Біографія
Особистісне становлення
Мене звуть, Зіняр Денис Аркадійович. Я народився в 24 березня 1992 року в невеликому місті Сніжне. У цьому місті я прожив до 1995 року, після чого ми, з батьками, переїхали в місто Костянтинівка, де я власне і виріс. Моя мама, Зіняр Тетяна Миколаївна, економіст за освітою. Батько, Зіняр Аркадій Олексійович, інженер-проектувальник. Рідних братів і сестер у мене немає, але є два двоюрідних брата, з якими я дуже близький. Дитинство у мене було звичайне, я б сказав – стандартне. Я з раннього дитинства пішов у садок, за що я дуже вдячний батькам. Вважаю, що всіх дітей потрібно віддавати в дитячий сад, тому що це дуже позитивно позначається на дитині і всебічно розвиває його з малих років. Влітку я постійно їздив до бабусі і старшим братам погостювати, їздив в оздоровчі табори. Ходив у різні спортивні секції: боротьба, бокс, легка атлетика, футбол. Але далі дитячого захоплення не зайшло. У 1999 році я пішов в ЗОШ № 3 м. Костянтинівка. У мене була відмінна школа з відмінним педагогічним складом. Багатьом вчителям я вдячний досі і згадую їх тільки з позитивними емоціями. За те, що вони мене направляли і допомагали під час всього навчання. Я активно брав участь у міських олімпіадах з математики, фізики, хімії та англійської мови. Два роки я ходив у гурток автоконстукторів, активно почав займатися велоспортом.
Професійне становлення
З раннього дитинства мене
тягнуло до техніки, різної електроніці і всьому, що з нею пов'язано. У
1999, коли мені було 6 років, батьки купили перший комп'ютер, тоді я
зрозумів, що саме це мені і цікаво. Я не просто грав в ігри, як багато
однолітки, а вже тоді почав вивчати апаратні особливості сучасних
комп'ютерів, їх комплектацію, пристрій тощо. У 2000 році у мене
з'явився інтернет і це знову перевернуло мій маленький світ. Тисячі
сторінок різної інформації у вільному доступі, які відкриті для
вивчення. Я закінчив школу в 2009 році зі срібною медаллю. У школі мені
завжди говорили про математичний і аналітичний склад розуму, тому вибір
майбутньої професії для мене не був важким. Всі економічні, юридичні та
інші спеціальності відійшли на другий план. Батьки мені дали простір і
свободу у виборі подальшого навчання, ніяк не обмежуючи мене. У 2009
році я здав зовнішнє незалежне тестування з математики та з української
мови, з оцінками 183 і 174 бали відповідно. І вирішив подавати
документи на технічну спеціальність. Мій вибір припав на Донецький
національний технічний університет. Вибирав між кількома
спеціальностями:телекомунікації; автоматизація управління; захист інформації. Вони всі однаково
подобалися мені, тому я довірився нагоди, подавши документи на всі три,
обрані напрямки. І ось у вересні 2009 року я вже студент першого курсу
спеціальності Автоматизоване управління технологічними
процесами
. Навчання в університеті кардинально відрізняється
від школи. Тут тебе ніхто не буде тягнути або допомагати, бігати за
тобою. Всі свої проблеми і питання, що виникли ти вирішуєш сам. Перший
час мені було не те, щоб важко, але дуже не звично. Адже я змінив не
тільки місце навчання, а й місце проживання, поїхав від батьків і почав
самостійне життя. З'явилося багато нових, цікавих знайомих і друзів.
Перший семестр дався мені дуже легко, але вже на другому мені довелося
попотіти над тим, щоб моє навчання було успішним і ефективним, а не
просто просиджуванням за партою. Адже я розумів, що обрана професія зі
мною на все життя. Я намагався вчитися добре, щось виходило краще, щось
гірше, але в цілому все вдавалося. Не без допомоги прекрасних
викладачів кафедри
Гірнича
електротехніка і автоматика
, які зробили
величезний вплив на становлення моєї особистості. За що я їм дуже
вдячний. Під час навчання я брав участь у кількох наукових
конференціях: «Міжнародна науково-технічна конференція
аспірантів та молодих вчених», наукова конференція магістрів
та аспірантів «Пошук Молодих». На 4 курсі моїм
науковим керівником став кандидат технічних наук, к. т. н., доцент кафедри
Гірнича
електротехніка і автоматика
Ставицький Володимир Миколайович.
Це відмінний викладач, який завжди допоможе і підкаже в цікавому тебе
питанні. Під його керівництвом я займаюся дослідженням і розробкою
пристрою автоматичного контролю та стабілізації навантаження
електродвигуна шахтного стрічкового конвеєра. Після складання
державного іспиту, по закінченню 4 курсу, я твердо націлився вступити
до магістратури. Мій середній бал був 4,2 і у мене були всі шанси.
Після здачі вступних іспитів я побачив своє прізвище у списку
зарахованих на магістратуру.
Плани на майбутнє
Я маю намір закінчити магістратуру з високим балом, отримати ступінь і знайти гідну, високооплачувану роботу в улюбленій сфері діяльності.