищі Matlab Simulink  [10]:

  • - модель контролю рівня води в баках-накопичувачах;
  • - модель підтримки постійного тиску в загальному колекторі при непостійній навантаженні.

Були отримані і проаналізовані перехідні процеси даних моделей.

За результатами поточного проекту можна більш детально вивчити сильні та слабкі сторони отриманої САУ для подальшого удосконалення системи, усунення недоліків і поліпшення ефективності системи.

Список використаної літератури

  1. Наказ Міністерства житлово-комунального господарства від 06.09.10  р. №  316 Щодо розроблення схем оптімізації роботи централізованіх систем водопостачання населених пунктів України.
  2. Наказ Міністерства ЖКГ від 23.12.10  р №  476 Про погодження Методичних рекомендацій з розроблення схем оптімізації роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення.
  3. І.  В.  Кожинов Усунення втрат води при експлуатації систем водопостачання/ І.  В.   Кожинов, Р.  Г.   Добровольський / 2-е вид., Перераб. і доп. – М: Стойіздат, 1988  р. – 348  с.
  4. Сайт компанії WILO–MPS: http://www.wilo-mps.ru/ .
  5. Науковi працi Донецького Нацiональне технiчного унiверситету. Про вибір параметрів перетворення Мебіуса при конструюванні стабілізуючих регуляторів, А.  В.   Хорхордін, С.   С.  Батир, А.  А.  Безрук
  6. Автоматизація систем водопостачання і водовідведення, А.  А.   Рульная, К.  Ю.   Євстаф'єв, видавництво: Инфра–М, 2010  р. – 208  с.
  7. Електронний каталог насосів: http://www.uptc.ru/category/view/id/1.html.
  8. Автоматизація контролю параметрів і діагностика асинхронних двигунів, О.  Д.  Гольдберг, І.   М.   Абдуллаєв, А.   Н.  Абієв, видавництво: Вища школа, 1991  р. – 160  с.
  9. Автоматизація систем водопостачання і водовідведення, Г.  С.   Попковіч, М.  А.   Гордєєв, видавництво: Вища школа, 1986 р. – 392  с.
  10. Моделювання процесів і систем в MATLAB, Ю.  Лазарєв, видавнича група BHV, 2005. – 512   с.